Постанова № 37058733, 10.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2014 року № 826/18892/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул.Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

до Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування"

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" штрафу в розмірі 8 500 грн.

Ухвалою суду від 18 грудня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 січня 2014 року продовжено Приватному акціонерному товариству "ВіЕйБі Страхування" строк для подання до суду заперечень проти позову та всіх доказів на їх підтвердження до 27 січня 2014 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 18 грудня 2013 року та ухвалу суду 13 січня 2014 року отримав 17 січня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070, Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затверджене розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 листопада 2012 року № 2319, Порядок складання звітних даних страховиків, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39, та зазначає, що на Приватне акціонерне товариство "ВіЕйБі Страхування" накладено штраф у розмірі 8 500 грн. за порушення законодавства про фінансові послуги, проте Приватним акціонерним товариством "ВіЕйБі Страхування" сума штрафу не сплачена.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Постановою № 174/13-11/13/3 від 30 травня 2013 року про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг застосувала до Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" штрафну санкцію у розмірі 8 500 грн. та зобов’язала про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови письмово повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у термін до 20 червня 2013 року з одночасним наданням у разі сплати штрафу документів, що підтверджують його сплату.

Вказана постанова прийнята за результатами розгляду акту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про правопорушення законодавства про фінансові послуги Приватним акціонерним товариством "ВіЕйБі Страхування" від 30 квітня 2013 року № 418/13-10/13/3, яким встановлено, зокрема:

- у звітних даних товариства за 2012 рік у паперовій формі не подано інформації у розділі 1 "Пояснювальної записки до звітних даних страховика" додатку 4 звітних даних, чим порушено вимоги статті 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та вимог пункту 2.21 глави 2 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39;

- товариством, разом з річною звітністю за 2012 рік не подано приміток до річної фінансової звітності за 2012 рік, які мають бути складені у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності, чим порушено вимоги статті 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та вимог пункту 2.4 глави 2 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39;

- товариством, разом з річною звітністю за 2012 рік не подано до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звіт про корпоративне управління, чим порушено вимоги статті 12-1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12-1 Закону України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 2664-ІІІ) фінансові установи повинні розкривати звіт про корпоративне управління (для фінансових установ, утворених у формі акціонерних товариств), що складається відповідно до вимог цього Закону, законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, і подається: акціонерам фінансової установи; органам, які відповідно до закону здійснюють нагляд за діяльністю відповідної фінансової установи, разом з річною звітністю.

Статтею 14 Закону № 2664-ІІІ встановлено, що фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Згідно пункту 2.1 глави 2 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 3 лютого 2004 року № 39, форми звітних даних складаються у вигляді документів, передбачених цим Порядком, у електронній та паперовій формах. Звітні дані страховика, що надаються до Нацкомфінпослуг у паперовій та електронній формах, повинні бути достовірними та повними.

За строками складання звітність поділяється на: проміжну та річну (пункт 2.2 Порядку складання звітних даних страховиків).

Відповідно до пункту 2.4 Порядку складання звітних даних страховиків, річна звітність складається страховиком за станом на 31 грудня року, за який подаються дані. Щороку страховик складає документи в обсязі, визначеному для річної фінансової звітності частиною другою статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та звітні дані відповідно до додатків до цього Порядку.

Страховики, створені у формі акціонерних товариств, разом з річною звітністю подають звіт про корпоративне управління (додаток 5).

Згідно частини другої статті 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 996-ХІV) фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами (частина друга статті 12-1 Закону № 996-ХІV).

Параграфом 112 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 1 (МСБО 1) встановлено, що у примітках слід:

а) подавати інформацію про основу складання фінансової звітності і про конкретні облікові політики, застосовані відповідно до параграфів 117-124;

б) розкривати інформацію, що вимагається МСФЗ і яку не подано у фінансовій звітності;

в) надавати інформацію, яку не подано у фінансовій звітності, але яка є доречною для її розуміння.

Проте, Приватним акціонерним товариством "ВіЕйБі Страхування" у звітних даних за 2012 рік у паперовій формі не подано інформацію у розділі 1 "Пояснювальної записки до звітних даних страховика" додатку 4 звітних даних, разом з річною звітністю за 2012 рік не подано примітки до річної фінансової звітності за 2012 рік та звіт про корпоративне управління. Доказів зворотнього суду не пред’явлено.

Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 Господарського кодексу України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 218 Господарського кодексу України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 39 Закону № 2664-ІІІ, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Пунктом 3 частини першої статті 40 Закону № 2664-ІІІ встановлено, що Уповноважений орган може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пунктом 2 частини першої статті 41 Закону № 2664-ІІІ).

Порядок застосування штрафних санкцій за порушення учасниками ринків фінансових послуг правил діяльності регулюється статтею 42 Закону № 2664-ІІІ.

Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою Уповноваженого органу, його заступниками, директорами департаментів чи головою відповідного територіального управління після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Посадові особи Уповноваженого органу, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг дотримано передбачених законодавством вимог при накладенні на відповідача штрафу за порушення правил діяльності на ринку фінансових послуг.

Таким чином, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг правомірно винесла постанову № 174/13-11/13/3 від 30 травня 2013 року про застосування штрафу за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

На момент звернення до суду сума штрафу в розмірі 8 500 грн. товариством не сплачена.

Згідно частини третьої статті 41 Закону № 2664-ІІІ штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Беручи до уваги те, що суму штрафу до Державного бюджету у розмірі 8 500 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ВіЕйБі Страхування" (місцезнаходження: 03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, ідентифікаційний код 31927008) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету", код бюджетної класифікації за доходами 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) штраф у сумі 8 500 (вісім тисяч п’ятсот) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А.Бояринцева