Ухвала суду № 37055776, 29.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 р.Справа № 820/10123/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

представника позивача Звєздова С.О.,

представника відповідача Ковальчук Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/10123/13-а

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення рішення № 0000244700 від 21.06.2013р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1622806,00 грн., №0000634700 від 14.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ на суму 430882,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 330527,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 100355,50 грн. та № 0000644700 від 14.09.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств комунальної власності на суму 51407,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 37577,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13830,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року адміністративний позов задоволено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно рішення 4-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області Комунальне підприємство «Виробничо-технологічне підприємство «Вода» було реорганізовано шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод". Відповідно до Наказу № 471 від 08.04.11р. Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, передавального акту від 17.10.2011р., складеного у відповідності до ч.ч.2,3 ст. 107 Цивільного Кодексу України, Розпорядження № 1880 від 17.10.11р. Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради КП "ПТП "Вода" передало, а КП КГ "Харківкомуночиствод" набуло всі активи, пасиви, усе майно, усі майнові права та обов'язки КП "ПТП "Вода" станом на 01.10.2011р.

З 27.01.2012р. Комунальне підприємство каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» перейменовано на Комунальне підприємство «Харківводоканал» у відповідності до рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області № 577/11 від 23.12.2011р.

У перевіряємий період КП «Харківводоканал» перебуває на обліку як платник податків та зборів в СДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові.

У період з 30.04.2013 року по 27.05.2013 року співробітниками СДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Харківводоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2010 рік, 2011 рік, 9 місяців 2012 року та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ТБ "Комункомплект" за лютий 2012 року, березень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, ФОП Закон за квітень 2010 року - березень 2012 року, ТОВ "Спецтрубомонтаж" за травень 2011 - вересень 2012 року, ТОВ "Етро-М" за липень 2012 - серпень 2012 року, ТОВ "Агрогазсервіс" за січень, травень, червень 2011 року, лютий, березень 2012 року, ТОВ „ІнтерАгро" за травень, червень 2011 року, за наслідками якої складено Акт № 333/47.0-13/03361715 від 07.06.2013р.

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема:

- п.п. 7.4.1., 7.4.4. та 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР), внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 22235 грн. по контрагенту ФОП ОСОБА_3, що призвело до заниження додатку на додану вартість на загальну суму 22235 грн., в т.ч.: за квітень 2010 року - 2100 грн.; червень 2010 року-2520 грн.; липень 2010 року - 2520 грн.; серпень 2010 року - 8915 грн.; вересень 2010 року - 1260 грн..; жовтень 2010 року - 2400 грн.; листопад 2010 року - 1260 грн.; грудень 2010 року - 1260 грн.

- п. 185.1. ст. 185, п. 186.1. ст. 186, п. 198.1., п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу (далі - ПК України), внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 310392,0 грн. по контрагенту ФОП ОСОБА_3, ТОВ ТБ «Комункомплект», ТОВ "Спецтрубомонтаж", ТОВ "Етро-М", ТОВ "Агрогазсервіс", ТОВ "ІнтерАгро", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 310392 грн., в т.ч.: січень 2011 року - 17339 грн.; березень 2011 року - 7827 грн.; квітень 2011 року - 8247 грн.; травень 2011 року - 30588 грн.; червень 2011 року - 55950 грн.; липень 2011 року - 15000 грн.; вересень 2011 року - 1440 грн.; жовтень 2011 року - 23765 грн.; листопад 2011 року - 2429 грн.; грудень 2011 року - 11667 грн.; січень 2012 року - 11667 грн.; лютий 2012 року - 64040 грн.; березень 2012 року - 33217 грн.; квітень 2012 року - 5000 грн.; травень 2012 року - 9052 грн.; червень 2012 року - 2917 грн.; липень 2012 року 7206 грн.; серпень 2012 року - 432 грн.; вересень 2012 року - 2609 грн.

- п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 р.(далі - ОСОБА_3 України №334/94-ВР), внаслідок чого завищено валові витрати з податку на прибуток на загальну суму 237004,00 грн., в т.ч.: II квартал 2010 року у сумі 23100 грн.; ІІІ квартал 2010 року у сумі 63476 грн.; ІV квартал 2010 року у сумі 24600 грн.; І квартал 2011 року у сумі 125828 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по декларації з податку на прибуток всього на суму 86695 грн., у т.ч. за І квартал 2011 року на суму 86695 грн. та заниження нарахованої суми податку на прибуток на 37577 грн., в т.ч. за ІІ- ІV квартали 2010 року у сумі 27794 грн.; І квартал 2011 року у сумі 9783 грн.

- п.п. 138.1.1., п. 138.1, п. 138.2., п. 138.8. ст. 138 ПК України, внаслідок чого завищено витрати з податку на прибуток на загальну суму 1536111 грн., у т.ч. II квартал 2011 року у сумі 473926 грн.; III квартал 2011 року у сумі 129349 грн.; ІV квартал 2011 року у сумі 189304 грн.; І квартал 2012 року у сумі 544621 грн.; II квартал 2012 року у сумі 84845 грн.; III квартал 2012 року у сумі 114066 грн., що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по декларації з податку на прибуток всього на 1536111 грн., в т.ч. за ІІ-ІV квартали 2011 року у сули 792579 грн.; І - III квартали 2012 року у сумі 743532 грн.

На підставі вищезазначеного акту, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000254700 від 21.06.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 495790,50 грн.;

-№ 0000244700 від 21.06.2013 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1622806,00 грн.;

-№ 0000234700 від 21.06.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 56365,50 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, провів процедуру їх адміністративного оскарження, за наслідками якої, рішенням Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України № 5278/10/10-234 від 22.08.2013р. скарга КП "Харківводоканал" № 2782 від 02.07.2013р.було задоволено частково, частково скасовані податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013р. № 0000234700 у частині зменшення суми штрафної (фінансової) санкції в розмірі 4958 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013р. № 0000254700 у частині зменшення суми штрафної (фінансової) санкції в розмірі 64908 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000244700 від 21.06.2013 р. залишено без змін.

З урахуванням рішення на наслідками розгляду скарги, СДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові 14.09.2013р. були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000634700, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 430882,50 грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 330527,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 100355,50 грн.

- № 0000644700, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств комунальної власності на загальну суму 51407,50 грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 37577,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13830,50 грн.

В свою чергу, позивач, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 14.09.2013 р. №0000634700 та № 0000644700, оскаржив їх в адміністративному порядку, за наслідком чого, рішенням до Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 8659/10/10-233 скаргу № 4185 від 24.09.13 року було залишено без розгляду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Колегією суддів встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугували висновки податкового органу про заниження позивачем у перевіряємий період суми податку на додану вартість та завищення суми витрат з податку на прибуток по взаємовідносинам із контрагентами - ТОВ ТБ "Комункомплект", ТОВ "Спецтрубомонтаж", ТОВ "Етро-М", ТОВ "Агрогазсервіс", ТОВ "ІнтерАгро" та ФОП ОСОБА_4

Відповідно до п. 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з ст.3. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1. п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7 цієї статті.

Абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Отже, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Положеннями п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Колегією суддів встановлено, що позивач у спірний період мав господарські відносини із ТОВ ТБ "Комункомплект", ТОВ "Спецтрубомонтаж", ТОВ "Етро-М", ТОВ "Агрогазсервіс", ТОВ "ІнтерАгро" та ФОП ОСОБА_4

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ ТБ "Комункомплект" колегія суддів зазначає наступне.

15.01.2010 року між КП "ВТП "Вода" (правонаступником якого є КП "Харківводоканал") та ТОВ ТБ «КОМУНКОМПЛЕКТ» було укладено договір поставки № 371/Д, згідно умов якого Постачальник (ТОВ ТБ «КОМУНКОМПЛЕКТ») зобов'язується передати у власність Покупця труби, запірну арматуру, зварювальні матеріали та іншу продукцію, згідно Переліку продукції, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Додатком №1 до Договору між сторонами було погоджено Перелік продукції

Також, між сторонами правочину було погоджено відповідні Додаткові умови №1 від 20.06.2011 року, №2 від 20.07.2011 року, №3 від 25.08.2011 року, №4 від 21.09.2011 року, №5 від 29.09.2011 року, №6 від 24.10.2011 року, №7 від 02.02.2012 року, якими були внесені зміни до Договору поставки № 371/Д від 15.01.2010 року, зокрема, щодо зміни найменування Покупця (КП "Харківводоканал") та можливості розраховуватись за поставлений товар простим векселем.

На виконання умов господарської угоди, Постачальником було передано у власність Позивача товар, про що свідчать надані позивачем копії видаткових накладених № ТД-0134 від 14.02.12 р., № ТД-0135 від 14.02.2012 р., № ТД-0154 від 17.02.2012 р, № ТД-0155 від 17.02.2012 р., № ТД-0670 від 08.06.2012 р.

Розрахунок з ТОВ ТБ «КОМУНКОМПЛЕКТ» за договором № 371/Д від 15.01.2010р. за отримані товарно-матеріальні цінності було проведено шляхом передачі векселя, що підтверджується актом приймання-передачі векселя та шляхом безготівкового перерахування коштів згідно платіжного доручення № 274 від 23.02.2012 р. на 77142,00 грн.

Частиною 2 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

На підтвердження факту транспортування придбаного товару позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії відповідних товарно-транспортних накладних та подорожніх листів.

Товарно-матеріальні цінності було отримано зі складу постачальника ТОВ ТБ «КОМУНКОМПЛЕКТ» відповідальним особами, які були наділені правом отримання товарно-матеріальних цінностей та доставлено на склад покупця, що підтверджується копіями довіреностей ААГ № 331678/3 от 02.02.12г., ААГ № 331722/47 от 16.02.12г., № 32/32 от 08.06.12г, копією книги реєстрації виданих довіреностей,

Таким чином, додатковим доказом, який свідчить про факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ ТБ «КОМУНКОМПЛЕКТ» є надані позивачем копії довіреностей на отримання ТМЦ та книги реєстрації довіреностей.

Надалі придбаний у контрагента товар був оприбуткований позивачем, про що свідчать копії прибуткових ордерів, карток складського обліку та приймального акту.

Необхідність придбання вищезазначених товарно-матеріальних цінностей була зумовлена господарською діяльністю підприємства, а саме з метою забезпечення належної роботи мереж водопостачання та водовідведення, ремонту зношених мереж.

На підтвердження вказаної обставини в матеріалах справ містяться копії відповідних заявок структурних підрозділів, згідно з яких вказано, що зазначені товари були необхідні для ремонту та обслуговування основних фондів, які використовуються для забезпечення надання послуг водопостачання та водовідведення.

Додатковими доказами на підтвердження факту отримання та використання придбаних у контрагента товарів (металевих труб, засувок та вентиля) у власній господарській діяльності, є надані позивачем копії первинних документів, а саме: накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актів здавання-приймання робіт, дефектних актів, матеріальних звітів, вимог на отримання матеріальних цінностей, нарядів на виконання ремонтних робіт.

ТОВ ТБ «КОМУНКОМПЛЕКТ» було виписано на адресу позивача податкові накладні: № 80 від 17.02.2012р., № 79 від 17.02.2012р., № 61 від 14.02.2012р., № 20 від 06.06.2012р.

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ "Агрогазсервіс" колегія суддів зазначає наступне.

18.04.2008 року між КП "ВТП "Вода" (правонаступником якого є КП "Харківводоканал") та ТОВ "Агрогазсервіс" було укладено договір поставки рідкого хлору № 179Д та погоджено відповідні специфікації, графік постачання хлору, та протоколи погодження ціни (Додатки №1-10 до Договору).

Також, між сторонами правочину було укладено Додаткові угоди №1 від 29.09.2011 року, №2 від 20.12.2011 року, №2/1 від 02.02.2012 року, якими були внесені зміни до Договору поставки № 179Д від 18.04.2008 року, зокрема з приводу зміни найменування Покупця (КП "Харківводоканал").

На виконання умов господарської угоди, Постачальником у спірний період було передано у власність Позивача товар (рідкий хлор в балонах та в контейнерах), про що свідчать надані позивачем копії видаткових накладених № 1201/1 від 12.01.2011р., № 2101/2 від 21.01.2011р., № 0505/1 від 05.05.2011р., № 2705/1 від 27.05.2011р., № 1705/1 від 17.05.2011р., № 11.06/1 від 11.06.2011р., №0306/1 від 03.06.2011р., № РН-0000023 від 06.02.2012р., № РН-0000038 від 16.02.2012р., № 2406/3 від 24.06.2011р., № 1406/2 від 14.06.2011р.

На підтвердження факту транспортування та отримання підприємством придбаного товару, позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії відповідних первинних документів, а саме товарно-транспортних накладних, книги реєстрації виданих довіреностей та журналу обліку прийнятих контейнерів.

Розрахунки між сторонами були проведені в безготівковій формі, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень та не заперечується податковим органом.

Отриманий від контрагента товар був оприбуткований позивачем, про що свідчать надані копії прибуткових ордерів та карток складського обліку.

Необхідність придбання вищезазначених товарно-матеріальних цінностей була зумовлена господарською діяльністю підприємства, а саме для забезпечення технологічних процесів підготовки води та очищення стічних вод.

На підтвердження вказаної обставини в матеріалах справи містяться копії відповідних первинних документів, а саме: добового журналу роботи оператора ХПС, актів списання матеріалів, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, накладних-вимог, вимог на отримання товарів, переліку отриманих реактивів, паспортів на рідких хлор.

ТОВ "Агрогазсервіс" було виписано на адресу позивача податкові накладні: № 9 від 12.01.2011р., № 24 від 21.01.2011р., № 2 від 05.05.2011р., № 39 від 27.05.2011р., № 18 від 17.05.2011р., № 8 від 03.06.2011р., № 24 від 11.06.2011р., № 28 від 14.06.2011р., № 64 від 24.06.2011р, № 1 від 06.02.2012р., № 13 від 16.02.2012р.

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ "ІнтерАгро", колегія суддів зазначає наступне.

10.01.2011 року між КП "ВТП "Вода" (правонаступником якого є КП "Харківводоканал") та ТОВ "ІнтерАгро" було укладено договір купівлі-продажу № 10/01-11, згідно умов якого, Продавець (ТОВ "ІнтерАгро") зобов'язується представити, а Покупець прийняти та сплатити, в порядку та на умовах, передбачених договором, продукцію, визначену у накладних, пред'явлених Продавцем.

На виконання умов господарської угоди, Продавцем у спірний період було передано у власність Позивача товар (автомобільні запчастини), про що свідчать надані позивачем копії видаткових накладених № И-00261від 27.05.2011р, № И-00359 від 30.06.2011р.

Розрахунки між сторонами були проведені шляхом заліку зустрічних однорідних вимог згідно актів заліку зустрічних однорідних вимог, про що між сторонами були погоджені відповідні Акт від 31.05.2011р. та від 29.07.2011р.

На підтвердження факту отримання підприємством придбаного товару в матеріалах справи містяться копії довіреностей та книги реєстрації виданих довіреностей.

Отриманий від контрагента товар був оприбуткований позивачем, про що свідчать надані копії прибуткових ордерів та карток складського обліку.

Необхідність придбання вищезазначених товарно-матеріальних цінностей була зумовлена господарською діяльністю підприємства, а саме в зв'язку з експлуатацією та обслуговуванням належного підприємству автомобільного транспорту.

На підтвердження вказаної обставини в матеріалах справи наявні копії відповідних заявок структурних підрозділів підприємства та матеріальних звітів.

ТОВ "ІнтерАгро" було виписано на адресу позивача податкові накладні: № 256 від 27.05.2011 р., № 354 від 30.06.2011 р.

Щодо господарських відносин позивача із ФОП ОСОБА_4, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач у спірний період мав господарські відносини із ФОП ОСОБА_4, на підставі договорів поставки № 99/5-ПЦ/10 від 25.05.2010р. (предметом якого є постачання кришок залізобетонних, опірних кілець залізобетонних, кілець залізобетонних, плит залізобетонних) та № 92/6-ПЦ/10 від 14.06.2010р. (предметом якого є постачання цегли та виробів із залізобетону).

Також, між сторонами правочину були укладені Додаткові угоди, якими були внесені зміни до вищезазначених договорів, зокрема з приводу зміни найменування Покупця (КП "Харківводоканал").

На виконання вищезазначених договірних умов, Постачальником у спірний період було передано у власність Позивача товар, про що свідчать надані позивачем копії видаткових накладених № 7 від 28.04.2010р., № 8 від 09.06.2010р., № 11 від 20.07.2010р., № 12 від 06.08.2010р., № 14 від 27.08.2010р., № 15 від 28.09.2010р., № 17 від 14.10.2010р., № 18 від 22.10.2010р., № 19 від 27.10.2010р., № 20 від 01.11.2010р., № 21 від 10.12.2010р., № 2 від 01.03.2011р., № 4 від 23.03.2011р., № 3 від 23.03.2011р., № 5 від 24.03.2011р., № 6 від 25.03.2011р., № 7 від 28.03.2011р., № 10 від 11.04.2011р., № 11 від 12.04.2011р~№ 12 від 14.04.2011р., № 13 від 19.04.2011р, № 15 від 04.05.2011р, № 16 від 06.05.2011р., № 17 від 18.05.2011р., № 18 від 20.05.2011р., № 19 від 23.05.2011р., № 20 від 26.05.2011р., № 29 від 02.09.2011р., № 30 від 05.09.2011р, № 31 від 07.09.2011р., № 32 від 21.09.2011р., № 33 від 21.09.2011р., № 34 від 27.09.2011р., № 36 від 10.10.2011р, № 37 від 10.10.2011р., № 38 від 14.10.2011р., № 41 від 18.10.2011р., № 39 від 17.10.2011р.,№ 45 від 25.10.2011р., № 46 від 28.10.2011р.,№ 47 від 03.11.2011р., № 48 від 03.11.2011р., № 49 від 10.11.2011р., № 50 від 14,11.2011р., № 53 від 25.11.2011р.,№ 52 від 25.11.2011р., № 51 від 24.11.2011р.

Транспортування придбаних у ФОП ОСОБА_4 товарно-матеріальних цінностей здійснювалось за рахунок та силами позивача, на підтвердження чого наявні копії відповідних подорожніх листів. На підтвердження факту наявності на підприємстві необхідних транспортних засобів в матеріалах справи наявні копії відповідних свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

На підтвердження факту отримання підприємством придбаного товару, в матеріалах справи наявні копії довіреностей та книги реєстрації виданих довіреностей.

Розрахунки між сторонами були проведені в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень та не заперечується податковим органом.

Отриманий від контрагента товар був оприбуткований позивачем, про що свідчать копії прибуткових ордерів та карток складського обліку.

Необхідність придбання вищезазначених товарно-матеріальних цінностей була зумовлена господарською діяльністю підприємства, а саме забезпечення належної роботи мереж водопостачання- та водовідведення, ремонту зношених мереж, заміни зношених кілець, кришок люків або встановлення замість викрадених.

На підтвердження вказаної обставини в матеріалах справи наявні копії відповідних первинних документів, а саме: сертифікату відповідності, технічних паспортів виробів, службових записок на закупівлю матеріальних цінностей, замовлень, дефектних актів, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, звітів про витрату матеріалів, актів технічного огляду, якими зафіксовано необхідність виконання ремонтних робіт та обслуговування основних фондів, кількість необхідних та використаних матеріалів, рух отриманих матеріальних активів.

ФОП ОСОБА_4 було виписано на адресу позивача податкові накладні: 23.04.2010р., № 8 від 09.06.2010р., № 11 від 20.07.2010р., № 12 від 06.08.2010р., № 14 від 27.08.2010р., № 15 від 28.09.2010р., № п від 12.10.2010р., № 18 від 22.10.2010р., № 19 від 27.10.2010р., № 20 від 01.11.2010р., № 21 від 07.12.2010р., № 1 від 01.03.2011р., № 3 від .3.03.2011р., № 2 від 23.03.2011р., № 4 від 24.03.2011р., № 5 від 25.03.2011р., № 6 від 28.03.2011р., № 3 від 11.04.2011р., № 4 від 12.04.2011р., № 5 від 14.04.2011р., № 6 від 19.04.2011р., № 1 від 04.05.2011р., № 2 від 06.05.2011р., № 3 від 18.05.2011р., № 4 від 20.05.2011р., № 5 від 23.05.2011р., № 6 від 26.05.2011р., № 2 від 05.09.2011р., № 3 від 07.09.2011р., № 4 від 21.09.2011р., № 5 від 21.09.2011р., № 6 від 27.09.2011р., № 7 від 30.09.2011р., № 2 від 10.10.2011р., № 1 від 10.10.2011р., № 3 від 14.10.2011р., № 4 від 17.10.2011р., № 7 від 18.10.2011р., № 10 від 25.10.2011р., № Ц від 28.10.2011р., №2 від 03.11.2011р., № 1 від 03.11.2011р., № з від 10.11.2011р., № 50 від 14.11.2011р., № 5 від 21.11.2011р., № б від 25.11.2011р.

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ "Спецтрубомонтаж" колегія суддів зазначає наступне.

Позивач у спірний період мав господарські відносини із ТОВ "Спецтрубомонтаж" на підставі договорів підряду № 104/5-КС/10 від 31.05.2010р. (предметом якого є виконання робіт по ремонту фасаду адміністративно-побутового корпусу (інв. № 7159) Комплексу біологічної очистки "Діканівський", що розташовано у м. Харкові по вул. Біологічній, № 1) та № 63/6-КС/11 від 14.06.2011р. (предметом якого є виконання робіт по ремонту будівлі центрального матеріального складу (інв. № 149) по вул. Діканівській, № 40).

На виконання договірних умов між сторонами були погоджені відповідні первинні документи, а саме: договірні ціни, локальні кошториси, відомості ресурсів до договірних цін, розрахунки загальновиробничих витрат, розрахунки прибутку та витрат.

Об'єкти, на території яких проводились підрядні роботи, перебували у розпорядженні КП "Харківводоканал".

На підтвердження факту реальності виконаних робіт (послуг) в матеріалах справи наявні копії відповідних актів приймання виконаних будівельних робіт.

Додатковим доказом на підтвердження факту реальності виконання контрагентом підрядних робіт, є копії листів про допуск на територію підприємства працівників ТОВ «Спецтрубомонтаж» та копії журналів інструктажів з охорони праці, техногенної безпеки, пожежної безпеки.

Розрахунки за вищезазначеними господарськими операціями були проведені у безготівковій формі, про що свідчать копії платіжних доручень.

Необхідність укладання вищезазначених договірних відносин була зумовлена необхідністю утримання у належному стані основних фондів, котрі приймають участь у наданні послуги водовідведення.

ТОВ «Спецтрубомонтаж» було виписано на адресу позивача податкові накладні: №101 від 25.05.2011 року; №215 від 31.05.2011 року, №33 від 05.07.2011 року, №43 від 06.07.2011 року, №29 від 11.11.2011 року, №127 від 18.08.2011 року, №1 від 01.08.2011 року, №140 від 26.09.2011 року, №65 від 30.12.2011 року, №40 від 22.06.2012 року, №43 від 27.06.2012 року, №67 від 30.12.2011 року, №70 від 18.08.2011 року, №68 від 30.12.2011 року.

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ "Етро-М", колегія суддів зазначає наступне.

29.06.2010 року між позивачем та ТОВ "Етро-М" було укладено договір підряду № 82/6 - ПД-10, предметом якого є розробка, виготовлення та впровадження приладів обліку витрати енергоносіїв, будівництво трубопроводів та прокладка ліній енергозабезпечення та зв'язку місцевого значення, виробництво машин та механізмів для забезпечення технологічних процесів очистки стічних вод.

На підтвердження факту реальності виконаних робіт (послуг) в матеріалах справи наявні копії погоджених між сторонами відповідних актів.

Розрахунки за виконані роботи були здійснені у безготівковій формі, про що позивачем було надано копії відповідних платіжних доручень.

Необхідність укладання вказаних договірних відносин була зумовлена вимогами Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

На підтвердження вказаних обставин в матеріалах справи наявні копії відповідних заявок на проведення робіт, свідоцтв про повірку засобів вимірювальної техніки, паспортів на лічильники.

ТОВ "Етро-М" було виписано на адресу позивача податкові накладні: № 191 від 09.07.2012р., № 190 від 09.07.2012р., № 305 від 25.08.2012р.

Дослідивши вказані первинні документи, колегія суддів зазначає, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Зазначена правова позиція суду апеляційної інстанції кореспондується з висновком Вищого адміністративного суду України викладеного у листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби"

Крім того, у відповідності до рішення Верховного суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

До того ж, відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав укладені між позивачем та ПП "Корпус-7" угоди недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість податковий орган не надав доказів на підтвердження правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013р. по справі № 820/10123/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2014 р.

Головний спеціаліст

Чуйко І.О.