Рішення № 37055804, 06.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.02.14р. Справа № 904/7730/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 34 154,15 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Коновалов В.Г. - представник (дов. № б/н від 08.01.14р.)

від відповідача: ОСОБА_1 - СПД (свідоцтво; паспорт)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 34 154,15 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 30 992,32 грн. - основний борг, 1 705,19 грн. - 3% річних, 1 456,64 грн. - індекс інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди приміщення № 513 від 22.02.2011р., в частині повного та своєчасного розрахунку по орендній платі, експлуатаційним платежам та комунальним послугам.

21.01.14р. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на те, що з позовними вимогами позивача не згоден, вважає їх незаконними і такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим, просить суд відмовити позов у повному обсязі.

Також, відповідач у відзиві просить суд зобов'язати позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1" надати в судове засідання документи підтверджуючі право власності на приміщення НОМЕР_2, площею 142,92 кв.м. на 5 (п'ятому поверсі) у приміщенні Центру, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1 станом на 22.02.11р., на час укладання договору оренди приміщення.

Ухвалою суду від 23.01.14р. зобов'язано позивача надати до суду в строк до 05.02.14р. наступні додаткові матеріали:

- документи підтверджуючі право власності на приміщення НОМЕР_2, площею 142,92 кв.м. на 5 (п'ятому поверсі) у приміщенні Центру, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1 станом на 22.02.11р., на час укладання договору оренди приміщення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1" 29.01.14р. надіслало до суду заперечення на відзив на позовну заяву, в яких позивач вказує на те, що відповідач використовував нежитлове приміщення відповідно до договору оренди приміщення № 513 від 22.02.2011 року та отримував послуги від позивача відповідно до договору, водночас не сплатив заборгованість, що виникла у нього внаслідок невиконання умов договору, у розмірі 30 992,32 грн., в т.ч. ПДВ.

Розгляд справи відкладався з 24.12.13р. на 09.01.14р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.01.14р. по 23.01.14р. та з 23.01.14р. по 05.02.14р.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні, яке призначено на 05.02.2014 року о 11 год. 30 хв. оголошено перерву до 05.02.14р. о 12 год. 00 хв.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місія-1", як орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, укладено договір оренди приміщення НОМЕР_2 за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування приміщення НОМЕР_2 площею 142,92 кв.м. на 5 (п'ятому) поверсі у будівлі центру, вбудованого власником за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, б. 1; власник володіє центром на праві власності, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010 року.

Відповідно до п. 1.2 договору орендар використовує приміщення виключно за призначенням з метою організації громадського харчування.

Згідно з п. 2.1 договору приміщення передається орендодавцем орендарю в оренду на строк 2 роки 11 місяців.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що базовий розмір орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем орендодавцю у відповідності з даним договором, визначається наступним чином:

- з першого по другий включного місяця першого року з дати початку строку оренди орендна плата складає 10,00 грн. в місяць в цілому за приміщення;

- з третього місяця першого року строку оренди орендна плата складає 150,00 грн. в місяць за один квадратний метр площі приміщення (включаючи ПДВ), але не менше ніж 18,50 долари США за курсом НБУ на дату укладення договору;

- з третього місяця першого року строк оренди і до закінчення строку оренди орендодавець має право не частіше одного разу в рік переглянути розмір орендної плати. Про зміну ставки орендної плати орендодавець зобов'язується повідомити орендаря не пізніше, ніж за 30 календарних днів до моменту її підвищення.

Базовий розмір орендної плати включає в себе плату за користування приміщення та земельний податок. До орендної плати не включені податки, мито й інші збори, які можуть бути введені у майбутньому (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.4 договору орендна плата підлягає сплаті незалежно від результатів господарської діяльності орендаря і фактичного використання ним приміщення.

Оплата орендної плати здійснюється авансовими платежами на протязі 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця або будь-який інший рахунок, про який орендодавець повідомляє орендаря в письмовій формі (п. 3.5 договору).

Пунктом 3.8 договору передбачено, що комунальні платежі за тепло-, водо-, електропостачання, вивезення сміття, дератизацію й експлуатаційні витрати (роботи з контролю технічного стану, підтримання у справному стані, налагодженні та регулювання інженерних систем та обладнання, підготовки до сезонної експлуатації тощо) до орендної плати не входять.

За умовами п. 3.9 договору розмір витрат на комунальні послуги вираховуються виходячи з їх фактичного споживання на підставі показів лічильників та фіксуються у рахунках, які виставляються орендодавцем. Комунальні послуги сплачуються пропорційно відношенню загальної площі орендуємого приміщення до орендопридатних площ. Оплата рахунків орендодавця здійснюється орендарем на протязі 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 3.10 договору оплата експлуатаційних витрат здійснюється стороною-2 не пізніше 5 числа поточного календарного місяця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця, які підлягають оплаті орендодавцю орендарем у відповідності з даним договором, включаючи ПДВ.

Приписами п. 5.1 договору передбачено, що приміщення передається орендодавцем орендарю за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 7.3.1 договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі виплачувати орендодавцю орендну плату, вносити платежі за комунальні послуги, експлуатаційні та інші витрати у відповідності з умовами даного договору.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до дня спливу строку оренди, зазначеного у п. 2.1 даного договору якщо він не був достроково розірваний сторонами у відповідності з п. 10.2.2 і 10.2.3 даного договору (п. 10.2.1, 10.2.2 договору).

Відповідно до акту приймання-передачі не житлового приміщення від 01.05.2011 року позивач передав відповідачу не житлове приміщення НОМЕР_2 площею 142,92 кв.м. з прилеглою територією площею 0,00 кв.м., всього 142,92 кв. м, розташоване на п'ятому поверсі центру. Приміщення передане в задовільному та придатному для використання стані (а. с. 32).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.8., 3.9. договору оренди, відповідач повинен сплачувати щомісяця орендну плату, експлуатаційні платежі та комунальні послуги.

На даний час відповідач не виконав покладені на нього обов'язки, не сплатив платежі згідно договору оренди за період з травня 2011 року по серпень 2011 року, а саме: не сплатив за оренду приміщення, за експлуатаційні витрати та не компенсував комунальні витрати за цей період.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань відповідно до умов договору оренди № 513 від 22.02.2011 року, у нього виникла заборгованість у розмірі 30 992,32 грн., що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): акт № ОУ-000001616 від 31.05.2011 року, акт № ОУ-0001783 від 30.06.2011 року, акт № ОУ-0001933 від 31.07.2011 року, акт № ОУ-0002072 від 31.08.2011 року, копії яких додаються до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем підписаний лише акт № ОУ-0001616 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2011 року.

03 вересня 2013 року позивач направив відповідачеві акти здачі - приймання робіт: акт № ОУ-0001783 від 30.06.2011 року, акт № ОУ-0001933 від 31.07.2011 року, акт № ОУ-0002072 від 31.08.2011 року.

24 вересня 2013 року відповідачу було направлено рахунки на оплату наданих послуг:

- рахунок-фактура № СФ-0002049 від 24.09.2013 року (за послуги у червні 2013 року);

- рахунок-фактура № СФ-0002047 від 24.09.2013 року (за послуги у липні 2011 року);

- рахунок-фактура № СФ-0002048 від 24.09.2013 року (за послуги у серпні 2011 року).

Позивач стверджує, що відповідач не сплатив жодного платежу та не повернув підписані акти здачі-приймання наданих послуг.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем склала у загальному розмірі 30 992,32 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди у розмірі 30 992,32 грн.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується в повному обсязі та вважає їх незаконними і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідач стверджує, що позивач не мав правових підстав для укладення договору оренди приміщення, так як на час його укладення не являвся його власником, а саме, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2010 року, яке визначено в п. 1.1. договору, як документ підтверджуючий право власності, не є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності позивача на приміщення НОМЕР_2, площею 142,92 кв.м. на 5 (п'ятому) поверсі у приміщенні Центру, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1 не підтверджує правоздатність позивача з права власності на об'єкт нерухомості і не давало права на передачу приміщення в оренду, згідно з договором оренди приміщення від 22.11.2011 року.

В зв'язку з тим, що позивач не ввів в експлуатацію приміщення та не зареєстрував право власності у встановленому законом порядку, відповідач не мав змоги використовувати приміщення за призначенням, так як виготовлення та продаж продуктів харчування потребує узгодження та проведення перевірки різними інстанціями, в зв'язку з не введенням в експлуатацію приміщення, узгодити ці питання стало неможливим. Тому, приміщення відповідач не зміг користуватися зовсім.

Позивач з відзивом відповідача не згоден та надіслав до суду заперечення на нього, в яких вказує на те, що договір оренди № 513 від 22.02.2011 року, укладений між позивачем і відповідачем, повністю відповідає ст. 759, ст. 760 Цивільного кодексу України та ст. 284 Господарського кодексу України, оскільки правова природа даного договору є договором оренди в розумінні ст. ст. 759, 760 Цивільного кодексу України, а сторони, визначили всі обов'язкові для даного виду договору умови, а саме: предмет оренди, права та обов'язки, відповідальність сторін, строк дії, порядок здійснення оплати та інші умови.

Позивач мав повне право на укладення договору оренди згідно з вимогами ст. ст. 759, 760 Цивільного кодексу України та ст. 284 Господарського кодексу України.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Місія-1", являється власником торгівельного центру, що знаходиться по вул. Боброва, 1 у м. Дніпропетровську, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.08.2013 року. Готовність торгівельного центру "Приозерний" до експлуатації, підтверджується сертифікатом серії ДП № 16411010046 від 25.06.2011 року, відповідно до якого зазначається, що цим сертифікатом Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" на торгівельний центр "Приозерний", набуте та зареєстроване відповідно до норм чинного законодавства України.

У відзиві відповідач зазначає, що договір оренди був укладений 22.02.2011 року, акт приймання передачі був підписаний 01.05.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.3. договору оренди № 513 від 22.02.2011 року зазначається, що датою початку нарахування орендної плати являється дата підписання Акта приймання - передачі приміщення. Таким чином, відповідач прийняв та належним чином оформив таке прийняття приміщення НОМЕР_2, площею 142,92 кв.м. на 5 поверсі ТЦ "Приозерний", що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період: лютий 2011 року - листопад 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місія-1" і ФОП ОСОБА_1 за договором оренди № 513 від 22.02.2011 року, що знаходиться у матеріалах справи, відповідачем часткового була погашена заборгованість у серпні 2011 року, що підтверджує те, що відповідач використовував приміщення відповідно до договору, та використовував послуги, що надавалися позивачем, відповідно до умов Договору. Про розмір заборгованості, відповідачу були направлені рахунки на оплату та акти надання послуг.

Відповідач використовував нежитлове приміщення відповідно до договору оренди приміщення НОМЕР_2 від 22.02.2011 року та отримував послуги від позивача відповідно до договору, водночас не сплатив заборгованість, що виникла у нього внаслідок невиконання умов договору, у розмірі 30 992,32 грн. в т.ч. ПДВ.

З огляду на викладене, судом встановлено, що доказів виконання по оплаті за орендоване приміщення, експлуатаційним платежам та комунальним послугам за договором оренди приміщення НОМЕР_2 від 22.02.2011р. у загальному розмірі 30 992,32 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову належним чином не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

У відповідності із ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який розповсюджується на спірні правовідносини, встановлює обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за орендоване приміщення, експлуатаційним платежам та комунальним послугам у загальному розмірі 30 992,32 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 2011 року по 2013 року у сумі 1 705,19 грн. та інфляційні втрати за період 2011 року та 2013 року у сумі 1 456,64 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 42).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 1 456,64 грн. та 3% річних у сумі 1 705,19 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі та за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 759, 762, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 285, 283 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Боброва, 1; код ЄДРПОУ 32835945) - 30 992 (тридцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 32 коп. основного боргу, 1 705 (одна тисяча сімсот п'ять) грн. 19 коп. 3% річних, 1 456 (одна тисяча чотириста п'ятдесят шість) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 10.02.14р.