Ухвала суду № 37049779, 06.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4578/13-а

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за позовом комунального підприємства «Таймсет» до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство «Таймсет» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 6 серпня 2013 року № 0001162201.

Свої позовні вимоги КП «Таймсет» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питання сплати збору за місця для паркування транспортних засобів, результати якої відображені в акті від 22 липня 2013 року № 54/14-03-22-01/24782384 /а.с. 8-14/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України. Зміст порушень полягав у несплаті до відповідного бюджету 648517,13 гривень збору за місця для паркування транспортних засобів за період з 1 січня 2012 року по 25 травня 2012 року.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 6 серпня 2013 року № 0001162201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання зі збору за місця для паркування транспортних засобів на загальну суму у 810986 гривень (основний платіж - 648517 гривень, штрафні санкції - 162469 гривень) /а.с. 15/.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України передбачено, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Абзацом 2 п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПК України передбачено, що таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.

Вищенаведені норми встановлюють виключні підстави, за якими особа набуває статус платника збору з паркування. Такими підставами є організація та провадження діяльності з паркування транспортних засобів, а також наявність рішення органу місцевого самоврядування про покладення таких обов'язків (з організації та провадження паркування) на відповідну особу.

Варто зазначити, що стосовно підстави набуття зазначеного статусу «провадження діяльності з паркування транспортних засобів» вжито сполучник та, а не «або/чи».

Тобто, особа набуває статусу платника вищенаведеного збору виключно у разі одночасної наявності усіх трьох вищенаведених підстав, а саме: рішення органу місцевого самоврядування про покладення на неї (таку особу) обов'язків з організації та провадження діяльності з паркування; факту організації діяльності з паркування та факту провадження діяльності з паркування.

Рішенням ВК Миколаївської міської ради від 21 грудня 2011 року № 1326 не було покладено обов'язок щодо провадження діяльності з паркування транспортних засобів на КП «Таймсет» /а.с. 55/.

Не мається будь-яких інших рішень вищенаведеного органу місцевого самоврядування з зазначеного питання.

З матеріалів справи вбачається, що саме діяльність з провадження паркування транспортних засобів фактично проводили інші суб'єкти господарської діяльності, які і сплачували зазначений збір до відповідного бюджету.

Отже, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача обов'язку щодо сплати зазначеного збору.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 206, 207 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за позовом комунального підприємства «Таймсет» до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 6 серпня 2013 року № 0001162201 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 10 лютого 2014 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/