Постанова № 37052465, 21.01.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Чернігів Справа № 825/65/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

представників позивача Майбороди О.М., Кузміч Т.Б.

представника відповідача Бобруйко І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УХТА" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

09.01.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "УХТА" (далі - ТОВ "УХТА") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові) про:

- визнання дій щодо визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 - неправомірними;

- скасування рішення від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 про визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710;

- зобов'язання відобразити показники уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 в картці особового рахунку.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 20.08.2013 подав у відповідності до вимог Податкового кодексу України з зазначенням усіх необхідних реквізитів до ДПІ у м. Чернігові в електронній формі звітну податкову декларацію з ПДВ за липень 2013 року з додатками до неї № 2,3,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних, при цьому, зауважуючи при цьому, що у зв'язку з виявленням помилок 21.08.2013 ТОВ "УХТА" подало уточнюючий розрахунок з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710.

Так, позивач вказав, що відповідачем всупереч вимог Податкового кодексу України не вказано у листі від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 про визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 в чому саме полягає невідповідність поданої декларації вимогам Податкового кодексу України, лише зазначено на порушенні ТОВ "УХТА" порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, зазначивши, що ДПІ у м. Чернігові діяла в межах, визначених податковим законодавством, вказуючи на правомірність визнання уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 "недійсним", згідно листа ДПІ у м. Чернігові від 29.08.2013 № 1493/10/15-147, посилаючись на порушення ТОВ "УХТА" порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

При цьому, представник відповідача в своїх письмових запереченнях проти позову зазначив, що Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджені наказом Державної податкового служби України від 14.06.2012 № 516, містять перелік причин неприйняття декларацій, а в даному випадку ТОВ "УХТА" відмовлено по причині 102 "Заповнено та подано звітність не в повному обсязі".

Додатково відповідач звернув увагу на те, що відповідно до п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1340, виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент таких помилок. В свою чергу, ТОВ "УХТА", на думку податкового органу, не було відображено методом "сторно" дані, які було зазначено в уточнюючому розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "УХТА" (ід. код 37298930) зареєстровано як юридичну особу в порядку передбаченому законом, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків.

Щодо даних правовідносин суд враховує п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, яким визначено поняття "податкова декларація, розрахунок" (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 46.5 ст. 46 Кодексу форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).

У відповідності до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, на виконання п. 201.14 ст. 201 Кодексу платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Контролюючий орган розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Так, судом встановлено, що податкова декларація з ПДВ за липень 2013 року з додатками до неї № 2,3,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 17-22), а також уточнюючий розрахунок з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 (повторно з додатками № 2,3,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних) були подані позивачем у відповідності до абз. "в" п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України засобами електронного зв'язку в електронній формі (а.с. 29-34).

При цьому, листом ДПІ у м. Чернігові від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 відповідно до додатку № 6 наказу Державної податкового служби України від 14.06.2012 № 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України" уточнюючий розрахунок з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 визнано "недійсним" з посиланням податкового органу на порушення позивачем порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкового служби України від 17.12.2012 № 1342 (а.с. 10).

В даному випадку, суд, розглядаючи посилання представника відповідача на порушення ТОВ "УХТА" вимог Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкового служби України від 14.06.2012 № 516, а саме: причина 102 "Заповнено та подано звітність не в повному обсязі", зазначає наступне.

Згідно додатку № 6 "Довідник причин, з яких податкова звітність не вважається податковою декларацією" вищевказаного наказу Державної податкового служби України № 516 законодавчими підставами є: абз. 3 п. 46.1 ст. 46 глави 2 розділу II Податкового кодексу України - Додатки до податкової декларації є невід'ємною частиною. У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу та пп. 49.11.1 п. 49 Податкового кодексу України - у разі отримання податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку; пп. 49.11.2 - у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника.

Так, порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється ст. 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Кодексу прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку). Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається п. 49.8 та п. 49.9 ст. 49 Кодексу.

Як передбачено нормою абз. 1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 Кодексу під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Так, в силу п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Як визначено п. 48.4 ст. 48 Кодексу у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

У даному випадку, обставини справи свідчать про те, що уточнюючий розрахунок з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 (з додатками № 2,3,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних) містить усі необхідні реквізити, які передбачені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, що не спростовано в ході судового розгляду представником відповідача.

Таким чином, судом встановлено, що уточнюючий розрахунок з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 поданий позивачем 21.08.2013 у відповідності до вимог Податкового кодексу України, з зазначенням усіх необхідних реквізитів, однак податковим органом всупереч вимогам цього Кодексу не вказано у листі від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 в чому саме полягає невідповідність поданого уточнюючого розрахунку вимогам Податкового кодексу України.

При цьому, на спростування твердження представника відповідача про те, що позивачем не було відображено методом "сторно" дані, які було зазначено в уточнюючому розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1340 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Судом встановлено, що періодом подання уточнюючого розрахунку з ПДВ від 21.08.2013 № 9052171710 є серпень 2013 року, у зв'язку з чим уточнення занесені позивачем методом "сторно" в реєстр отриманих та виданих податкових накладних, що був поданий до декларації за серпень 2013 року з позначкою відповідно "ПНПУ" та заповненням рядка: "З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період" - на загальну суму уточнення.

Крім того, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та п. 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

В даному випадку, суд також звертає увагу на те, що в силу пп. 49.9.2 п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Кодексу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Як встановлено вище, уточнюючий розрахунок з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 з додатками № 2,3,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних поданий позивачем 21.08.2013 у відповідності до абз. "в" п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України засобами електронного зв'язку в електронній формі. Факт приймання звіту в електронній формі ДПІ у м. Чернігові звітності від ТОВ "УХТА" підтверджується квитанціями про прийняття податкового документа в електронній формі (а.с. 12-16), форма яких відповідає п. 4.13.7 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкового служби України від 14.06.2012 № 516. Лист від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 про визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 за підписом начальника ДПІ у м. Чернігові Олійник В.І. складений 29.08.2013, отже встановлений пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України строк для надання платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації податковим органом порушено.

При цьому, як встановлено п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Інших, відмінних від вказаних в Податковому кодексі України наслідків, Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України", затверджені наказом Державної податкового служби України від 14.06.2012 № 516, не мають містити, які при тому, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України у встановленому законом порядку, а отже, не можуть застосовуватись при регулюванні прав та обов'язків платників податків.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі п. 49.11 ст. 49 Кодексу орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У свою чергу, згідно з п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому ст. 56 цього Кодексу.

В даних правовідносинах необхідно також врахувати, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Враховуючи протиправність дій податкового органу щодо визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710, за відсутності факту порушення позивачем порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, суд прийшов до висновку, що позовна вимога позивача про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Чернігові щодо визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 - підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення-листа від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 про визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 суд прийшов до висновку про відмову в позові в цій частині, оскільки вирішення питань щодо направлених платникам податків листів-повідомлень належать до внутрішньої організаційної діяльності такого суб'єкта владних повноважень. Тобто, в даному випадку, компетенція адміністративного суду не поширюється на такий спір, оскільки позовні вимоги позивача в цій частині є нічим іншим як вимогою про підтвердження встановленого факту протиправності дій податкового органу щодо визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710,). Так, в розумінні ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України рішення (лист від 29.08.2013 № 1493/10/15-147) - не є рішенням суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом індивідуальної дії), яке тягне за собою правові наслідки відносно позивача, не спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для позивача, оскільки таке рішення не встановлює для ТОВ "УХТА" жодних прав та обов'язків (не породжує певних правових наслідків і не має обов'язкового характеру виконання), тому він не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відобразити показники уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 в картці особового рахунку суд зауважує, що така позовна вимога не відповідає вимогам ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дана правова норма встановлює перелік вимог, які можуть міститись у адміністративному позові особи, на захист прав, свобод та інтересів якої його подано, серед яких зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити певні дії, що входять до його внутрішньої компетенції, відсутнє.

Отже, суд прийшов до висновку про відмову в позові у цій частині, оскільки така позовна вимога не відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного права, оскільки суд не може підміняти державний орган, дії чи рішення якого оскаржуються, приймаючи замість його висновку (рішення) інший висновок, який би відповідав закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до виключної компетенції чи внутрішньої організаційної діяльності такого суб'єкта владних повноважень. Тобто, в даному випадку, компетенція адміністративного суду не поширюється на такий спір, оскільки позовні вимоги позивача в цій частині є нічим іншим як вимогою про підтвердження наявності/відсутності факту (встановлення факту).

Однак, суд зауважує, що згідно з п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

В даному випадку встановлення в межах даної справи факту неправомірності дій ДПІ у м. Чернігові щодо відмови прийняти уточнюючий розрахунок (визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710), що оформлена листом від 29.08.2013 № 1493/10/15-147, означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків для позивача, а уточнюючий розрахунок є поданим вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України. Тому, в такому разі, обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації (розрахунку) є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Враховуючи зазначене, уточнюючий розрахунок з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 з додатками № 2,3,5 та реєстром отриманих та виданих податкових накладних необхідно вважати таким, що поданий у день його фактичного отримання ДПІ у м. Чернігові - 21.08.2013.

Таким чином, встановлюючи фактичні обставини підстав визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 - саме встановлення дати подання позивачем уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710, який вважати таким, що поданий у день його фактичного отримання ДПІ у м. Чернігові - 21.08.2013, є тим матеріально-правовим способом захисту порушеного права.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи. Тому, в силу прямої дії норми ст.ст. 8, 19, 68 Конституції України, керуючись ч. 2 ст. 11 та ст.ст. 3, 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, що виразились у безпідставному та протиправному прийнятті суб'єктом владних повноважень рішення від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 про визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710, що призвело до не відображення показників такого розрахунку в картці особового рахунку ТОВ "УХТА". Повнота захисту полягає в ефективності відновлення права, тому як спосіб захисту порушеного права, необхідно уточнюючий розрахунок з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 вважати таким, що поданий у день його фактичного отримання ДПІ у м. Чернігові - 21.08.2013.

Таким чином, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовна вимога про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Чернігові щодо визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 - підлягає задоволенню. Відповідно, в частині позову про скасування рішення від 29.08.2013 № 1493/10/15-147 про визнання недійсним поданого ТОВ "УХТА" уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 та зобов'язання відобразити показники уточнюючого розрахунку з ПДВ за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 в картці особового рахунку - необхідно відмовити.

Документально підтверджені судові витрати, здійснені позивачем по справі, суд присуджує, згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ч. 2 ст. 11, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області щодо визнання недійсним поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "УХТА" уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710, а уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за липень 2013 року від 21.08.2013 № 9052171710 вважати таким, що поданий у день його фактичного отримання Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - 21.08.2013.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УХТА" (ід.код 37298930) 24,36 грн. (двадцять чотири гривні 36 коп.) судового збору, відповідно до задоволених вимог, сплаченого за квитанцією від 30.12.2013 № 121/122.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк