Рішення № 37055611, 07.02.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17710/13-ц

Провадження № 2/638/722/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2014 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Долгової К.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

прокурора Грінченко А.Ю., Кравцова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Дзержинського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить, з урахуванням уточнень, позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 12.06.2010 року по 19.01.2012 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У червні 2011 року ОСОБА_3 забрав свої речі та пішов з квартири, де мешкав спільно зі своєю родиною і з того часу не підтримує будь-яких зв'язків ні з позивачем, ні зі своїм сином, який знаходиться на утриманні матері ОСОБА_2 Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.01.2012 року шлюб між ними розірвано. Відповідач не цікавиться здоров'ям дитини, його розвитком, навчанням, не приймає участі у вихованні, починаючи з 2011 року. Він не надає жодної матеріальної допомоги на утримання сина, більш того, він не виявляє бажання спілкуватися з сином та не проявляє будь-якої батьківської турботи. Як зазначає позивачка, лише вона створює для малолітнього сина ОСОБА_4 всі належні умови для проживання, навчання та всебічного розвитку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у позові, просив по справі ухвалити заочне рішення у зв'язку з неодноразовою неявкою відповідача в судові засідання.

Прокурор прокуратури Дзержинського району м. Харкова вважав за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Клопотання про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило, причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Управління, при ухваленні рішення просив враховувати інтереси дитини, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_2, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції 22 грудня 2010 року), батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.01.2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Ухвалою суду від 27.02.2012 року виправлено описку у рішенні суду від 19.01.2012 року, де, окрім іншого, зазначено, що після розірвання шлюбу прізвище позивачки «ОСОБА_2» змінено на прізвище «ОСОБА_2».

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_4 залишився проживати разом із матір'ю ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належить позивачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №4074 від 20.08.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 Право власності на вищевказану квартиру зареєстроване за реєстровим №31252686 в книзі 1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27288691, виданого КП «ХМБТІ» 10.09.2010 року.

Відповідно до довідки №09-01-804, виданої 11.04.2013 року в.о. начальника Поштампу-ЦПЗ №1 Гончаренко Т.М., згідно з виробничими документами відділення поштового зв'язку Харків-72 виплата поштових переказів на ім'я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.10.2012 року по 31.03.2013 року не значиться.

Відповідно до довідки №253, виданої 15.04.2013 року головним лікарем ХМДП №4 Павлюковою В.В., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться під наглядом комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська дитяча поліклініка №4» з народження. Доглядом за дитиною займається мати, усі рекомендації по лікуванню дитини, у разі необхідності, мати виконує в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів позову, ОСОБА_2 займає посаду консультанта в ТОВ «Глобал Лоджик Україна», має стабільну заробітну платню, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 05.06.2012 року, свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_3. Згідно довідки №4606/10/17.1-23, виданої заступником начальника ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС Дикань О.А. 21.03.2013 року, у період з 01.09.2012 року по 28.02.2013 року ФОП ОСОБА_2 здійснювала підприємницьку діяльність по спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, загальна сума доходу останньої за період з 01.09.2012 року по 31.12.2012 року склала 114 322,00 грн.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12, кожний окремо, показали, що у червні 2011 р. ОСОБА_3 забрав свої речі з квартири АДРЕСА_1, де він мешкав з дружиною ОСОБА_2 та дитиною ОСОБА_4 та покинув сім'ю. З того часу з сім'єю не підтримує жодних зв'язків, матеріальної допомоги на утримання сина не надає, не цікавиться його здоров'ям, розвитком, навчанням, не приймає участі у вихованні дитини. Де відповідач знаходиться на даний час свідкам невідомо. Також свідки повідомили, що ОСОБА_4 знаходиться на повному утриманні його матері - ОСОБА_2

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до довідки адресно-довідкового бюро УМВС України в Харківській області від 04.12.2013 року ОСОБА_3 у м.Харкові та Харківській області зареєстрованим не значиться.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та наданих документів ОСОБА_3 сином не цікавиться, свідомо не займається вихованням дитини, байдуже ставиться до своєї дитини, не піклується про стан його здоров'я, фізичний та духовний розвиток, не приймає участі у підготовці дитини до самостійного життя.

Згідно висновку № 382 від 10.07.2013 року, наданого Управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, який діє від імені органу опіки та піклування в інтересах дитини, управління вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 Постанови від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно ст. 164 СК України батько або матір дитини можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п 16 ППВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання ними своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Таким чином, суд вважає що ОСОБА_3 свідомо нехтує своїми обов'язками стосовно свого малолітнього сина ОСОБА_4 та ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що є підставою для позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

З пояснень представника позивача вбачається, що відповідач є працездатною особою, інших дітей, непрацездатних осіб на його утриманні немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться, визначити частину його доходів не є можливим, тому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів підлягають задоволенню. При цьому суд враховує стан здоров'я та матеріальний стан дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків та інші обставини, які мають істотне значення по справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що всі надані позивачем докази узгоджуються між собою і в сукупності дають суду можливість встановити дійсні відносини сторін і правильно вирішити спір, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.150, 164, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», п.15,16 ППВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ст.ст. 4-8, 10, 11, 60, 88, 208, 213-215, 224-226, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити у повному обсязі.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 (чотириста) гривень щомісячно, починаючи з 04.11.2013р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за 1 місяць.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк