Рішення № 37047427, 04.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.2014 Справа № 905/8533/13

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства «Променергомаш», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Техмаш»,

м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 35740,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Позивач, Приватне підприємство «Променергомаш», м. Суми, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Техмаш», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 35740,00 грн., а саме 34380,00 грн. основного боргу, пеню в розмірі 1120,00 грн., 3% річних за прострочення грошового зобов’язання у розмірі 240,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №240713 від 24.07.2013р., специфікацію №1 від 24.07.2013 р., видаткову накладну №1486 від 08.08.2013р., податкову накладну №26 від 26.07.2013р., №30 від 08.08.2013р., довіреність №4 від 07.08.2013р., вимогу про сплату боргу від 22.10.2013р.

Представник позивача надав через канцелярію господарського суду Донецької області заяву №2133/14 від 15.01.2014р. про збільшення позовних вимог. У судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням збільшення.

Представник позивача 15.01.2014 р. через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог. Просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 36606,00 грн., а саме 34380,00 грн. основного боргу, пеню в розмірі 1833,00 грн., 3% річних за прострочення грошового зобов’язання у розмірі 393,00 грн.

Суд розглядає позовні вимоги згідно з наданою заявою.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребуваних документів не представив, жодних заперечень щодо заявлених позовних вимог не надав. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання від 27.12.2013р.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

24.07.2013 р. між Приватним підприємством «Променергомаш» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Техмаш» (Покупець) був укладений договір поставки №240713 (надалі Договір), відповідно до якого Постачальник зобов’язується виготовити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, по цінам, в кількості, зазначеної в специфікаціях, оформлених у вигляду додатку до цього договору та що є його невід’ємною частиною.

Означений договір підписаний сторонами без зауважень.

Постачальник поставляє товар протягом строку дії цього договору в узгодженому з покупцем порядку (п. 1.2. договору).

За умов п. 14. договору ціна товару та загальна вартість визначена в національній валюті України та зазначена в специфікації.

Згідно п. 2.1. договору поставка товару проводиться узгодженими сторонами партіями на умовах ЕХW «Інкотермс -2010», протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

По кожній партії товару постачальник в момент відвантаження зобов’язується надати покупцю наступні товаросупровідні документи:

- рахунок-фактуру;

- товарна накладна;

- податкова накладна.

Відповідно п. 3.2. договору розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування 50% передплати грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника для придбання матеріалів комплектуючих та 50% по факту виготовлення товару.

За умов п. 6.3. Договору він набирає сили з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 р., а за фінансовими зобов’язаннями – до їх повного виконання.

Сторонами підписана специфікація №1 від 24.07.2013 р. відповідно до якої узгоджено, зокрема, найменування, кількість та ціну продукції.

Згідно до наявної в матеріалах справи податкової накладної № 26 від 26.07.2013 р. відповідачем проведено передплату на суму 60000,01 грн.

08.08.2013 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 129380,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1486, належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Факт поставки товару та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується відміткою на накладній №1486 від 08.08.2013 р. про отримання товару представниками відповідача за дорученням №4 від 16.08.2013 р., належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи та засвідчено печаткою відповідача на підтвердження прийому товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов’язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу товару.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 692 ЦК України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач отриманий товар оплатив не у повному обсязі.

Відповідачем згідно о наявних в матеріалах справи належним чином засвідчених копій податкових накладних №26 від 26.07.2013р., №30 від 08.08.2013р. здійснено часткову оплату отриманого товару на суму 95000,00 грн. Загальна сума основної заборгованості на час розгляду справи становить 34380,00 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних за прострочення грошового зобов’язання у розмірі 393,00 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач при розрахунку суми 3% річних на суму простроченої оплати за період з 07.06.2012 р. по 06.10.2013 р. визначив, що відповідач прострочив оплату на 517 днів. Проте, за період з 07.06.2012 р. по 06.10.2013 р. відповідач прострочив оплату на 486 днів, а належний до стягнення розмір 3% річних на суму 20820,00 грн. основного боргу складає 830,69 грн.

Заявлені до стягнення 3% річних за прострочення грошового зобов’язання у розмірі 393,00 грн. за період з 29.08.2013 р. по 14.01.2014 р. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1833,00 грн. відповідно до п.5.2. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п 5.2. Договору за порушення виконання зобов’язань за цим договором винувата сторона сплачує штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення від вартості несплачених або невиконаних робіт (неналежне виконання зобов’язань).

Заявлену до стягнення розміри пеню у розмірі 1833,00 грн. за період з 29.08.2013 р. по 14.01.2013 р. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Променергомаш», м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Техмаш», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 36606,00 грн., а саме 34380,00 грн. основного боргу, пені в розмірі 1833,00 грн., 3% річних за прострочення грошового зобов’язання у розмірі 393,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Техмаш», м. Донецьк (83005, м. Донецьк, вул. Саксаганського, буд. 4/2, код ЄДРПОУ 32355957) на користь Приватного підприємства «Променергомаш» (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 98А, код ЄДРПОУ 30267733) заборгованість у розмірі 34380,00 грн. основного боргу, пеню в розмірі 1833,00 грн., 3% річних за прострочення грошового зобов’язання у розмірі 393,00 грн., судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко