Постанова № 37054092, 04.02.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2014 року Справа № 904/7318/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання Губенко Ю.Е.

за участю представників сторін:

від позивача: Пац В.О., заступник начальника відділу особливого та окремого проваджень управління претензійно - позовної роботи юридичного департаменту, довіреність № 14-333 від 16.03.2012р.;

від відповідача: Борисенко І.С., провідний юрисконсульт відділу претензійно - позовної роботи юридичного управління, довіреність №146-Д від 30.12.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013р. у справі № 904/7318/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг

про стягнення 388 382,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013р. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" про стягнення 388 382,40грн., з яких: 69 717,90грн.- 3% річних, 318 664,50грн.- інфляційних втрат та судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013р. у справі № 904/7318/13, яке підписано і оформлено відповідно до вимог ст.84 Господарського процесуального кодексу України 25.11.2013р. (суддя Ніколенко М.О.), позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 69 717,90грн. - 3% річних, 318 664,50грн. - інфляційних втрат та судовий збір у сумі 7 767,65 грн.

Рішення суду мотивовано порушенням відповідачем строків оплати поставленого природного газу згідно договору купівлі - продажу № 14/132/11 від 31.01.2011р., в зв'язку з чим застосовані положення статті 625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із рішенням господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Криворіжгаз" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ НАК "Нафтогаз України" у задоволені вимог стосовно стягнення з ПАТ "Криворіжгаз" інфляційних втрат. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення надано неналежну оцінку розрахункам інфляційних втрат, що призвело до хибних висновків, стосовно дотримання позивачем рекомендацій листа Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997р."Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ". Скаржник вважає, що розрахунок інфляційних втрат здійснено невірно, а отже рішення господарського суду в частині безпідставного та необгрунтованого стягнення з ПАТ"Криворіжгаз" сум інфляційних втрат має бути скасовано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2014р. скарга була прийнята до розгляду з відновленням строку подання апеляційної скарги та призначена до розгляду у судовому засіданні на 04.02.2014р.

04.02.2014р. відповідач надав доповнення до апеляційної скарги (вх. № 745/14) в якому зазначив, що відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що незалежали від нього. 28.01.2014р. між ПАТ "Криворіжгаз" та ПАТ НАК "Нафтогаз України", було укладено додаткову угоду № 9 до договору купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011р. № 14/132/11, в частині "Порядку та умови проведення розрахунків". Так у пункті "5.1.Оплата за газ з урахуванням вартості його транспортування здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ за Договором здійснюється до 31.01.2014р.". Остаточний розрахунок за поставлений газ відповідачем здійснено 30.03.2012р. На момент розгляду справи у господарському суді, укладення Додаткової угоди № 9 від 28.01.2014р. до Договору №14/132/11 від 31.01.2011р. в частині "Порядку та умов проведення розрахунків" для ПАТ "Криворіжгаз" було лише у перспективі.

Враховуючи вищевикладене, стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суперечить умовам Договору купівлі-продажу природного газу №14/132/11 від 31.01.2011р. та нормам діючого законодавства. За цих обставин скаржник просить скасувати рішення суду від 18.11.2013р. у справі № 904/7318/13 та відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечував у задоволенні апеляційної скарги, представник скаржника підтримала апеляційну скаргу.

04.02.2014р. в судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріаласми справи, між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Криворіжгаз"(Покупець) був укладений Договір № 14/132/11 від 31.01.2011р. купівлі-продажу природного газу. Відповідно до умов Договору ПАТ НАК"Нафтогаз" зобов'язується передати ПАТ "Криворіжгаз" в 2011р. імпортований природний газ, для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у пункті 2.1. цього Договору 16 028,000 тис. куб. м.

Пункт 3.5. приймання - передача газу, його документальне оформлення та звітність здійснюється відповідно до порядку, встановленого Положенням про порядок складання балансів природного газу в газорозподільних мережах, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України № 677 від 24.12.2001р. Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актами приймання - передачі газу.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу на дату його укладання становить 2 978,93 грн. з ПДВ.(пункт 4.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 28.02.2011р. ціна за 1000 куб. м. природного газу з 01.01.2011р. становить - 2 282,00грн., без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.

З 01.02.2011р. ціна природного газу з ПДВ складає - 2 980,01грн.

Згідно із Додатковими угодами :

- № 2 від 05.04.2011р. ціна газу з ПДВ складає - 3 334,04грн.;

- №3 від 27.07.2011р. ціна газу з ПДВ складає - 3 931,64грн.;

- №4 від 08.08.2011р. ціна газу з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. ПДВ складає - 3 314,85грн. з 01.10.2011р. з ПДВ складає - 3 931,64грн.

Згідно із Додатковою угодою № 5 від 30.09.2011р. Договір доповнено п.2.1.1 у наступній редакції:

Постачальник передає Покупцеві у 2012р. природний газ у обсязі до 19207,000 тис. куб.м.

Викладено другий абзац пункту 3.1 статті 3 у новій редакції :

"Строк поставки газу з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. включно."

Згідно із Додатковими угодами :

- № 6 від 30.09.2011р. ціна газу з ПДВ складає - 4 383,41грн. з 01.10.2011р.;

- № 7 від 11.10.2011р. ціна газу з ПДВ складає - 3 693,48грн. з 11.10.2011р.;

- № 8 від 31.01.2012р. ціна газу з ПДВ складає - 3 825,90грн. з 01.01.2012р.

Згідно пункту 5.1. Договору оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 9.1. цей Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2011р. і діє у частині поставки газу до 31.12.2011р. включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору №14/132/11 від 31.01.2011р., є господарськими зобов'язаннями, що виникли з договору поставки і на них розповсюджується дія глави 54 (купівля-продаж) Цивільного кодексу України, а також інші відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Згідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу протягом січня 2011р.- лютого 2012р., а відповідач прийняв природний газ в обсязі 14 166,26 тис. м3 на загальну суму 46 555 225,27грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу :

від 31.01.2011р. на суму 8 337 477,32 грн.; від 28.02.2011р. на суму 152 996,59 грн.; від 25.02.2011р. на суму 7 152 019,20 грн.; від 31.03.2011р. на суму 5 615 911,50 грн.; від 30.04.2011р. на суму 2 953 186,44 грн.; від 31.05.2011р. на суму 2 273 909,78 грн.; від 30.06.2011р. на суму 2 020 379,63 грн.; від 31.07.2011р. на суму 151 840,09 грн.; від 29.08.2011р. на суму 2 358 986,40 грн.; від 31.09.2011р. на суму 2 195 716,59 грн.; від 30.09.2011р. на суму 2 198 372,05 грн.; від 29.02.2012р. на суму 11 144 429,68 грн.

Відповідач порушив умови договору і несвоєчасно розрахувався за поставлений природний газ, що підтверджується виписками по операціях, реєстрами прийнятих платежів за період з 31.01.2011р. по 02.08.2013р. та несвоєчасний розрахунок не заперечується відповідачем у справі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з прострочкою виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 16.02.2011р. по 30.03.2012р. 3% річних у сумі 69 717,90 грн. та інфляційні втрати у сумі 318 664,50 грн., які розраховані окремо за кожний місяць прострочки: лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень 2011року та за березень 2012 року.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу ( пункт 1.3. постанова пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач порушив виконання грошового зобов'язання і має сплатити відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні втрати.

Дослідивши розрахунок 3% та інфляційних втрат (а.с.8-9) наданий позивачем та контррозрахунок відповідача (а.с.117-119), апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що розрахунок позивача відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань, не містить арифметичних помилок, враховує положення листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ."

Аналізуючи розрахунок інфляційних та 3% річних, апеляційний суд зазначає, що відповідно до пункту 5.1 Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу, отже за приписами пункту 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" останнім днем виконання грошового зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну, тобто в даному випадку 14 число, та враховуючи положення листа Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", який може застосовуватися для розрахунку інфляції (пункт 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань") слід застосовувати індекс інфляції за поточний місяць, як і визначив позивач у своєму розрахунку. Тобто, за розрахунком позивача за газ поставлений у січні 2011р., оплата повинна бути здійснена до 14.02.2011р., отже з 15.02.2011р. прострочка виконання зобов'язання і з цієї дати позивач нараховує інфляційні втрати застосовуючи при цьому індекс інфляції за лютий 2011р. , що відповідає рекомендаціям Верховного Суду України висловлених у листі від 03.04.1997р., такий принцип розрахунку застосовано і до інших періодів. Твердження відповідача, що починаючи з 16 березня 2011р. (з дня оплати відповідачем) у позивача виникає право нарахування інфляційних втрат по зобов'язанням за лютий є помилковим та таким, що не відповідає діючому законодавству.

Апеляційний суд, не приймає посилання скаржника на укладення 28.01.2014р. між ПАТ "Криворіжгаз" та ПАТ НАК "Нафтогаз України" Додаткової угоди № 9 до Договору купівлі- продажу природного газу від 31.01.2011р. № 14/132/11, в частині "Порядку та умови проведення розрахунків" в пункті 5.1. якої сторони визначили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ за Договором здійснюється до 31.01.2014р.", на думку скаржника оскільки розрахунок був здійснений 30.03.2012р. до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення статті 625 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу рішення цього суду.

Відповідно до частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, положення укладеної 28.01.2014р. між ПАТ "Криворіжгаз" та ПАТ НАК "Нафтогаз України" Додаткової угоди № 9 до Договору купівлі-продажу природного газу від 31.01.2011р. № 14/132/11, в частині "Порядку та умови проведення розрахунків" не приймаються і не розглядаються апеляційним судом, оскільки Додаткова угода була укладена сторонами після винесення судом першої інстанції рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013р. у справі № 904/7318/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2013р. у справі № 904/7318/13 без змін.

Повний текст постанови складений

10.02.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко