Рішення № 37058747, 03.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.02.2014 Справа № 905/8467/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватної агрофірми «Дністер», с. Верин, Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м.Донецьк

про стягнення основного боргу у розмірі 47 501,70грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватна агрофірма «Дністер», с. Верин, Львівської області (далі-Позивач) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 47 501,70грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором поставки товарів №94 від 01.09.2011р., в частині розрахунків за поставлений Товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 47501,70грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог, Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки товарів №94 від 01.09.2011р., Специфікацію від 06.09.2011р. видаткові накладні на загальну суму 116040,90грн., виписки з банківського рахунку Позивача від 25.10.2011р. про зарахування 261021,20грн. та від 03.11.2011р. про зарахування 197508,60грн.; Вимогу б/н від 15.10.2013р., докази направлення Вимоги Відповідачу; Витяг з ЄДР стосовно Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 18.12.2013р.

18.12.2013р. Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі та додав додаткові документи.

У зв’язку з нез’явленням Відповідача, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 18.12.2013р. на 15.01.2014р.

24.12.2013р. Позивач долучив до матеріалів справи: податкові накладні на загальну суму 766556,50грн.

11.01.2014р. Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі та акт звіряння взаємних розрахунків за період 2011р., підписаний та скріплений печаткою підприємства з боку Позивача.

У зв’язку з нез’явленням Відповідача, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 15.01.2014р. на 03.02.2014р.

22.01.2014р. Позивач долучив до матеріалів справи: копію Довідки №Р6-В1/39-30 від 16.01.2014р.; клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів; клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача; акт звіряння взаємних розрахунків за вересень 2011р. – листопад 2011р., підписаний та скріплений печаткою підприємства з боку Позивача; копії видаткових накладних на загальну суму 766556,50грн.

Представник Позивача у судове засідання не з’явився. Надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів та про розгляд справи без участі представника Позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги клопотання Позивача про продовження строку розгляду справи у зв’язку з тим, що вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Представник Відповідача у судові засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011р. між Приватною агрофірмою «Дністер», с. Верин, Львівської області (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м.Донецьк (Покупець), укладено Договір поставки товарів №94 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується постачати Покупцеві Товар, визначений у замовленнях, які узгоджуються сторонами, згідно асортименту, що пропонується Постачальником.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що динамічна вартість даного Договору становить суму, що складається з вартості окремих поставок. Ціна одного м.куб., піску на об’єкті становить 61,30грн. з ПДВ.

Згідно п.2.1.1 Договору, ціни на Товари узгоджені і зафіксовані у Специфікації, яка є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору, найменування, кількість, ціна Товару вказується у накладних, які є невід’ємними частинами даного Договору і передаються Покупцеві при постачанні чергової партії.

Розрахунки за поставлений Постачальником Товар, згідно специфікації до цього Договору здійснюються Покупцем за фактом постачання Товару (п. 2.6 Договору).

Згідно п.4.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2011р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов’язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору поставки товарів №94 від 01.09.2011р. (а.с.9-10), Позивачем був поставлений товар Відповідачу, за видатковими накладними на загальну суму 766556,50грн. (а.с.90-105).

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Судом встановлено, що поставка здійснена в межах Договору №94 від 01.09.2011р., поставлений товар відповідає тому, який сторони визначили в Договорі, спірні правовідносини виникли з Договору.

Відповідач не скористався своїми правами, та не надав доказів, які спростовують зазначені обставини.

Суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов’язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором передбачено (п.2.8), що розрахунок по кожній поставленій партії Товару проводиться на протязі 14 календарних днів від дати відвантаження.

Як вбачається з фактичних обставин справи, Відповідач грошове зобов’язання перед Позивачем в частині розрахунку за прийнятий товар, виконав частково (у розмірі 719054,80грн.), вартість товару у сумі 47501,70грн. Відповідачем у встановлені Договором строки не сплачена.

Часткове виконання Відповідачем своїх зобов’язань підтверджується копією Довідки №Р6-В1/39-30 від 16.01.2014р. про операції за рахунком Позивача, у якій зазначено про операції по перерахуванню Відповідачем, згідно Договору №94 від 01.09.2011р., Позивачу грошових коштів за пісок на загальну суму 719054,80грн.

Відповідачу було пред'явлено Вимогу б/н від 15.10.2013р., у якій Позивач просить погасити заборгованість у розмірі 47501,70грн. Докази направлення Вимоги б/н від 15.10.2013р. рекомендованим листом містяться в матеріалах справи.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 47501,70грн. не надав, тому суд вважає позовні вимоги Позивача доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватної агрофірми «Дністер», с. Верин, Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 47 501,70грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж», м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок 69А, код ЄДРПОУ 30871714) на користь Приватної агрофірми «Дністер» (81635, Львівська область, Миколаївський район, село Верин, код ЄДРПОУ 03762064) суму основного боргу 47501,70грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн.

У судовому засіданні 03 лютого 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 лютого 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Надруковано 5 примірника:

1-до справи;

2-позивачу;

2-відповідачу.