Рішення № 37053990, 06.02.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.02.2014 Справа № 920/2205/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "АСТРА", смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ЛЕБІДЬ", с. Будилка, Лебединський район, Сумська область,

про стягнення 745 грн. 14 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Чижик С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 14 419 грн. 14 коп., в тому числі 13 674 грн. 00 коп. заборгованості за товар відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 1315/13/217ЗЧ від 08.01.2013року, 131 грн. 50 коп. 3 % річних, 613 грн. 64 коп. пені відповідно до п. 6.2. договору.

Відповідач подав заперечення проти позову № 20 від 20.01.2014року, в якому зазначає, що основний борг в сумі 13 674 грн. 00 коп. сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжним доручення № 465 від 17.12.2013року. Розрахунок 3% річних та пені є невірним, в зв'язку з чим відповідачем надано контррозрахунок, згідно з яким 3% річних за період з 17.08.2013року по 12.12.2013року складають 132 грн. 62 коп., пеня - 574 грн. 68 коп.

Позивач подав заяву від 16.01.2014року, в якій просить суд пункт 3 прохальної частини позовної заяви від 12.12.2013року рахувати в наступній редакції: стягнути з відповідача 13 674 грн. 00 коп. заборгованості за товар, 613 грн. 64 коп. пені, 131 грн. 50 коп. 3 % річних.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 01.02.2014року, в якій зазначає, що основний борг в сумі 13 674 грн. 00 коп. відповідач погасив, в зв'язку з чим зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 131 грн. 50 коп. 3 % річних, 613 грн. 64 коп. пені.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог суд приймає заяву про уточнення позовних вимог від 01.02.2014року до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 1315/13/217ЗЧ від 08.01.2013року, позивач зобов'язується продати, а відповідач прийняти та своєчасно оплатити шпагат, відповідно до погоджених сторонами рахунків-фактури, видаткових накладних або специфікацій, в яких визначаються номенклатура, кількість та вартість Шпагату і які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п. 3.2. договору, відповідач здійснює розрахунки за шпагат шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача 100% вартості шпагату або відстрочки платежу на 30 календарних днів з моменту фактичної передачі шпагату та підписання відповідних видаткових накладних.

При цьому, сторони домовились, що вартість шпагату (окрему партію шпагату) на який надається відстрочка не може перевищувати 100 000 грн. 00 коп. (п. 3.2.1 договору).

За специфікацією № 1 від 18.07.2013року, позивач зобов'язався передати відповідачу шпагат загальною вартістю 13 674 грн. 00 коп.

Матеріалами справи, зокрема, рахунком № 13-0022965 від 18.07.2013року, видатковою накладною № 0000038135 від 18.07.2013року, довіреністю № 323 від 18.07.2013року підтверджується факт передачі позивачем відповідачу та отримання останнім товару (шпагату) на загальну суму 13 674 грн. 00 коп. (а.с. 13-15).

Платіжним дорученням № 465 від 17.12.2013року, яке міститься в матеріалах справи, підтверджується факт сплати відповідачем боргу в сумі 13 674 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач оплатив поставлений товар несвоєчасно.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з абз. 2 п. 6.2 договору, за порушення відповідачем строків оплати, у випадку підписання додаткової угоди до договору про зміни строків та умов оплати відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нараховано пеню в сумі 613 грн. 64 коп. за період з 17.08.2013року по 12.12.2013року, виходячи з суми боргу в розмірі 13 674 грн. 00 коп. та з застосуванням облікової ставки НБУ в розмірі 7, 0 %.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату товару відповідачеві нараховано 3 % річних в сумі 131 грн. 50 коп. за період з 17.08.2013року по 12.12.2013року, виходячи з суми боргу в розмірі 13 674 грн. 00 коп.

Разом з цим, згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За видатковою накладною № 0000038135 товар на суму 13 674 грн. 00 коп. був отриманий відповідачем 18.07.2013року, а тому, враховуючи положення ст. 253 Цивільного кодексу України, умови договору щодо строків оплати, мав бути оплачений у строк до 18.08.2013року. Відповідне прострочення виконання грошового зобов'язання почалося з 18.08.2013року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 9 серпня 2013 року N 315 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 13 серпня 2013 року установлено облікову ставку в розмірі 6,5 % річних.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

З урахуванням зазначеного, судом здійснено перерахунок суми пені за несвоєчасну оплату товару за період з 18.08.2013року по 12.12.2013року (кількість днів прострочення - 117), виходячи з суми боргу в розмірі 13 674 грн. 00 коп. та з застосуванням облікової ставки НБУ в розмірі 6,5 %, згідно з яким розмір пені за вказаний період становить 569 грн. 81 коп.

Також судом здійснено перерахунок суми 3% річних за період з 18.08.2013року по 12.12.2013року (кількість днів прострочення - 117), виходячи з суми боргу в розмірі 13 674 грн. 00 коп., згідно з яким розмір 3% річних за вказаний період становить 131 грн. 50 коп.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, враховуючи, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних передбачене діючим законодавством України та умовами договору, обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 569 грн. 81 коп. пені, 131 грн. 50 коп. 3% річних.

В іншій частині позовних вимог, зокрема щодо стягнення з відповідача 43 грн. 83 коп. пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що основний борг в сумі 13 674 грн. 00 коп. був сплачений відповідачем платіжним дорученням № 465 від 17.12.2013року після порушення провадження у справі № 920/2205/13, оскільки відповідне платіжне доручення одержано та проведено банком відповідача 27.12.2013року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

З огляду на викладене, виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 715 грн. 27 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахування тієї обставини, що основний борг в сумі 13 674 грн. 00 коп. сплачений відповідачем після порушення провадження у справі № 920/2205/13.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЛЕБІДЬ" (вул. Леніна, б. 58, с. Будилка, Лебединський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 14021460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "АСТРА" (вул. Машинобудівників, буд. 5-а, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, код ЄДРПОУ 30050930) 569 грн. 81 коп. пені, 131 грн. 50 коп. 3% річних, 1 715 грн. 27 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.02.2014року

Суддя Є.А. Жерьобкіна