Ухвала суду № 37046884, 28.01.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"28" січня 2014 р. Справа № 817/2983/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" вересня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" (далі - ТОВ "Рівненський МЖК") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області ( далі - ДПІ у м. Рівному) та з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило визнати протиправними дії щодо проведення перевірок своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, за наслідками яких складено акти №13 від 18.01.2013р. та №24 від 05.02.2013р. Також просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000231543 від 31.01.2013р., яким зобов'язано сплатити штраф в розмірі 4997,35 грн., та №0000351543 від 05.02.2013р., яким зобов'язано сплатити штраф в розмірі 1286,31 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби щодо проведення перевірок своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, за наслідками яких складено акти №13 від 18.01.2013р. та №24 від 05.02.2013р.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби форма "Ш" від 31.01.2013 року №0000231543 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 4997,35 грн. та від 05.02.2013 року №0000351543 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 1286,31 грн.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 149,11 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у м.Рівному звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року №2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч.1 ст.17 цього Закону).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня її подання. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку (п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що 27.01.2010 року ТОВ "Рівненький МЖК" було подано до ДПІ у м.Рівне податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, якою задекларовано до сплати земельного податку на загальну суму 493577,58 грн., у тому числі по періодах: січень - 41131,47 грн., лютий - 41131,47 грн., березень - 41131,47 грн., квітень - 41131,47 грн., травень - 41131,47 грн., червень - 41131,47 грн., липень - 41131,47 грн., серпень - 41131,47 грн., вересень - 41131,47 грн., жовтень - 41131,47 грн., листопад - 41131,47 грн., грудень - 41131,47 грн. (а.с.12-13 т.1).

15.03.2010 року ТОВ "Рівненький МЖК" подано до ДПІ у м. Рівне уточнюючу декларацію за 2010 рік, якою задекларовано до сплати земельного податку на загальну суму 475099,97 грн., у тому числі по періодах: січень - 39591,66 грн., лютий - 39591,66 грн., березень - 39591,66 грн., квітень - 39591,66 грн., травень - 39591,66 грн., червень - 39591,66 грн., липень - 39591,66 грн., серпень - 39591,66 грн., вересень - 39591,66 грн., жовтень - 39591,66 грн., листопад - 39591,66 грн., грудень - 39591,71 грн.

Нараховано до зменшення орендної плати на поточний рік у зв'язку із зменшенням податкових зобов'язань за наслідками уточнень за 2010 рік на загальну суму 18477,61 грн., у тому числі по періодах: січень - 1539,80 грн., лютий - 1539,80 грн., березень - 1539,80 грн., квітень - 1539,80 грн., травень - 1539,80 грн., червень - 1539,80 грн., липень - 1539,80 грн., серпень - 1539,80 грн., вересень - 1539,80 грн., жовтень - 1539,80 грн., листопад - 1539,80 грн., грудень - 1539,81 грн. (а.с.14-18 т.1).

26.07.2010 року позивачем подано до податкового органу уточнюючу декларацію за 2010 рік, якою задекларовано до сплати земельного податку на загальну суму 41276,49 грн., у тому числі по періодах: січень - 35810,25 грн., лютий - 35810,25 грн., березень - 35810,25 грн., квітень - 35810,25 грн., травень - 35810,25 грн., червень - 35623,73 грн., липень - 33014,41 грн., серпень - 33014,41 грн., вересень - 33014,41 грн., жовтень - 33014,41 грн., листопад - 33014,41 грн., грудень - 33014,46 грн.

Нараховано до зменшення орендної плати на поточний рік у зв'язку із зменшенням податкових зобов'язань за наслідками уточнень за 2010 рік на загальну суму 16961,52 грн., у тому числі по періодах: червень - 1186,52 грн., липень - 2795,84 грн., серпень - 2795,84 грн., вересень - 2795,84 грн., жовтень - 2795,84 грн., листопад - 2795,84 грн., грудень - 2795,80 грн. (а.с.19-23 т.1).

ТОВ "Рівненький МЖК" 28.08.2012 року подано до ДПІ у м.Рівне уточнюючу декларацію за 2010 рік, якою задекларовано до сплати земельного податку на загальну суму 398189,04 грн., у тому числі по періодах: січень - 35810,25 грн., лютий - 35810,25 грн., березень - 35810,25 грн., квітень - 35810,25 грн., травень - 35810,25 грн., червень - 35623,73 грн., липень - 33014,41 грн., серпень - 33014,41 грн., вересень - 30048,33 грн., жовтень - 29145,61 грн., листопад - 29145,61 грн., грудень - 29145,65 грн.

Нараховано до зменшення орендної плати на поточний рік у зв'язку із зменшенням податкових зобов'язань за наслідками уточнень за 2010 рік на загальну суму 14572,45 грн., у тому числі по періодах: вересень - 2966,08 грн., жовтень - 3868,80 грн., листопад - 3868,80 грн., грудень - 3868,77 грн. (а.с.24-28 т.1).

28.01.2013 року ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ "Рівненський МЖК". За результатами перевірки складено акт №13 від 28.01.2013 року, відповідно до якого ТОВ "Рівненський МЖК" затримано сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку на 722 днів по строку сплати 30.01.2011 року, фактично сплачено 21.01.2013 року на суму 2277,68 грн. (а.с.9 т.1).

На підставі акта №13 від 28.01.2013 року ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0000231543, яким ТОВ "Рівненський МЖК" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4997,35 грн. (а.с.11 т.1).

05.02.2013 року ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ "Рівненський МЖК". За результатами перевірки складено акт №24 від 05.02.2013 року, відповідно до якого ТОВ "Рівненський МЖК" затримано сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку на 732 днів по строку сплати 30.01.2011 року, фактично сплачено 31.01.2013 року на суму 2562,65 грн. (а.с.51 т.1).

На підставі акта №24 від 05.02.2013 року ДПІ у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 року №0000351543, яким ТОВ "Рівненський МЖК" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1286,31 грн. (а.с.53 т.1).

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено види перевірок, які мають право проводити органи державної податкової служби, а саме: камеральні, документальні, фактичні.

У свою чергу, документальні перевірки можуть бути плановими або позаплановими, а також виїзними або невиїзними.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України). Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначено ст.79 Податкового кодексу України.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Податковим органом було проведено документальні невиїзні позапланові перевірки позивача, однак рішення керівника органу державної податкової служби, оформлені наказами, не приймалися та не надсилалися (не вручалися) посадовим особам позивача. Копії таких наказів на проведення перевірок ТОВ "Рівненський МЖК" та письмових повідомлень відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ТОВ "Рівненський МЖК" не було обізнане, що стосовно нього за наявності відповідних обставин, 18.01.2013 та 05.02.2013 здійснюватиметься документальна невиїзна позапланова перевірка; податковим органом не приймалися будь-які рішення, що оформлені наказами керівника податкового органу, про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Рівненський МЖК"; копії наказів про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки не були вручені (надіслані) посадовим особам позивача; відповідачем не було надіслано (вручено) посадовим особам позивача письмових повідомлень про дату початку та місце проведення таких перевірок, а відтак податковий орган порушив встановлену законом процедуру проведення документальної перевірки, вийшов за межі наданих йому повноважень.

За наведених підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій ДПІ у м. Рівному Рівненської області Держаної податкової служби щодо проведення перевірок своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, за наслідками яких складено акти від 18.01.2013 року №13 та від 05.02.2013 року №24, є обгрунтованою, доведена належними та допустимими доказами та підлягає до задоволення.

Вирішуючи адміністративний спір в частині позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд встановив та врахував таке.

Зазначена в актах перевірки від 18.01.2013 року №13 та від 05.02.2013 року №24 дата строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання 30.01.2011року - є датою граничного строку сплати зобов'язання за грудень 2010 року. Відповідно, спірні податкові повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0000231543 та від 05.02.2013 року №0000351543 прийняті податковим органом у зв'язку з несвоєчасною сплатою ТОВ "Рівненський МЖК" узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку за грудень 2010 року.

Судом встановлено, що платіжним дорученням №1485 від 28.01.2011 року позивачем сплачено до бюджету податкове зобов'язання по земельному податку у сумі 33014,46 грн. з призначенням платежу "орендна плата за землю за грудень 2010р." (а.с.29 т.1).

Дослідженням картки особового рахунку позивача встановлено, що сплачена платіжним дорученням № 1485 від 28.01.2011 сума 33014,46 грн. була зарахована органом державної податкової служби в рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості його виникнення, а саме в рахунок погашення податкового боргу за червень 2009 року, яке виникло на підставі декларації №1303 від 31.07.2009 року (а.с.229 т.1).

Крім цього, за даними картки особового рахунку позивача суми податкових зобов'язань, сплачені в 2010 році, були зараховані податковим органом не відповідно до призначень платежу, вказаних в платіжних документах, а на погашення недоїмки (а.с.208-250 т.1, 1-40 т.2).

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини в розрізі норм матеріального закону, суд виходить з того, що на час узгодження суми податкового зобов'язання по земельному податку січень-грудень 2010 року спірні правовідносини регулювалися Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року зі змінами та доповненнями, (далі Закон № 2181-III).

Пунктом 7.7 ст.7 Закону №2181-ІІІ визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону №2181-ІІI, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" №679-XIV від 20.05.1999 (із змінами та доповненнями), Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення відповідних правовідносин, належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону №2181-ІІІ слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону №2181-ІІІ, податковий орган не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З аналізу норм Закону №2181-ІІІ, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п.7.7 ст.7 Закону №2181-ІІІ.

Отже, законодавством України, чинним на час сплати ТОВ "Рівненський МЖК" узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку в 2010 році, не було передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків підлягали застосуванню передбачені Законом №2181-ІІІ заходи примусового стягнення податкового боргу, а також штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

За таких обставин самостійне зарахування в 2009-2010рр. податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

На час сплати позивачем грошового зобов'язання за грудень 2010 року платіжним дорученням №1485 від 28.01.2011 року орган державної податкової служби в силу приписів п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України був зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачував платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Однак, судом встановлено і відповідачем не заперечується, що у 2009-2010 роках відповідач без згоди платника податків змінював призначення платежів та спрямовував кошти, сплачені позивачем за поточними грошовими зобов'язаннями, в погашення податкового боргу.

Зазначені обставини підтверджуються судовими рішеннями в адміністративних справах, які набрали законної сили.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що не дотримання відповідачем приписів податкового законодавства в частині неправомірної зміни призначення платежів без згоди платника податків у 2009-2010 роках призвело до недостовірності даних податкового обліку позивача та невірного визначення суми недоїмки на початок 2011 року. Відповідно, зараховуючи згідно з п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України поточні платежі позивача в порядку черговості виникнення податкового боргу, податковий орган невірно визначив погашену суму податкового боргу та термін затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "26" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "31" січня 2014 р.

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний житловий комплекс" вул.Данила Галицького,5 кв.1,м.Рівне,33027

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023