Постанова № 37058675, 06.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2014 року 10:35 № 826/19929/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ярмола А.Ю. (довіреність від 29.05.2013 р. № 369/03-УРБ-13)

від відповідача: Шевченко Я.А. (довіреність від 31.12.2013 р. № 14.1-16/10412)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»до Київської міжрегіональної митниці Міндоходівпровизнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів:

- (1) № 100270000/2013/310128/2 від 20.06.2013 (номер поставки за внутрішньою нумерацією позивача 482-12),

- (2) № 100270000/2013/310110/2 від 10.06.2013 (номер поставки за внутрішньою нумерацією позивача 482-18),

- (3) № 100250000/2013/500019/2 від 13.06.2013 (номер поставки за внутрішньою нумерацією позивача 482-21),

- (4) № 100250000/2013/500039/2 від 21.06.2013 (номер поставки за внутрішньою нумерацією позивача 482-24).

Позивач зазначає, що з метою оформлення імпорту товарів (свіжоморожена риба) звернувся до митниці з МД щодо митного оформлення, надавши МД та необхідні для митного оформлення документи.

У той же час, у всіх випадках митниця витребувала, жодним чином не мотивуючи у зв'язку з чим, додаткові документи.

Проте, виходячи з того, що позивачем не надано додаткові документи, відповідачем було прийнято оскаржувані рішення, відповідно до яких митна вартість товару збільшена (скоригована за шостим/резервним методом): у першому випадку з 2,03 $/кг. до 2,23 $/кг., у другому випадку - з 1,9370 $/кг. до 3,15 $/кг., у третьому випадку - з 1,9306 $/кг. до 3,05 $/кг., у четвертому випадку - з 1,9306 $/кг. до $/кг.

З огляду на прийняте рішення позивач був змушений звернутися з новими МД, які були оформлені з урахуванням оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим сума переплати митних платежів склала, як зазначає позивач, відповідно: 8678,48 грн., 38 632,72 грн., 35 073,47 грн., 14 099,65 грн.

В порядку ч. 8 ст. 55 МКУ, як зазначає позивач, упродовж встановленого для подання додаткових документів 80-денного строку з дня випуску товарів, він звернувся до митниці, надавши додаткові документи. Однак, як зазначає позивач, митниця відмовила у перегляді рішень про коригування митної вартості, пославшись на наявність розбіжностей.

Проте, як вважає позивач, як початково, так і додатково надані документи повністю підтверджують обраний позивачем перший метод визначення митної вартості, всі документи містять повну та об'єктивну інформацію про товар, а отже, як зазначає позивач, у митниці не було правових підстав для коригування митної вартості, яка визначена митницею за резервним методом.

З урахуванням наведеного у сукупності позивач просить задовольнити позов.

Митниця проти позову заперечує та з підстав, викладених у спірних рішеннях та запереченнях проти позову, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування не вбачає.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.02.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Фоззі-Фуд» (покупець) та компанією «INVERSO LLP» (England, Great Britain) укладено контракт № 482 від 13.02.2013 р. на поставку товарів, в асортименті, кількості, по цінам, згідно з інвойсами.

Згідно із п. 2.1. контракту, ціна включає вартість продукту, тари, упаковки, маркування, навантаження, витрат по митному оформленню вантажу у державі продавця.

Згідно з п. 3.1. контракту всі ціни по даному контракту, а також умови поставок розуміються на умовах FCA, Клайпеда, Литва.

Згідно з додатком № 1 від 29.06.2013 р. до контракту обумовлено (п. 3.1. контракту викладено у новій редакції), що ціни по даному контракту, а також умови поставок розуміються на умовах FCA, Клайпеда, Литва, а також, за узгодженням сторін, на умовах CFR Одеса.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 25.04.2013 р. обумовлено (п. 8.1. Контракту), що оплата проводиться через 30 календарних днів з дати виписки інвойсу, згідно з п. 2.1. контракту та при умові надання повного пакету документів, вказаних у розділі 7 Контракту.

Так, щодо митного оформлення товарів за першим епізодом, 20.06.2013 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подано до митниці МД №100270000/2013/263252 для декларування Товару - філе риби мінтай, свіжоморожене, не піддане тепловій, кулінарній обробці, торгової марки «Dalian Longtai Foodstuffs», виробник «Dalian Longtai Foodstuffs Co., LTD».

Відправник/Експортер - Liaoning Yzenda Trade Co. Ltd. (Китай).

Згідно з МД: умови поставки - CFR Odessa; країна походження CN; фактурна вартість 52 780 доларів США. До МД надано перелік документів, зазначених у гр. 44 МД.

Зокрема, долучено декларацію митної вартості та інвойс № LT 2013011 від 25.04.2013 р., де визначено умови поставки - CFR Odessa, строк розрахунків 30 днів, посилання на контракт, відомості про товар та його ціну.

Митна вартість визначена позивачем за першим методом.

Митницею витребувано додаткові документи, а саме, як вбачається з листа позивача від 20.06.2013 р. № 548: каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Згідно із вказаним листом позивач повідомив про відсутність можливості надати вказані документи.

Митницею прийнято оскаржуване рішення № 100270000/2013/310128/2 від 20.06.2013 р., де митна вартість скоригована за шостим методом та при фактурній та митній вартості у розмірі 52780 доларів США, митна вартість скоригована до 57 980 доларів США (за резервним методом).

В оскаржуваному рішення зазначено, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст. 55 МКУ у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності).

На виконання вимог ст. 54 МКУ, як надалі зазначається, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснено під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до п. 4.1. ст. 54 МКУ, як надалі зазначає митниця, здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Проведено консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі. Відповідно до ст. 33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться в їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час митного контролю та митного оформлення товарів, та в інших документах. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Вказується також у гр. 33 спірного рішення, що під час консультацій, декларанта, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МКУ зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію МД країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Надалі вказується в оскаржуваному рішенні, що декларантом не надано додаткові документи.

Зазначається, що метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально. Зазначено, що наступні методи, після першого методу та до резервного методу, не застосовані у зв'язку з відсутністю даних.

У той же час зазначається, що митну вартість скориговано за резервним методом.

Будь-яких відомостей щодо конкретних причин витребування додаткових документів, а також конкретних джерел інформації, яка використана митним органом, у спірному рішенні не наведено.

На підставі спірного рішення та враховуючи картку відмови у митному оформленні, 20.06.2013р. декларантом було подано нову МД №100270000/2013/263257 з врахуванням прийнятого рішення про коригування. З наданням митного забезпечення товар випущено у вільний обіг.

В порядку ч. 8 ст. 55 МКУ 06.09.2013р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подало заяву про визнання заявленої митної вартості з врахуванням додатково поданих документів за МД №100270000/2013/263252 від 20.06.2013р.

На підтвердження заявленої митної вартості до заяви були додані додаткові документи, а саме до МД №100270000/2013/263252 від 20.06.2013: копія платіжного доручення та банківської виписки № 605 від 05.07.2013 р. на суму 52780,00 доларів США

про проведення оплати за товар за інвойсом; копія виписки з бухгалтерської документації по інвойсу № LT 2013011 від 25.04.2013 р. та інших інвойсах; копія листа про комерційну таємницю продавця від 13.06.2013 р.

19.09.2013р. ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало відповідь КМММ від 12.09.2013 №14.1/4-24/4647 про відмову у задоволені заяви про перегляд рішень про коригування.

Щодо митного оформлення товарів за другим епізодом, 10.06.2013 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подало МД №100270000/2013/263099 для декларування за вищезгаданим контрактом товару - риба свіжоморожена - скумбрія, ціла, не патрана, торгової марки «Pescado Barandaca», виробник «Pescado Barandaca SA».

Відправник/експортер - UAB «Benko Servisas» - Lithuania.

Згідно з МД: умови поставки - FCA, Клайпеда, Литв; країна походження ES Spain; фактурна вартість 36260 доларів США. До МД надано перелік документів, зазначених у гр. 44 МД.

Зокрема, долучено декларацію митної вартості та інвойс № 1305-21/1 від 21.05.2013, де визначено умови поставки - FCA, Клайпеда, Литв, строк розрахунків 30 днів, посилання на контракт, відомості про товар та його ціну.

Митна вартість визначена позивачем за першим методом.

Зокрема, згідно з ДМВ ціна товару 36 260 доларів США, у гривнях - 289 826,18 грн.; складові митної вартості - витрати на транспортування - 10 498 грн., та власне митна вартість - 300 324,18 грн. та у доларах США - 37 573,40.

Митницею витребувано додаткові документи, а саме, як вбачається з листа позивача від 10.06.2013 р. № 500: виписку б бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Згідно із вказаним листом позивач повідомив про відсутність можливості надати вказані документи.

Митницею прийнято оскаржуване рішення № 100270000/2013/310110/2 від 10.06.2013 р., де митна вартість скоригована за шостим методом та при визначеній позивачем за першим методом митній вартості у розмірі 37 573,40 доларів США, митна вартість скоригована митницею за шостим методом до 61 740 доларів США

В оскаржуваному рішення зазначено, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень ст. 55 МКУ у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності). На виконання вимог ст. 54 МКУ, як надалі зазначається у гр.. спірного рішення, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснено під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до п. 4.1. ст. 54 МКУ, як надалі зазначає митниця, здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Проведено консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі. Відповідно до ст. 33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться в їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час митного контролю та митного оформлення товарів, та в інших документах. Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Вказується також у гр. 33 спірного рішення, що під час консультацій декларанта, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МКУ, зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, вказані вище.

Надалі вказується в оскаржуваному рішенні, що декларантом не надано додаткові документи.

Зазначається, що метод визначення митної вартості за ціною договору не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально. Зазначено, що наступні методи, після першого методу та до резервного методу, не застосовані у зв'язку з відсутністю даних.

У той же час зазначається, що митну вартість скориговано за резервним методом відповідно до ст. 64 МКУ. Зазначено, що визначена митна вартість ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснено за МД № 110070000/2013/308700 від 21.05.2013 р., яка, однак, до матеріалів справи не надана, у той же час витребовувалась судом.

З урахуванням оскаржуваного рішення та картки відмови, 13.06.2013р. декларантом було подано нову МД №100270000/2013/263165. З наданням митного забезпечення товар відпущено у вільний обіг.

26.06.2013 р. митниця, на запит позивача щодо надання пояснення причин, за яких митна вартість не могла бути визначена та щодо надання інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, надала лист 14.1./4-24/1080-ПІ, в якому загально викладено права та функції митниці, що, як вбачається з листа, стало підставою для витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості.

29.08.2013р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подало заяву про визнання заявленої митної вартості з урахуванням додатково поданих документів за МД №100270000/2013/263099 від 10.06.2013 р.: копія комерційної пропозиції від 21.05.2013 року; копія платіжного доручення № 524 від 27.06.2013 р. на суму 181 300,00 доларів США про проведення оплати за товар за інвойсами 1305-21/1, 1305-21/2, 1305-21/3, 1305-21/4, 1305-21/5, копія банківської виписки та інвойсів за якими проведена оплата за цим платіжним дорученням; копія виписки із бухгалтерської документації по інвойсу №1305-21/1 від 20.08.2013 року; копія митної декларації країни відправлення.

09.09.2013р. ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало відповідь КМММ від 04.09.2013 №14.1/4-26/4251 про відмову в задоволені заяви про перегляд рішення про коригування.

Щодо митного оформлення товарів за третім епізодом, 13.06.2013 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подано МД №100250000/2013/028947 для декларування за вищезгаданим контрактом товару - риба свіжоморожена - Скумбрія, ціла, не патрана, торгової марки «Pescado Barandaca», виробник «Pescado Barandaca SA».

Відправник/експортер: «INVERSO LLP» (продавець за контрактом), країна відправлення/експорту - Велика Британія.

Згідно з МД: умови поставки - FCA, Клайпеда, Литв; країна походження ES Spain; фактурна вартість 36260 доларів США. До МД надано перелік документів, зазначених у гр. 44 МД.

Зокрема, долучено декларацію митної вартості та інвойс : «INVERSO LLP» № 1305-21/5 від 21.05.2013, де визначено умови поставки - FCA, Клайпеда, Литв, строк розрахунків 30 днів, посилання на контракт, відомості про товар та його ціну.

Митна вартість визначена позивачем за першим методом.

Зокрема, згідно з ДМВ ціна товару 36 260 доларів США, у гривнях - 289 826,18 грн.; складові митної вартості - витрати на транспортування - 10 498 грн., та власне митна вартість - 300 324,18 грн. та у доларах США - 37 573,40.

Митницею витребувано додаткові документи, а саме: контракт та додатки до нього, за наявності - інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір (угоду) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням договору; копію МД країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів та або/інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Для підтвердження витрат на транспортування необхідно подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п. ІІІ Правил, затверджених наказом МФ України від 24.05.2012 р. № 599.

У той же час, в електронному повідомленні відсутні відомості та обставини, що призвели до виникнення сумнівів щодо числових значень заявленої позивачем митної вартості.

У листі декларанта на адресу митниці від 13.06.2013 р. № 508 зазначено, що такі документи як: договір із третіми особами, рахунки на здійснення платежів третім особам, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, копію МД країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів та/або інформацію біржових організацій на даний момент не має можливості подати.

Митницею прийнято оскаржуване рішення № 100250000/2013/500019/2 від 13.06.2013 р., де митна вартість скоригована за шостим методом та при визначеній позивачем за першим методом митній вартості у розмірі 37 839,88 доларів США, митна вартість скоригована митницею за шостим методом до 59 780 доларів США

В оскаржуваному рішенні зазначено, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 МК України); невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості умовам, наведеним у гл. 9 МКУ; у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Зазначено вимоги щодо надання вищевказаного переліку документів.

Зазначено, що наступні методи, після першого методу та до резервного методу, не застосовані у зв'язку з відсутністю даних.

У той же час зазначається, що митну вартість скориговано за резервним методом. Факти, які вплинули на коригування - використані декларантом або уповноваженою особою відомості, не підтверджені документально. Процедура консультацій, як зазначається у спірному рішенні, проведена.

З урахуванням оскаржуваного рішення та картки відмови, 14.06.2013р. декларантом було подано нову МД №100270000/2013/028998. З наданням митного забезпечення товар відпущено у вільний обіг.

На запит позивача щодо надання пояснення причин, за яких митна вартість не могла бути визначена та щодо надання інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, надала лист від 25.06.2013 р. № 14.1./4-24/978-ПІ, в якому загально викладено права та функції митниці, що, як вбачається з листа, стало підставою для витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості.

В порядку ч. 8 ст. 55 МКУ 06.09.2013р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подало заяву від 30.08.2013р. про визнання заявленої митної вартості з врахуванням додатково поданих документів за МД №100250000/2013/028947 від 13.06.2013р.: копія платіжного доручення № 524 від 27.06.2013р. на суму 181 300,00 доларів США про проведення оплати за товар за інвойсами 1305-21/1, 1305-21/2, 1305-21/3, 1305-21/4, 1305-21/5 та банківської виписки про проведення за ним оплати, копії вказаних інвойсів за якими проведена оплата; копія виписки із бухгалтерської документації від 23.08.2013 року по інвойсу №1305-21/5; копія договору про надання послуг з організації перевезення вантажів від 13.03.2012 року № 24 з ТОВ «Агротеп»; копія замовлення на перевезення № 482-21 від 04.06.2013 року; копія рахунку-фактури №2313 від 15.06.2013 року стосовно перевезення ТОВ «Агротеп»; копія акту-прийняття робіт (надання послуг) № 2313 від 15.06.2013 року стосовно перевезення ТОВ «Агротеп»; копія виписки із бухгалтерської документації від 23.08.2013 року по ТОВ «Агротеп» рахунок .№2313; копія листа про комерційну таємницю від 13.06.2013 року; копія висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями Ц-309 від 20.06.2013 року по іншим інвойсам щодо ідентичних товарів та копії цих інвойсів.

09.09.2013р. ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало відповідь КМММ від 05.09.2013 №14.1/4-24/4289 про відмову в задоволені заяви про перегляд рішення про коригування.

Що оформлення імпорту за четвертим епізодом, слід зазначити, що 19.06.2013 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» подало МД №100250000/2013/029226 для декларування товару - риба свіжоморожена-Скумбрія, ціла, не патрана, торгової марки «Pescado Barandaca», виробник «Pescado Barandaca SA».

Відправник/експортер: «INVERSO LLP» (продавець за контрактом), країна відправлення/експорту - Велика Британія.

Згідно з МД: умови поставки - FCA, Клайпеда, Литв; країна походження ES Spain; фактурна вартість 36260 доларів США. До МД надано перелік документів, зазначених у гр. 44 МД.

Зокрема, долучено декларацію митної вартості та інвойс : «INVERSO LLP» № 1305-21/7 від 21.05.2013, де визначено умови поставки - FCA, Клайпеда, Литв, строк розрахунків 30 днів, посилання на контракт, відомості про товар та його ціну.

Митна вартість визначена позивачем за першим методом.

Зокрема, згідно з ДМВ ціна товару 36 260 доларів США, у гривнях - 289 826,18 грн.; складові митної вартості - витрати на транспортування - 12 628 грн., та власне митна вартість - 302 454,18 грн. та у доларах США - 37 839,88.

Митницею електронним повідомленням витребувано додаткові документи, а саме: договір (угоду) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням договору; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів та або/інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Для підтвердження витрат на транспортування необхідно подати транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п. ІІІ Правил, затверджених наказом МФ України від 24.05.2012 р. № 599.

У той же час, в електронному повідомленні відсутні відомості та обставини, що призвели до виникнення сумніві щодо числових значень заявленої позивачем митної вартості.

У листі декларанта на адресу митниці від 19.06.2013 р. № 550 зазначено, що митниці було надано: довідку про транспортні витрати № 482-24 від 14.06.2013 р., документ, що містить відомості про вартість перевезення товарів № ІТз-001089 від 19.06.2013 р. Крім того, зазначається, що додатково за бажанням декларанта було надано: платіжне доручення № 249 від 21.05.2013 р. (виписка по рахункам; інвойси до виписки із банку та оформлена декларація), виписки з бухгалтерської документації від 22.05.2013 р., комерційна пропозиція від 10.05.2013 р., прайс-лист від 10.05.2013 р., інвойси до виписки із банку від 23.01.2013 р. Декларантом також зазначено, що додатково надано договір перевезення № 49 від 27.08.2010 р., додаткова угода до договору перевезення № 1 від 05.12.2011 р., лист відправника від 13.06.2013 р., експортна декларація від 14.06.2013 р., експертний висновок Ц-309. Крім того, зазначено, що договір із третіми особами, рахунки на здійснення платежів третім особам, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, ліцензійний чи авторський договір не має можливості подати.

Митницею прийнято оскаржуване рішення № 100250000/2013/500039/2 від 21.06.2013 р., де митна вартість скоригована за шостим методом та при визначеній позивачем за першим методом митній вартості у розмірі 37 839,88 доларів США, митна вартість скоригована митницею за шостим методом до 52 528 доларів США

В оскаржуваному рішенні зазначено, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій): неподання додаткових документів в повному обсязі, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості. Зазначено, що наступні методи, після першого методу та до резервного методу, не застосовані у зв'язку з відсутністю даних.

Вказано також, що у митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування. Зазначено вимоги щодо надання вищевказаного переліку додаткових документів.

У той же час зазначається, що митну вартість скориговано за резервним методом. Процедура консультацій, як зазначено митницею у спірному рішенні, - проведена.

З урахуванням оскаржуваного рішення та картки відмови, 21.06.2013р. декларантом було подано нову МД №100270000/2013/029339. З наданням митного забезпечення товар відпущено у вільний обіг.

27.06.2013 р. митниця, на запит позивача щодо надання пояснення причин, за яких митна вартість не могла бути визначена та щодо надання інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, надала лист 14.1./4-24/1143-ПІ, в якому загально викладено права та функції митниці, що, як вбачається з листа, стало підставою для витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості.

В порядку ч. 8 ст. 55 МКУ ТОВ «Фоззі-Фуд» подало 06.09.2013р. заяву про визнання заявленої митної вартості з врахуванням додатково поданих документів за МД №100250000/2013/029226 від 19.06.2013 р.: копія заявки на перевезення ТОВ «Інтертранспостач» на суму 16 000,00 грн. по заявці 482-24; копія акту-прийняття робіт (надання послуг) №ІТЗ-001136 від 22.06.2013 року стосовно перевезення ТОВ «Інтертранспостач» на суму 16 000,00 грн.; копія листа про комерційну таємницю продавця від 13.06.2013 року; копія висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями Ц-309 від 20.06.2013 року по іншим інвойсам та копії цих інвойсів.

19.09.2013р. ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало відповідь КМММ від 12.09.2013 №14.1/4-24/4647 про відмову в задоволені заяви про перегляд рішень про коригування.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку митниці тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею у спірних рішеннях та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Що стосується нормативно-правового регулювання у сфері спірних відносин, слід зазначити, що відповідно до ст. 257 МК України (2012) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).

Згідно ст. 49 МК України (2012) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно ч. 4 ст. 58 МК України («Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)») митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5. ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 5 ч. 10 цієї статті 58 МК України «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)» при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України (в редакції на час прийняття спірного рішення) рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Слід додати, що згідно з ч. 2. ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

.

В даному випадку, виходячи з наведених вище норм законодавства та встановлених судом обставин, оцінивши досліджені під час розгляду справи матеріали, які надавались позивачем митниці, під час розгляду справи судом не встановлено та відповідачем не доведено: неповноти, недостовірності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для цілей застосування 1 методу; наявності визначених ч. 1 ст. 58 та ч. 2 ст. 58 МК України обмежень для застосування першого методу та наявності обставин, визначених ч. 6 ст. 54 МК України (щодо наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів) для відмови у митному оформленні товару із застосуванням першого методу, а отже і підстав для застосування положень ч. 3 ст. 57 (щодо застосування наступного методу) та ч. 3 ст. 58 МК України, а саме - підстав для застосування резервного методу при недоведеності з боку митниці неможливості застосування першого методу.

Зокрема, надані позивачем під час митного оформлення документи у всіх випадках кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну товару, у т.ч. про транспортну складову митної вартості (у 3-х з 4-х вищенаведених випадках), які у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості/складових митної вартості, необхідні для їх застосування за першим методом.

Наявні відомості та документи, у т.ч. додатково надані позивачем на вимогу митниці, не дають підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару, не дають підстав для висновку про наявність в них таких розбіжностей, що впливають на достовірність наданих відомостей та заявленої митної вартості (з урахуванням її складових).

В контексті наведеного слід зазначити, що виходячи з аналізу норм митного законодавства, за умови не наведення митним органом доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності, витребування цим органом переліку додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а також у разі ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування з боку митниці неможливості визначення митної вартості за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості, ніж перший, та, відповідно, для прийняття рішення про коригування митної вартості.

У той же час, витребовуючи у позивача додаткові документи, зокрема - ліцензійний чи авторський договір щодо свіжомороженої риби, митниця у запиті не конкретизувала - які саме розбіжності містять надані позивачем документи, яких обов'язкових документів не надано позивачем з первинними МД, на підтвердження яких саме обставин необхідно надати додаткові документи та не зазначено конкретизованої інформації, яка могла викликати сумнів у достовірності заявленої позивачем митної вартості.

З наведених у електронних запитах митниці та у спірних рішеннях мотивувань щодо витребування додаткових документів не вбачається обставин та відомостей, які б зумовлювали виникнення об'єктивного сумніву у задекларованій позивачем митній вартості.

Отже, такі вимоги не можуть бути визнані законними та обґрунтованими, а витребування додаткових документів, зокрема ліцензійного чи авторського договору щодо свіжомороженої риби, по суті створювало штучні умови для необґрунтованого виникнення обставин ненадання додаткових документів та, відповідно, прийняття рішень про коригування.

Відтак, доводи та висновки митниці, покладені в обґрунтування витребування додаткових документів та надалі - спірних рішень та скоригованої митної вартості є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними.

У той же час, у першому випадку поставка здійснювалась на умовах CFR, в інших трьох випадках - FCA.

Згідно правил Інкотермс термін CFR ("вартість і фрахт") означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CFR зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

Відтак, за наведених умов поставки вартість перевезення включається у вартість товару та не є окремою складовою митної вартості.

У той же час, термін FCA (франко-перевізник) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. У продавця немає зобов'язань щодо договору перевезення. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця.

Відтак, в таких випадках вартість перевезення є складовою митної вартості та додається до фактурної вартості товару.

В контексті наведеного з матеріалів, які надавались під час подання первинних МД за другим - четвертим епізодами вбачається надання: CMR, документів що підтверджують вартість перевезення, книжки МДП та з урахуванням інших наданих позивачем документів, митницею в оскаржуваних рішеннях не наведено жодних розбіжностей, неточностей, чи доводів щодо недостатності наявної в них інформації, які б вказували на неможливість ідентифікації та зв'язок вказаних відомостей із поставкою товару. При цьому, документи про вартість перевезення містять необхідні реквізити та відомості, які пов'язують ці документи з перевезенням конкретної партії товару та містять відомості щодо транспортної складової митної вартості.

Перевіряючи при цьому відповідність прийнятих надалі митницею спірних рішень вимогам ч. 2 ст. 55 МК України, слід зазначити, що під час розгляду справи митницею не надано обґрунтованого математичного розрахунку визначеної митницею митної вартості (із зазначенням конкретних джерел такої інформації та складових цього розрахунку), визначеної митницею.

Тобто, спірні рішення не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів та митницею не доведено обґрунтованості рівня визначеної ним у спірному рішенні ціни товару, скоригованої митним органом.

Спірні рішення також не розкривають конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на невідповідність спірного рішення вимогам ч. 2 ст. 55 МК України, а отже і на його протиправність.

Крім того, в порушення наведених приписів спірне рішення не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Зокрема, у всіх випадках митниця по суті лише загально зазначає про наявність не ідентифікованих претензій щодо наведених позивачем відомостей.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 55 МК України, у рішеннях не визначено: які саме відомості відсутні та які саме значення вони повинні були підтверджувати; яка конкретно інформація є наявною у митного органу, яка у свою чергу призвела до виникнення обґрунтованого сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Тобто, в даному випадку спірні рішення містять загальні посилання щодо їх обґрунтування та не розкривають фактів та відомостей, не деталізують тих обставин та підстав, які мають міститись у рішенні про коригування митної вартості, що вказує на необґрунтованість спірних рішень та їх невідповідність вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України.

Само лише зазначення в одному з чотирьох приведених епізодів реквізитів раніше оформленої МД не може вважатися виконанням наведених вище вимог митного законодавства. Надавши витяг з цінової бази митниці, представник митниці однак не зміг зазначити та вказати конкретні відомості, які були використані під час митного оформлення.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

При цьому, слід зазначити, що за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Що ж до претензій до документів, сформульованих митницею вже під час розгляду поданих позивачем заяв в порядку ч. 8 ст. 55 МКУ (щодо перегляду рішень про коригування митної вартості), слід зазначити, що висловлені митницею претензії є надуманими та необґрунтованими.

Так, в першому випадку відповідач вказав на наявність розбіжностей в наданому платіжному дорученні № 605 від 05.07.2013 - в графі оплата зазначено, що платіж здійснюється «по факту», проте надається позивачем як підтвердження попередньої оплати. Слід зазначити, що зазначений платіж здійснювався «по факту» та після митного оформлення та, відповідно, до митного оформлення з первинною МД не подавався. Під час розгляду справи митницею не надано жодних документів, з яких би вбачалось зазначення позивачем про здійснення за цим платежем попередньої оплати та не доведеного того, що наведені обставини спростовують заявлену позивачем у первинній МД митну вартість та доводять обґрунтованість розрахунків митниці у спірному рішенні.

Крім того, митниця зазначила, що в інвойсі від 25.04.2013 р. № LT 2013011 вказано термін оплати 30 днів, тобто платіж здійснено з порушенням встановлених термінів. У наданій оборотно-сальдовій відомості вказано інвойс № 2013011, проте поставка здійснювалась за інвойсом від 25.04.2013 р. № LT 2013011.

У той же час, митниця не довела, що у зв'язку з цим спростовується заявлена позивачем у первинній МД митна вартість та підтверджується у зв'язку з цим скоригована відповідачем митна вартість. При цьому, претензії щодо номеру інвойсу є явно надуманими.

У другому випадку відповідач в листі зазначив про наявність розбіжностей: у платіжному дорученні від 27.06.2013 р. № 524 (подано після митного оформлення, оскільки розрахунки здійснюються після оплати) не можливо ідентифікувати з оцінюваними товарами, оскільки в графі «номер і дата контракту» зазначено № 482 DD від 13.02.2013 р., а до митного оформлення пред'явлено контракт № 482 від 13.02.2013 р. У той же час, зазначення «DD» означає дату контракту, а отже претензія митниці є необґрунтованою.

У наданій виписці, як також зазначає митниця, з бухгалтерської документації оборотно-сальдова відомість по кредитору - продавцю за інвойсом № 1305-21/1 зазначено дату контракту 12.02.2013 р., а дата пред'явленого контракту містить дату - 13.02.2013 р, а отже виписка не може слугувати підставою для перевірки врахування декларантом всіх складових ціни. Однак, вбачається очевидною описка та митниця не довела, що у зв'язку з цим спростовується заявлена позивачем у первинній МД митна вартість та підтверджується у зв'язку з цим скоригована відповідачем митна вартість.

У третьому випадку (після митного оформлення під час розгляду заяви позивача в порядку ч. 8 ст. 55 МКУ) відповідач послався на те, що в інвойсах від 21.05.2013 р. №№ 1305-21/2, 1305-21/2, 1305-21/3, 1305-21/4 строк оплати не співпадає з строком зазначеним у платіжному дорученні від 27.06.2013 р. № 524 та суперечить умовам оплати щодо додаткової угоди № 2 від 25.04.2013 р. Щодо наведеного слід зазначити, що згідно із контрактом умови виконання поставки визначаються в інвойсах та митницею не доведено, що по собі прострочка на кілька днів спростовує митну вартість заявлену позивачем з первинною МД, доводить обґрунтованість скоригованої митної вартості і таким чином безпідставно відмовив у перегляді спірного рішення.

У четвертому випадку, під час розгляду заяви позивача в порядку ч. 8 ст. 55 МКУ відповідач вказав на те, що експертний висновок від 21.06.2013 р. № Ц-309 виданий на конкретну партію товару та не стосується даної поставки, а тому не може слугувати для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів. У той же час, митниця не довела недостовірності заявлених позивачем відомостей та документів, наданих з первинною МД, а відтак і заявленої позивачем митної вартості.

Що стосується претензій, які висловлені митницею вже під час розгляду справи, тобто є такими, що не враховувались під час прийняття рішень, слід зазначити наступне.

Так, за першим епізодом митниця додатково зазначила, що платіжне доручення від 21.05.2013 р. № 49 не містить посилань на конкретну поставку, в графі «назва товару чи послуг» вказано лише номер контракту. Однак, представник митниці не зазначив, яким чином це вплинуло на рівень митної вартості та не довів, що вказані обставини свідчать про заниження позивачем митної вартості. Крім того, зазначається що платіжним дорученням проведено платіж на 35 100 доларів США, що не відповідає фактурній вартості 52780 доларів США, а отже платіжне доручення не може розглядатися у якості підтвердження заявленої митної вартості. У той же час, представник митниці не довів, що оплата за контрактом у такому розмірі свідчить про заниження митної вартості.

Під час розгляду справи митниця зазначила, що декларація країни відправлення містить умови поставки ФОЮ, а до митного оформлення надано інвойс на умовах CFR. У той же час, слід зазначити, що згідно з контрактом та документами, супроводжуючими цю конкретну поставку, фактично поставка здійснюється на умовах CFR, що підтверджується супроводжуючими документами, а також оформленою митницею МД, яка оформлена на підставі оскаржуваного рішення за першим епізодом. Вказане у МД країни відправлення пояснюється позивачем особливостями внутрішніх правил, встановлених в КНР, що не спростовано відповідачем.

Відносно того, що у прайс-листі відсутні адреси, телефони, сайт у мережі Інтернет, слід зазначити, що зазначені вимоги митницею нормативно не обґрунтовані.

Відносно заявлених під час розгляду справи претензій відносно документів за другим епізодом, митниця зазначає, що в інвойсі умови оплати визначені - 30 днів, а у п. 8.1. контракту - через 45 днів після інвойсу. В контексті наведеного слід зазначити, що додатковою угодою № 2 від 25.04.2013 р., яка наявна у митні, змінено положення п. 8.1. Контракту та зазначено, що оплата проводиться через 30 календарних днів з дати виписки інвойсу.

Наведене також вказує на надуманість претензій митниці до наданих позивачем документів.

Що стосується додаткових претензій до документів, заявлених митницею вже під час розгляду справи за третім та четвертим епізодами, слід зазначити, що митниця вказує на те, що МД країни відправлення не містить відміток відбиток митного органу, слід зазначити, що МД складена за електронною формою та супроводжується штриховим ідентифікатором, що дозволяє ідентифікувати її як офіційний документ.

Відносно того, що строк розрахунків в інвойсах інший ніж у п .8.1. контракту, слід зазначити, що додатковою угодою № 2 від 25.04.2013 р., яка наявна у митні, змінено положення п. 8.1. Контракту та зазначено, що оплата проводиться через 30 календарних днів з дати виписки інвойсу.

Наведене та інші аналогічні претензії митниці, зокрема, щодо відсутності у прайс-листі сайту для пошуку контактів із фірмами у мережі Інтернет, є надуманими та не спростовують заявленої позивачем митної вартості.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Відтак, враховуючи подання позивачем у всіх випадках з первинними МД документів, які містять всі необхідні відомості для перевірки числових значень митної вартості, необґрунтоване витребування додаткових документів та недоведеність недостатності поданих позивачем документів, необхідних для визначення митної вартості за першим методом, відсутність підстав для виникнення сумніву щодо достовірності наведених позивачем відомостей та наданих з МД документів, недоведеність з боку митниці неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, а також недоведеність з боку митниці обґрунтованості числових значень скоригованої митної вартості, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність спірних рішень про коригування митної вартості товарів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1. ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України, як вже зазначалося, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як приходить до висновку суд виходячи із вищевикладеного, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання їх протиправними та скасування. На поверненні судового збору представник позивача не наполягав у судовому засіданні.

Керуючись вимогами статей 11, 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (код з ЄДР 32294926; адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: № 100270000/2013/310128/2 від 20.06.2013, № 100270000/2013/310110/2 від 10.06.2013, № 100250000/2013/500019/2 від 13.06.2013, № 100250000/2013/500039/2 від 21.06.2013.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 10.02.2014 р.