Постанова № 37056131, 04.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 р. Справа № 805/18268/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 2 000,00 гривень.

Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 2 000,00 гривень.

Представник позивача у судове засідання з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження

В С Т А Н О В И В:

20.12.2013 року року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області звернулась до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 2 000,00 гривень, мотивуючи свої вимоги ти що відповідачем порушено вимоги статті 13 Закону України від 22 вересня 2005 року № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» в частині не відведення спеціального місця для куріння.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27 березня 2013 року ФОП ОСОБА_1 отримала "Повідомлення щодо проведення перевірки" від 22.03.2013 № 04/554 про проведення перевірки в період з 08.04 2013 року по 12.04.2013 року.

8 квітня 2013 року на підставі наказу №181 від 08.04.2013 Держспоживінспекцією у Донецькій області було видано направлення №04-18 на проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в період з 8 по 12 квітня 2013 року.

9 квітня 2013 року за результатами перевірки складений Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №004386, яким встановлено порушення позивачем вимог статті 13 Закону України" від 22 вересня 2005 року № 2899-IV "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", а саме в приміщенні готелю відсутнє спеціальне відведене місце для куріння, обладнане витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму.

У поясненнях, які викладені у розділі ІІІ Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 09.04.2013 року №004386, відповідач зауважила, що з її боку порушень законодавства немає, у зв'язку з тим, що кімната для куріння проектом не була передбачена, проте є спеціально відведене місце для тих, хто палить, яке знаходиться перед входом у готель, обладнане урною, та написом про те, що це місце для куріння та що куріння шкодить здоров'ю.

15 квітня 2013 року на підставі вищезазначеного акту позивачем прийнята Постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", згідно якої до позивача застосований штраф в розмірі 2000,00 гривень за невідведення спеціального місця для куріння, обладнаного витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму.

Законом України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності та види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю). Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон № 1023-XII) встановлено, що Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області є територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, якій здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Згідно частин 1, 2 статті 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

В частині 4 статті 5 Закону № 877-V зазначено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У відповідності до частини 6 статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Частинами 7, 9 статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Закон України від 22 вересня 2005 року № 2899-IV "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" (далі - Закон № 2899-IV ) визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Відповідно до статті 13 Закону № 2899-IV забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян. Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, передбачену частиною п'ятою цієї статті.

Статтею 20 Закону № 2899-IV визначено, що за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання, зокрема, у разі не відведення спеціальних місць для куріння, не обладнання їх витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, нерозміщення інформації, передбаченої частиною п'ятою статті 13 цього Закону, - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.

Таким чином, оскільки відповідач не забезпечила відведення спеціальних місць для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідного приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, позивач, діючи на підставі статті 20 Закону № 2899-IV "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" правомірно застосував до відповідача штраф у розмірі 2 000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області є обґрунтованими та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 2 000,00 гривень - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 85113) суму штрафу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривні 00 копійок до державного бюджету р/р 31110106700004, код платежу 21081100, МФО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, ОКПО 380333949. Отримувач коштів: Донецьке УК/ Ворошиловський район.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті04 лютого 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.