Ухвала суду № 37048680, 18.11.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2013 р. Справа №607/21113/13-ц Суддя Тернопільського міськрайонного суду Дзюбич В.Л. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Держземагентства у Тернопільському районі Тернопільської області, третя особа Головне управління юстиції у Тернопільській області про визнання цивільним позивачем у кримінальному провадженні, стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

13.11.2013р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Відділу Держземагентства у Тернопільському районі Тернопільської області, третя особа Головне управління юстиції у Тернопільській області про визнання цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12013210010003570 від 16.09.2013 р., стягнення матеріальної та моральної шкоди .

Позивач у поданій до суду позовній заяві просить, в порядку забезпечення позову, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти належні відповідачу - Відділу Держземагентства у Тернопільському районі Тернопільської області та знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою особи, яка бере участь у справі може вжити заходів забезпечення позову, яке вирішується на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести співмірність засобу забезпечення позову.

До того ж, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник не вказує причин, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов; не обґрунтовує необхідності застосування обраного заходу забезпечення позову; на яке саме майно він просить накласти арешт .

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Тому, суд приходить до переконання, що подана позивачем заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає, оскільки беручи до уваги те, що відповідач - Відділ Держземагентства у Тернопільському районі Тернопільської області є юридичною особою і накладення арешту на належне йому майно та грошові кошти унеможливить його господарську діяльність. Крім цього, засіб забезпечення повинен відповідати предмету позову за вартістю, всупереч цьому, суду не відома вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт, як засіб забезпечення позову, що може призвести до неспівмірності із заявленими позивачем вимогами, а саме може бути значно вищою аніж сума боргу.

Крім зазначених вимог, позивач просить визнати його цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12013210010003570 від 16.09.2013 р., яке як вбачається із змісту позовної заяви та долучених до неї матеріалів перебуває на стадії досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.128 Кримінального процесуального кодексу України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред»явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у цивільній справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. (п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України).

Враховуючи викладене, вважаю, що у відкритті провадження в частині визнання ОСОБА_1 цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12013210010003570 від 16.09.2013 р. слід відмовити так - як вказана вимога не підлягає вирішенню у порядку кримінального, а не цивільного судочинства, оскільки кримінальне правопорушення щодо якого відкрито вказане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому вирішення питання про визнання ОСОБА_1 цивільним позивачем вирішується в порядку встановленому КПК України і права та обов»язки цивільного позивача, відповідно до ч.2 ст.61 КПК України, виникатимуть у нього з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення в порядку кримінального судочинства.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 122, статтями 151- 153 ЦПК України, ч.1 ст.128 КПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу Держземагентства у Тернопільському районі Тернопільської області, третя особа Головне управління юстиції у Тернопільській області про визнання цивільним позивачем у кримінальному провадженні, стягнення матеріальної та моральної шкоди в частині визнання ОСОБА_1 цивільним позивачем у кримінальному проваджені.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагентства у Тернопільському районі Тернопільської області, третя особа Головне управління юстиції у Тернопільській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дзюбич В.Л.