Вирок № 37058227, 27.01.2014, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/3897/13-к

провадження №1-кп/283/24/2014

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2014 року

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Пух Н.М.

з участю прокурора Кучера Ю.В., Литвиненка Д.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальне провадження внесеного в ЄРДР за №12013060080000861 від 23.11.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, холостого, не судимого

в скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 289, ч.2 ст.289 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, холостого, не судимого

в скоєнні злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 289, ч.2 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2013 року близько 20-ї години, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, які могли б завадити реалізувати намічене, через не замкнені дверцята автомобіля ВАЗ 2109, державний знак НОМЕР_1, що знаходився біля АДРЕСА_3, проникли до салону цього автомобіля, вартістю 18 754,89 грн. належного ОСОБА_2, де за допомогою ключів, які були залишені господарем в салоні, завели двигун та почали рух містом.

Таким чином, всупереч волі господаря, обвинувачені незаконно заволоділи та користувались транспортним засобом, який залишили неподалік від прохідної ПАТ «МДЕЗ».

Продовжуючи незаконні дії, спрямовані на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом, 22 листопада 2013 року близько 23-ї години ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою між собою, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, через незачинені дверцята автомобіля ВАЗ 2106, належного ОСОБА_1, державний номер НОМЕР_2, вартістю 13 936,83 грн., розташованого біля АДРЕСА_4, проникли до салону автомобіля, де за допомогою з'єднання електричних дротів замка запалення намагались запустити двигун для подальшої поїздки містом, однак не змогли довести злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки не змогли завести автомобіль.

Допитані обвинувачені повністю визнали свою вину, показавши, доповнивши один одного, що події того вечора пам'ятають нечітко внаслідок надмірного вжиття ними алкоголю. Пригадують, що 22 листопада 2013 року їдучи вулицею Миру в м. Малині на автобусну зупинку залізничного вокзалу, побачили неподалік автомобіль ВАЗ 2109, яким вирішили скористатись щоб потрапити в центр міста та продовжити відпочинок. З цією метою, через незамкнені дверцята ОСОБА_4 сів за руль автомобіля, а ОСОБА_3 поруч з ним. Оскільки ключі запалення знаходились в салоні, ОСОБА_4 завівши двигун поїхав в напрямку вул. Огієнка, де неподалік від прохідної ПАТ «МДЕЗ» автомобіль зупинився, причин цьому пояснити не змогли. Розлютившись, вони почали бити скло в салоні. Побачивши, що в цей момент до них наближався автомобіль, який вони сприйняли на службовий автомобіль МВС, побігли в напрямку АДРЕСА_4 побачили автомобіль ВАЗ 2106, яким вирішили скористатись та доїхати до центру. Передні водійські дверцята в автомобілі були незамкнені, тому ОСОБА_4, сівши в салон, відчинив передні пасажирські дверцята, та через те, що не знайшов ключі запалення, за допомогою електричних дротів замка запалення намагався завезти автомобіль. При цьому, випадково натиснувши на звуковий сигнал руля, злякались, що їх можуть зловити, вибігли з автомобіля, не довівши свій намір до кінця.

Осуджують свій вчинок, всію завдану шкоду потерпілим відшкодували в повному обсязі, просять не позбавляти їх волі.

Потерпілий ОСОБА_2, підтвердив обставину залишення ним автомобіля ВАЗ 2109 в АДРЕСА_3 та ключів від запалення в салоні транспортного засобу. Пояснив, що будь-яких претензій до обвинувачених не має, вся завдана викраденням та пошкодженням шкода відшкодована. Вважає, що в силу віку обвинувачені не розуміли що коять, просив не позбавляти їх волі.

ОСОБА_1 також не наполягав на суворій мірі покарання обвинуваченим, вважаючи, що вони здатні перевиховуватись без ізоляції від суспільства.

Показання обвинувачених повністю відповідають фактичним обставинам справи, які вони не заперечують. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за епізодом заволодіння автомобілем ВАЗ 2109, державний знак НОМЕР_1 за ч.2 ст. 289 КК України які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та епізоду заволодіння ВАЗ 2106, державний номер НОМЕР_2 - за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України як закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб.

При обранні покарання суд виходить із загальних засад, визначених ст. 65 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем навчання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, рідними обвинуваченого відшкодовано завдані потерпілому збитки.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому є визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжує його вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обвинувачений ОСОБА_3 позитивно характеризується за місцем навчання, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, рідними обвинуваченого відшкодовано завдані потерпілому збитки.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому є визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжує його вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Вищезазначені у вироку пом'якшуючі покарання обставини та дані про осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ними злочинів та дають підстави для застосування ст. 69 КК при призначенні покарання, та пом'якшити засудженим призначене їм покарання за ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України та призначити їм покарання нижче від найнижчої межі , встановленої в санкції даної статті.

Аналізуючи все перелічене в сукупності, з урахуванням думок потерпілих, які наполягають на необранні покарання пов'язаного з позбавлення волі, суд вважає за необхідне призначити їм покарання у виді позбавлення волі, при цьому, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, з застосуванням ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 377 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289 КК та ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді:

- за ч.2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк - два роки, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити попереднім - особисте зобов'язання.

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 289 КК та ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді:

- за ч.2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк - два роки, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити - особисте зобов'язання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В. В. Ярмоленко