Постанова № 37054111, 05.02.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. Справа № 907/755/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Ужгород, № 2/2535 вих13 від 09.12.2013

на рішення господарського суду Закарпатської області від 20.11.2013

у справі № 907/755/13

за позовом: заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Ужгород в інтересах держави в особі 18-го окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина ТО 300), м. Чоп Закарпатської області

до відповідача 1: Приватного малого підприємства "Ірина Плюс", с. Пацканьово Закарпатської області

до відповідача 2: Державного підприємства "Дослідне господарство агрофірма "Еліта" Закарпатської державної cільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України", с. Ратовці Закарпатської області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Одоксти Петра Михайловича, м. Ужгород

про стягнення заборгованості на суму 13 321,92 грн.

За участю представників сторін:

прокурор - Покора К.В.

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.11.2013 у справі № 907/755/13 (суддя Ушак І.Г.) у позові відмовлено повністю; стягнуто з 18-го окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина ТО 300) в доход державного бюджету України судовий збір на суму 1 720,50 грн. Про недоліки в господарській діяльності 18-го окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина ТО 300) виявлені у ході судового розгляду справи винесено окрему ухвалу.

З даним рішенням не погоджується заступник Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, оскаржив його в апеляційному порядку. Скаржник в апеляційній скарзі № 2/2535 вих13 від 09.12.2013 зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню через порушення при його ухваленні норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що викладені обставини у рішенні суду щодо відсутності повноважень у Одоксти П.М. на укладення договору та вчинення інших юридично значимих дій у господарських відносинах з позивачем не відповідають дійсності. Відповідно до п. 4 протоколу загальних зборів засновників МПП «Ірина Плюс» від 13.11.2007 Одоксту П.М. звільнено з посади директора та призначено на посаду заступника директора підприємства, що не свідчить про відсутність в останнього повноважень на укладення господарських договорів. Враховуючи наведене у апеляційній скарзі, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 20.11.2013 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задоволити.

16.12.2013 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, № 2/2535 вих13 від 09.12.2013, розподілено до розгляду судді-доповідачу Новосад Д.Ф.

З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.2010) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.2012), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України введено суддів - Михалюк О.В., Мельник Г.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 05.02.2014.

Відповідач-2, Державне підприємство "Дослідне господарство агрофірма "Еліта" Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України" - з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі, не погодився з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання 05.02.2014 з'явився прокурор, якому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено. Відводів складу суду не заявлено. Позивач, відповідачі та третя особа явки повноваженого представника у судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення прокурора, в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Закарпатської області від 20.11.2013 у справі № 907/755/13 слід залишити без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Спільною діяльністю Агрофірми „Еліта" мале приватне підприємство „Ірина Плюс" в особі директора Одокста Петра Михайловича, що діє на підставі Статуту підприємства від 12.09.2006 та 18 окремим мостовим загоном 1 об'єднаного загону Держспецтрансслужби, в особі командира Вівчарського В.В., що діє на підстав Положення від 20.10.2004 укладено договір від 26.03.2010 № 6-0300-2010/в (а.с. 10-12).

Згідно з пунктом 1.1 договору предметом останнього є виконання виконавцем робіт бульдозером Т-170 на об'єктах замовника, а замовник зобов'язується оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.1 договору сторонами передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться замовником грошовими коштами за фактично виконану роботу, але з врахуванням обов'язкового щоденного використання техніки не менше 6-ти годин. Вартість машино-години бульдозераТ-170 становить 138,95 грн., в тому числі ПДВ - 23,16 грн. (пункт 2.2 договору). Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на реєстраційний рахунок виконавця на протязі 10-ти робочих днів після закінчення календарного місяця, згідно рахунків, пред'явлених виконавцем замовнику до оплати (п. 2.3 договору).

Матеріали справи вказують на те, що, акти про виконання робіт №№ 1, 2, 3 від 30.04.2010, 29.05.2010, 29.07.2010 складені та підписані представником замовника спільна діяльність Агрофірми „Еліта" мале приватне підприємство „Ірина Плюс" Одокстою П.М. з прикладенням печатки Спільної діяльності і виконавцем військовою частиною Т0300" в особі Вівчарського В.В. Зазначені акти свідчать про виконання робіт згідно умов договору від 26.03.2010 № 6-0300-2010/в у період з квітня по липень 2010 загальною вартістю 15 492,92 грн. Акт № 5 від 31.08.2010 складений та підписаний цими ж особами про виконання робіт за договором від 26.03.2010 у період з 30 липня по 31 серпня 2010 загальною вартістю 2779,00 грн. У тексті останнього зазначено, що Одокста П.М. діяв як представник замовника мале приватне підприємство „Ірина Плюс".

Виписка з банківського рахунку позивача за 23.07.2010 свідчить про оплату платником „АТ КомінвестБанк-Чоп фо" суми 4 950,00 грн. за виконані роботи згідно договору МПП Ірина Плюс".

Вірно зазначено місцевим господарським судом, що сторонами договору та здійснених на його підставі господарських операцій були військова частина як виконавець робіт та Спільна діяльність відповідачів як замовник робіт.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Статтею1131 ЦК України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства; у разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників; у відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства (ст. 1135 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1138 ЦК України, якщо договір простого товариства не пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно; за спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники відповідають солідарно; якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Договір простого товариства припиняється відповідно до ст. 1141 ЦКУ, зокрема, у разі спливу строку договору простого товариства; з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.

Вірно встановлено господарським судом Закарпатської області, що відповідачі у справі - МПП „Ірина Плюс" та ДП агрофірма "Еліта" - здійснювали спільну діяльність без створення юридичної особи на підставі договору про спільну діяльність від 07.07.2005 (а.с. 77-80). Відповідно до п.10.1 вказаного договору строк його дії припинено 31.12.2009, отже до моменту укладення договору з позивачем від 26.03.2010, яким обґрунтовуються позовні вимоги у даній справі.

У зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно здійснено висновок про те, що підписаний договір 26.03.2010 Одокстою П.М. з позивачем у справі від імені Спільної діяльності відповідачів, як замовника за договором, здійснено за відсутності належних повноважень, адже на момент укладення цього договору спільна діяльність відповідачів припинена. Умовами договору про спільну діяльність відповідачів від 07.07.2005 сторонами встановлено, що ведення спільних справ у межах договору покладається на МПП „Ірина Плюс", однак для представництва перед третіми особами останнє діє на підставі довіреності ДП агрофірма "Еліта".

З договору від 26.03.2010 вбачається, що Одокста П.М., підписав його як директор МПП „Ірина Плюс" на підставі статуту підприємства. Водночас, матеріали справи, а саме: протокол загальних зборів засновників МПП „Ірина Плюс" від 13.11.2007, наказ № 1-Д від 01.12.2007 по МПП „Ірина Плюс", довідка з ЄДРПОУ вказують на те, що Одокста П.М. з листопада 2007, станом на час укладення договору від 26.03.2010, не був директором МПП „Ірина Плюс".

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що гр. Одокста П.М. не мав повноважень на укладення договору та вчинення інших юридично значимих дій у господарських відносинах з позивачем від імені МПП „Ірина Плюс" та від спільної діяльності відповідачів як суб'єкта господарювання.

Враховуючи наявні матеріали справи, вбачається про правомірність дій місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог до відповідачів у даній справі, оскільки договір від 26.03.2010, акти про виконані роботи від 30.04.2010, 29.05.2010, 29.07.2010, 31.08.2010 підписано Одокстою П.М., який не уповноважений на здійснення вказаних дій. Отже, в порушення вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України правочин здійснено без необхідного обсягу цивільної дієздатності, що не створює обов'язків перед позивачем у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законодавстві, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного місцевим господарським судом вірно проаналізовано та надано оцінку обставинам справи. Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 20.11.2013 у справі № 907/755/13 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.ст. 44-49 ГПКУ та приписів п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати у даній справі належить покласти на позивача шляхом стягнення належної суми судового збору в доход державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 20.11.2013 у справі № 907/755/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Стягнути з 18-го окремого мостового загону Державної спеціалізованої служби транспорту (військова частина ТО 300) (89500 м. Чоп Ужгородського району Закарпатської області, вул. Берег, 146, ідентифікаційний код 33114148) в доход Державного бюджету 860,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Господарському суду Закарпатської області видати наказ.

4. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

5. Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови виготовлено: 07.02.2014

Головуючий-суддя Д. Новосад

Суддя О. Михалюк

Суддя Г. Мельник