Постанова № 37050376, 06.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2014 р. Справа№ 910/15927/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Богдан Н.О. - дов. №102-1-4/37-Ю від 20.12.2013р.

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2013р. (повний текст підписано 01.11.2013р.)

у справі № 910/15927/13 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова

компанія «Гарант-Авто»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова

компанія «Інго Україна»

про стягнення 9 405, 91 грн.

В судовому засіданні 06.02.2014р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013р. Публічне акціонерне товариство «Гарант-Авто» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 9 405, 91 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно договору добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків № 35-04/00015616/1.1.2.00 від 19.10.2012р. страхове відшкодування, набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою, на думку позивача, є відповідач.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2012р. по справі № 910/15927/13 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку апелянта, судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, які підтверджують наявність у позивача законних підстав для стягнення страхового відшкодування в розмірі 9 045,91 грн. в порядку регресу.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» передано на розгляд судді Скрипці І.М.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013р. для розгляду справи № 910/15927/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зеленін В.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2013р. колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 05.12.2013р.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2013р. та від 19.12.2013р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, останній раз на 06.02.2014р., строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.02.2014р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 06.02.2014р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що у залученому позивачем до матеріалів справи витягу з бази МТСБУ зазначений номер іншого автомобіля, який був застрахований згідно полісу серії АВ № 6696601.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (позивач, страховик за договором) та Шкуренко-Громаковим Ю.Є. (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків № 35-04/00015616/1.1.2.00, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Suzuki Grand Vitara», д. н. АА 3417 НТ.

Згідно довідки ВДАІ № 9139590, 09.01.2013р. по вул. Ярославів Вал в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Suzuki Grand Vitara», д. н. АА 3417 НТ, під керуванням Шкуренко-Громакова Ю.Є., та автомобіля «Toyota RAV 4», д. н. ВМ 1566 АХ, під керуванням Прядун В.В.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.01.2013р. по справі № 761/1498/13-п Прядун В.В. визнано винною у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Згідно звіту № 185 від 05.02.2013р. про оцінку автомобіля «Suzuki Grand Vitara» держномер АА 3417 НТ, складеного ТОВ «Євро Асистанс» на замовлення позивача, збиток, завданий власнику автомобіля «Suzuki Grand Vitara», д. н. АА 3417 НТ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 22 045, 58 грн.

Страховим актом № 000005412 (142 604) від 11.02.2013р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 20 783, 54 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків № 35-04/00015616/1.1.2.00 від 19.10.2012р., на підставі страхового акту № 000005412 (142 604) від 11.02.2013р. (а. с. 17), заяви страхувальника (а. с. 18) здійснив виплату своєму страхувальнику страхового відшкодування у сумі 20 783, 54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2586 від 02.04.2013р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Toyota RAV 4», д. н. ВМ 1566 АХ, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Інго Україна», що підтверджується витягом М(Т)СБУ по полісу № АВ/6696601 (а.с. 138).

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 50 000, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 0, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Toyota RAV 4», д. н. ВМ 1566 АХ, під час ДТП, встановлена у судовому порядку.

Доказів неправомірності керування водієм Прядун В.В. зазначеним автомобілем, суду не надано.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків № 35-04/00015616/1.1.2.00 від 19.10.2012р. перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008р. у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.

29.05.2013р. за вих. № 142604/24АК позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування у сумі 20 783, 54 грн. по полісу № АВ/6696601.

29.07.2013р. відповідачем було виплачено частину страхового відшкодування в розмірі 11 377, 63 грн. згідно полісу № АВ/6696601, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи (а. с. 137).

Отже невиплаченою залишилась сума в розмірі 9 045, 91 грн., про стягнення якої і звернувся позивач до суду з даним позовом.

Таким чином, з урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу та ст. 27 Закону України «Про страхування», 9 045, 91 грн. страхового відшкодування в порядку регресу (20 783, 54 грн. виплачене позивачем страхове відшкодування згідно договору КАСКО - 0, 00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № АВ/6696601 - 11 377, 63 грн. сплачена відповідачем частина страхового відшкодування в порядку регресу).

Відмовляючи у задоволенні позову з посиланням на те, що у залученому позивачем до матеріалів справи витягу з бази МТСБУ зазначений номер іншого автомобіля, який був застрахований згідно полісу серії АВ № 6696601, місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що у даному витягу у графі «державний номер» автомобіля «Toyota RAV 4» зазначено «БН», тобто без номера, що допускається чинним законодавством у визначених законом випадках. Інформація стосовно Полісу № АВ/6696601 власника автомобіля «Toyota RAV 4», д. н. ВМ 1566 АХ, - ПАТ «Крафт Фудз Україна» була зазначена у довідці ВДАІ № 9139590про ДТП (а. с. 8), і є ідентичною тій, що зазначена у витягу, на який посилався суд.

Крім того, місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що відповідач визнав вимоги позивача згідно заяви вих. № 142604/24АК та 29.07.2013р. частково сплатив страхове відшкодування у розмірі 11 377, 63 грн., оскільки в призначені платежу зазначив про оплату страхового відшкодування по автомобілю «Toyota RAV 4», д. н. ВМ 1566 АХ, згідно полісу 6696601, потерпілий автомобіль «Suzuki Grand Vitara», д. н. АА 3417 НТ.

Отже, місцевий господарський суд не з'ясував всі істотні обставини справи та не звернув уваги на вказані норми чинного законодавства, а тому без належних правових підстав відмовив у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2013р. у справі № 910/15927/13, прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із повним задоволенням позову та апеляційної скарги позивача, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2013р. у справі 910/15927/13 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2013р. у справі 910/15927/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» задовольнити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код 25965081) 9 045, 91 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720, 50 грн. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3; ідентифікаційний код 25965081) 860, 25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 910/15927/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 08.02.2014р.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.О. Зеленін

А.О. Мальченко