Ухвала суду № 37054725, 10.02.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/616/14 Головуючий у 1 інстанції: Ярошенко А.Г.

2014 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„04" лютого 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Гончар М.С., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Запорізьке регіональне відділення до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ПАТ КБ «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Запорізьке регіональне відділення звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу.

У позові зазначало, що 01 липня 2005 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №09/2005/0280 Фжк та додаткова угода № 1.

За умовами договору банк надав ОСОБА_2 кошти у сумі 206700 грн.00 коп. строком на 180 місяців, з кінцевим терміном повернення кредиту 30 червня 2020 року, з оплатою за користування кредитом 20 % річних, для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до умов договору позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати мінімальний платіж у розмірі 3 630 грн. 23 коп., який має вноситися щомісячно до 20 числа поточного місяця.

За умовами додаткової угоди сторони домовились, що позичальник сплачуватиме комісію за надання та управління кредитом у розмірі 0,25% від суми залишку кредитної заборгованості по кредиту щомісячно протягом всього строку користування кредитними коштами одночасно з внесенням мінімального необхідного платежу.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки на вищезазначене майно.

Також для забезпечення повернення кредитних коштів між банком та відповідачем ОСОБА_3 01 липня.2005 року був укладений договір поруки № 09/2005/0280 Фжк.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконує, в результаті чого станом на 19.07.2013 року утворилась заборгованість в сумі 221 966 грн. 61 коп., з яких: 169 972 грн. 17 коп. - сума для погашення заборгованості за кредитом, 45 742 грн. 65 коп. - сума для погашення заборгованості за відсотками, 343 грн. 96 коп. - сума заборгованості за пенею, 5 700 грн. 43 коп. - сума за нарахованою комісією, 207 грн. 40 коп. - інфляційна складова, просило суду стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму заборгованосты у вказаному розмірі та судові витрати.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Запорізьке регіональне відділення заборгованість за кредитним договором № 09/2005/0280Фжк від 01.07.2005 року у розмірі 221 966 грн. 61 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Запорізьке регіональне відділення судовий збір у розмірі 2 219 грн. 66 коп.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2013 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити.

У засідання апеляційного суду належним чином повідомлений апелянт ОСОБА_2 не зв"явилась, а направлене нею письмове клопотання від 03.02.2014 року про відкладання розгляду справи колегія суддів залишила без задоволення з причин відсутності достовірних даних про неможливість її явки до суду у зв"язку із хворобою, оскільки долучена до клопотання копія довідки МСЕК серія АД № 188657 від 23.07.2012 року лише свідчить про встановлення ОСОБА_2 2 групи інвалідності на строк до 01.08.2013 року, що не є належним підтвердженням неможливості її явки у призначене судове засідання за станом здоров"я.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.

Судом встановлено, що 01 липня 2005 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №09/2005/0280 Фжк та додаткова угода № 1 (а.с.5-7).

За умовами договору банк надав ОСОБА_2 кошти у сумі 206700 грн.00 коп. строком на 180 місяців, з кінцевим терміном повернення кредиту 30 червня 2020 року, з оплатою за користування кредитом 20 % річних, для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Умовами п.п. 3.3.2,3.3.3 договору встановлено, що позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати мінімальний платіж у розмірі 3 630 грн. 23 коп., який має вноситися щомісячно до 20 числа поточного місяця.

За умовами додаткової угоди(п.2) сторони домовились, що позичальник сплачуватиме комісію за надання та управління кредитом у розмірі 0,25% від суми залишку кредитної заборгованості по кредиту щомісячно протягом всього строку користування кредитними коштами одночасно з внесенням мінімального необхідного платежу.

Як передбачено п.4.2.4 кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов"язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, інших платежів, передбачених цим договором, та можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний платіж у термін, визначений п.3.3.3 цього договору, що не суперечить положенням ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Для забезпечення повернення кредитних коштів між банком та відповідачем ОСОБА_3 01 липня 2005 року був укладений договір поруки № 09/2005/0280 Фжк, за умовами якого поручитель взяв на себе зобов"язання перед позивачем відповідати солідарно за зобов"язаннями ОСОБА_2(а.с.10).

Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 526,530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов"язання повинні виконуватися належним чином , у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ „Надра" та стягнуючи солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 221 966 грн. 61 коп., з яких: 169 972 грн. 17 коп. - сума для погашення заборгованості за кредитом, 45 742 грн. 65 коп. - сума для погашення заборгованості за відсотками, 343 грн. 96 коп. - сума заборгованості за пенею, 5 700 грн. 43 коп. - сума за нарахованою комісією, 207 грн. 40 коп. - інфляційна складова, суд виходив з доведеності невиконання відповідачами належним чином грошових зобов"язань, в результаті чого утворилась заборгованість.

Розмір заборгованості підтверджений наданими позивачем розрахункамим за кредитним договором №09/2005/0280 Фжк(а.с.13-14), в яких вбачається врахування платежів, що сплачувались ОСОБА_2 до липня 2012 року, а після 01.07.2012 року щомісячні платежі нею взагалі не здійснювались. В силу ст.ст. 59,54 ЦПК України зазначені розрахунки являються допустимим доказами у справі.

Таким чином, висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позову ПАТ КБ „Надра" про стягнення заборгованості у сумі 221966 гр. 61 коп. відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права, які судом застосовані правильно, та з умовами п.4.2.4 договору.

Доводи апеляційної скарги про необгрунтованість наданого банком розрахунку заборгованості не є переконливими, враховуючи, що ніяких доказів на його спростування відповідач ані до заяви про скасування заочного рішення, ані до апеляційної скарги не надавала.

Посилання на те, що 01 серпня 2005 року між Запорізьким регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та ОСОБА_2 був укладений договір про надання часткової компенсації відсоткової ставки згідно з кредитним договором № 09/2005/280 Фжк від 01 липня 2005 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ПАТ КБ „Надра" стороною у вказаному договорі від 01 серпня 2005 року не являлось і правовідносини між банком та Фондом з приводу виконання ОСОБА_2 кредитних зобов"язань на підставі цього договору не виникали.

Розмір та строки внесення щомісячного мінімального необхідного платежу, який ОСОБА_2 мала сплачувати в рахунок погашення кредиту, був оговорений сторонами у п.3.3.2 та п.3.3.3 кредитного договору, а порядок прийняття банком виконання позичальником своїх зобов"язань у випадку несвоєчасного чи неповного внесення чергового платежу передбачений п.п.3.5; 3.6 договору.

Зазначені умови кредитного договору, як і умови п.2 додаткової угоди № 1 щодо щомісячної сплати комісії ОСОБА_2 у судовому порядку не оспорювались.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення комісії за надання та управління кредитом у сумі 5700 гр. 43 коп. з підстав того, що згідно п.3.6 Постанови Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року „Про затвердження правил надання банками України інформації споживачам про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" банкам заборонено включати в кредитні договори умови сплати на їх користь платежів у вигляді винагород, комісій за надання кредитів, управління та обслуговування кредитів, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наведені Правила стосуються відносин банків із споживачами перед укладанням кредитного договору і під час укладання кредитного договору.

Кредитний договір №09/2005/0280 Фжк та додаткова угода № 1 були укладені між банком та відповідачем ОСОБА_2 01 липня 2005 року, тобто до затвердження вказаних Правил, і на момент їх укладання законодавство не передбачало заборону кредитодавцю встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні Закону України „Про захист прав споживачів". В свою чергу споживач звільнявся від сплати кредитодавцю будь-яких зборів, відсотків або інших вартісних елементів кредиту, що не були зазначені у договорі.

Посилання в апеляційній скарзі на необгрунтованість позовних вимог про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором без вимоги про розірвання кредитного договору слід визнати безпідставними, оскільки вони грунтуються на помилковому ототоженні поняття „розірвання договору" з „припиненням зобов"язання/договору".

Виходячи з характеру правовідносин сторін, які регулюються параграфом 2 гл. 71 ЦК України, змісту норм ст.ст. 598-599, ст. 653 ЦК України, зазначені поняття не є тотожними через відмінні підстави їх виникнення та юридичні наслідки, які породжені цими правовими явищами.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться фактично до іншої оцінки обставин справи та доказів, які відрізняються від зробленої судом першої інстанції, підстав для скасування судового рішення вони не містять.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: