Ухвала суду № 37054378, 05.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними

05 лютого 2014 р. Справа №805/18213/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -

встановив:

19 грудня 2013 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області (далі - Відповідач або УПФУ), в якому просила:

- визнати протиправними дії УПФУ щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8 658,71 грн.;

- скасувати вимогу УПФУ від 09 серпня 2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 8 658,71 грн.

Одночасно із поданням позовної заяви позивач заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду.

Клопотання мотивовано тим, що про спірна вимога отримана позивачем 21 вересня 2013 року. В межах десятиденного строку позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправною та скасування цієї вимоги.

Вважаючи, що такі позовні вимоги мають немайновий характер, ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 34,41 грн. У зв'язку з цим ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року позовна заява залишена без руху із наданням позивачу строку до 25 жовтня 2013 року для усунення її недоліків, однак вказану ухвалу позивач не отримала.

В подальшому, 08 листопада 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом повторно постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху та продовжений строк для усунення її недоліків.

На виконання цієї ухвали 12 листопада 2013 року ОСОБА_1 доплатила судовий збір в розмірі 80,70 грн. та надіслала документ про сплату судового збору на адресу суду. Проте з провини працівників підприємства зв'язку поштове відправлення судом не було отримане, що мало наслідком повернення позовної заяви ухвалою від 04 грудня 2013 року (а.с.4-5).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09 серпня 2013 року УПФУ сформована вимога про сплату недоїмки за № Ф-130у (а.с.32).

Зі змісту корінця вимоги від 09 серпня 2013 року № Ф-130у слідує, що спірна вимога отримана позивачем 20 вересня 2013 року (а.с.32).

01 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до УПФУ про визнання дій протиправними та скасування вимоги від 09 серпня 2013 року № Ф-130у.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/14094/13-а від 04 жовтня 2013 позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху із наданням їй строку до 25 жовтня 2013 року шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 114,70 грн. (а.с.43-44).

Станом на 08 листопада 2013 року відомості щодо отримання ОСОБА_1 ухвали від 04 жовтня 2013 року до суду не надходили.

08 листопада 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху, якою продовжений термін для усунення її недоліків до 22 листопада 2013 року (а.с.20).

12 листопада 2013 року позивач здійснила доплату судового збору, про що свідчить квитанція № 16214.964.1 (а.с.3) та 12 листопада 2013 року надіслала її на адресу суду рекомендованим листом за № 8660020748094 (а.с.11).

Однак, лист ОСОБА_1, відправлений 12 листопада 2013 року, судом отриманий не був.

Зі змісту листа Центру поштового зв'язку № 12 від 05 грудня 2013 року № 07/1201 слідує, що рекомендований лист за № 8660020748094, надісланий ОСОБА_1 на адресу Донецького окружного адміністративного суду, за даними системи «Пошук поштових відправлень» знаходиться у ВПЗ Торез, проте не знайдений у відправці з ЦПЗ № 12 м. Сніжне. Зазначено, що, можливо, вказане поштове відправлення надіслане за іншим ШКІ або простим порядком (а.с.11).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/14094/13-а від 04 грудня 2013 року позовна заява повернута ОСОБА_1

Ухвала мотивована тим, що станом на 04 грудня 2013 року недоліки позовної заяви не були усунені. Крім того, в ухвалі зазначено, що ухвала від 04 жовтня 2013 року позивачем не отримана, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про повернення поштового відправлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.45-46).

Із вказаною позовною заявою ОСОБА_1 повторно звернулася до Донецького окружного адміністративного суду 16 грудня 2013 року, про що свідчить штамп підприємства зв'язку на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с.13). Позовна заява отримана судом 19 грудня 2013 року (а.с.4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі № 805/18213/13-а позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху із наданням позивачу строку до 31 січня 2014 року для усунення її недоліків шляхом надання документа про доплату судового збору (а.с.14-15).

В межах наданого судом строку недоліки позовної заяви ОСОБА_1 були усунені (а.с.19), як наслідок, ця позовна заява вважається поданою у день її первісного подання, тобто 16 грудня 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч.2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Згідно з ч.3 ст.99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ч.5 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Таким чином, для позовних вимог про визнання протиправними дій УПФУ підлягає застосуванню шестимісячний строк на звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України, перебіг якого розпочався з 21 вересня 2013 року і який має сплинути 21 березня 2014 року.

Для позовних вимог про скасування вимоги УПФУ про сплату недоїмки, тобто рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» може бути заявлено вимогу про стягнення грошів, має застосовуватися місячний строк, передбачений ч.5 ст.99 КАС України. Вказаний строк розпочався з 21 вересня 2013 року і сплинув 21 жовтня 2013 року.

Отже, позивач звернувся до суду із вказаним позовом 16 грудня 2013 року, тобто позовні вимоги про визнання протиправними дій УПФУ заявлені в межах строку на звернення до суду, водночас вимоги про скасування вимоги заявлені поза межами строку, передбаченого ч.5 ст.99 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема з п.п.22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п.30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд,- і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного буде остаточно вирішено.

Крім того, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши в сукупності повідомлені позивачем обставини та надані нею докази, а також враховуючи те, що первісно позивач звернулася до суду з аналогічним позовом в межах строків на звернення до суду; ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 04 жовтня 2013 року не отримувала; в подальшому на виконання ухвали суду від 08 листопада 2013 року усунула недоліки позовної заяви, однак надіслані на адресу суду документи не були отримані судом з незалежних від позивача причин; після повернення позовної заяви ухвалою від 04 грудня 2013 року в межах розумного строку повторно звернулася до суду 16 грудня 2013 року, суд дійшов висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду в частині позовних вимог про скасування вимоги від 09 серпня 2013 року № Ф-130у підлягають визнанню поважними. Строк на звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження дій УПФУ позивачем не пропущений.

З приводу клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду суд відзначає, що чинна редакція КАС України інституту «поновлення строку звернення до адміністративного суду» не передбачає. Водночас правовим наслідком визнання судом поважними причин пропуску такого строку є можливість розгляду справи по суті позовних вимог.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.55 Конституції України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ст.ст.99, 100, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду - задовольнити частково.

2. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області в частині позовних вимог про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Торезі Донецької області про сплату недоїмки від 09 серпня 2013 року № Ф-130у.

3. В іншій частині клопотання - залишити без задоволення.

4. Ухвала постановлена, складена і підписана у нарадчій кімнаті 05 лютого 2014 року.

5. Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Кравченко Т.О.