Ухвала суду № 37052391, 03.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/649/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Жовтневого районного відділу Луганського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання факту порушення прав громадянина Кіпри ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневого районного відділу Луганського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, в якому просить суд:

- визнати факт порушення прав громадянина Кіпру ОСОБА_1передбачені ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. 2,4 Закону України "Про міліцію" ст. 1,7 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність" ст. 7,15,32 Закону України "Про основи державної мовної політики" 8,9,28,40,56,92-94,214,219,220,221 КПК України, 10,22,41,55 Конституції України;

- визнати факт порушення прав громадянина Кіпру ОСОБА_1 працівниками Жовтневого РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області шляхом бездіяльності при проведенні кримінального розслідування за матеріалами кримінального розслідування: №12012030030000200 від 29 листопада 2012 року, № 12012030030000201 від 28 листопада 2012 року №12012030030000202 від 27 листопада 2012 року , №12012030030001050;

- визнати факт порушення прав громадянина Кіпру ОСОБА_1 працівниками Жовтневого РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області при проведенні кримінального розслідування за матеріалами кримінальної розслідування: №12012030030000200 від 29 листопада 2012 року, №12012030030000201 від 28 листопада 2012 року №12012030030000202 від 27 листопада 2012 року, №12012030030001050;

- витребувати матеріали у Жовтневого РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області ЖРЗСП № 8708 від 25.05.2012, ЖРЗСП №8986 від 29.05.2012, ЖРЗСП №12681 від 23.07.2012, ЖРЗСП №14821 від 23.08.2012, ЖРЗСП №17052 від 25.09.2012, ЖРЗСП №18485 від 17.10.2012, ЖРЗСП №4018 від 31.10.2012, ЖРЗСП №19747 від 05.11.2012, ЖРЗСП №4032 від 31.10.2012.

- витребувати у ЛМУ ГУМВС України в Луганській області матеріали№921/2009, 15/2011;

- витребувати матеріали кримінального розслідування: №12012030030000200 від 29 листопада 2012 року, №12012030030000201 від 28 листопада 2012 року №12012030030000202 від 27 листопада 2012 року, №12012030030001050 від 28 листопада 2012 року.

Суд, відповідно до вимог частини 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на наявність та відсутність підстав для повернення позовної заяви, залишенні її без розгляду чи відмови у відкриті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України встановив наступне.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011, № 19-рп/2011 «У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України» зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, спори про визнання незаконними дій працівників міліції в рамках розслідування кримінальної справи не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів, такі дії працівників правоохоронних органів є владними процесуальними функціями.

При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.

Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Отже, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Тому оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

У Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України, зокрема, вирішив, що положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями частини другої статті 55 Конституції України, частини третьої статті 110, частини п'ятої статті 234, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, якщо спірні правовідносини не є публічно-правовими, або у спорі відсутній суб'єкт владних повноважень, або взагалі відсутній спір, тобто справа за заявою не належить до юрисдикції адміністративних судів, визначеної статтею 17 КАС України.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 9, 22, 108, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Жовтневого районного відділу Луганського міського управління Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання факту порушення прав громадянина Кіпри ОСОБА_1.

Копію даної ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяК.В. Агевич