Рішення № 37055826, 05.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.14р. Справа № 904/8774/13За позовом Публічного акціонерного товариства „Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до відповідача-1: Державного підприємства „Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Покровське", м. Красноармійськ Донецької області

про стягнення 10 391 грн. 47 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Динник Д.О. - представник, дов. від 25.06.2013р. №19/73;

від відповідача-1: Шляєв І.В. - представник, дов. від 01.01.2013р. №81 (був присутній у судовому засіданні 05.12.2013р. та 25.12.2013р.);

відповідача-2: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача-1 10 391 грн. 47 коп. - шкоду, завдану недостачею вугільної продукції.

Відповідач-1 у відзиві (вх.№73983/13 від 05.12.2013р.) на позов просить у позовних вимогах позивачу відмовити, посилаючись на те, що висновки, які викладені в комерційному акті, не відображають акту незбережного перевезення, проте відображають факт внесення невірних відомостей у залізничну накладну або факт недовантаження продукції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013р. до участі у розгляді справи було залучено відповідача-2 - Публічне акціонерне товариство „Шахтоуправління „Покровське", м. Красноармійськ Донецької області.

Відповідач-2 витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками позивача та відповідача-1 заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1 господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Метінвест Холдінг", як продавцем, та Відкритим акціонерним товариством „Запоріжкокс", як покупцем, було укладено договір №ДУК-01/07-21р/87 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах, викладених у розділах цього Договору, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (надалі - вугілля) за марочним складом, цінами та у кількості, вказаними у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, що є невід'ємною частиною цього договору.

Як вбачається відповідно до абзацу 3 Загальних положень Статуту позивача - Публічного акціонерного товариства „Запоріжкокс" найменування Відкритого акціонерного товариства „Запоріжкокс" викладене відповідно до вимог та положень Закону України „Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514-VІ як Публічне акціонерне товариство „Запоріжкокс".

На виконання умов Договору та специфікації від 29.05.2013р. №1390 до нього 19.06.2013р. позивачу - Публічному акціонерному товариству „Запоріжкокс" відповідачем-2 - Публічним акціонерним товариством „Шахтоуправління „Покровське", як вантажовідправником, зі станції відправлення Удачная Донецької залізниці було відправлено на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, в т.ч. у вагоні №66591116 навалом вантаж - вугілля кам'яне марки К-0-100, про що свідчить залізнична накладна №53764338, відповідно до якої власником вугільного концентрату є продавець за Договором - Товариство з обмеженою відповідальністю „Метінвест Холдінг".

Відповідно до положень статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць України) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом; Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів; дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів; під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами і актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Як вбачається згідно з актом загальної форми від 19.06.2013р. №778, складеним на станції Чаплино Придніпровської залізниці, по прибуттю поїзду №3201 виявилось навантаження вагону над 1, 2, 3, 4, 5, 6 люками на рівні бортів, над 7 люком є скіс довжиною 1,5 м на ширину вагону, глибиною 1,2-1,3 м; вантажу маркований поперечними борознами, за документом маркування не значиться; двері, люка закриті; течі вантажу немає.

Відповідно до акту загальної форми від 19.06.2013р. №780 при переважуванні на тензометричних вагах виявилась різниця у вазі вагону за протоколом зважування брутто 83 600 кг, за документом брутто 89 500 кг менше документа 5 900 кг.

В подальшому на станції Чаплино Придніпровської залізниці на додаток до актів загальної форми від 19.06.2013р. №778 та від 19.06.2013р. №780 було складено комерційний акт від 19.06.2013р. АА №044313/59/622, яким встановлено, що при переважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Чапліно (повірка 27.05.13р.) виявилось брутто 83 400 кг, тара з документу 21 400 кг, нетто 62 000 кг, що менше документу 6 100 кг; навантаження у вагоні над 1, 2, 3, 4, 5, 6 люками на рівні бортів, над 7 люком є скіс довжиною 1,5 м на ширину вагону, глибиною 1,2-1,3 м; вантаж маркований поперечними борознами, за документом маркування не значиться; двері, люка закриті; течі вантажу немає.

Відповідно до частин 1, 2, 4 пункту 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокро солона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'які всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів; норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Таким чином, вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати становить 10 391 грн. 47 коп. (з ПДВ) = 5,419 т (відповідальна нестача) х 1 598 грн. 00 коп. (за 1 т. без ПДВ відповідно до рахунку-фактури від 19.06.2013р. №СФ-173306) + 1 731 грн. 91 коп. (розмір ПДВ).

У частини 1 статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з пунктом „а" статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

За обставин, зазначених в актах загальної форми та комерційному акті, оскільки вантаж прибув без ознак втрати на шляху прямування, відповідальність за недостачу цієї кількості вантажу повинна бути покладена на відправника, тобто відповідача-2 у справі.

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вугільного концентрату слід покласти на відповідача-2, вини відповідача-1 з матеріалів справи не вбачається.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача-2.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов до Публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Покровське" задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Шахтоуправління „Покровське" (85300, м. Красноармійськ Донецької області, пл. Шибанкова, буд.1А; ідентифікаційний код 13498562) на користь Публічного акціонерного товариства „Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 4; ідентифікаційний код 00191224) 10 391 грн. 47 коп. - вартості вагової недостачі та 1 720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В позові до Державного підприємства „Придніпровська залізниця" відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„10" лютого 2014р.