Ухвала суду № 37046882, 04.02.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"04" лютого 2014 р. Справа № 817/3406/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Іськович А.Ю.,

від відповідача: Старійчук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" листопада 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 14.02.2013р. №0000992344 в частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2012р. в сумі 127813,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0000141544 від 14.02.2013 року.

Присуджено на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" із Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 1278,13 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДПІ у м.Рівному звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Позивач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

В засіданні суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" (далі -ТОВ "Тріанекс") зареєстроване 06.10.1994 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.10.1994р., номер запису під №16081200000000469.

ТОВ "Тріанекс" перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, яке є правонаступником ДПІ у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби. Зареєстроване платником податку на додану вартість з 25.07.1997 року (нове свідоцтво від 09.04.2012р).

На підставі направлення від 22.01.2013 року №9/15-300, наказу ДПІ у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 22.01.2013 року, у відповідності до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81 розділу II Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби в період з 23.01.2013р. по 29.01.2013р. проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Тріанекс" з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого на рахунок платника у банку в сумі 357947,00 грн., відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість поданій за листопад 2012р. з врахуванням уточнюючого розрахунку, задекларованого на рахунок платника у банку в сумі 218728,00 грн. відображеного у податковій декларації з податку на додану вартість поданій за грудень 2012р., від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за листопад 2012р. в сумі 218728,00 грн., за грудень 2012р. в сумі 185953,00 грн..

Результати перевірки оформлені актом від 05.02.2013р. №100/15-300/22557008.

Відповідно до висновків акту перевірки в порушення п.199.1 ст.199, п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" ТОВ "Тріанекс" завищено від'ємне значення (р.19) за грудень 2012р. на суму 127813,00 грн.

ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС на підставі акта перевірки від 05.02.2013р. №100/15-300/22557008 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 14.02.2013р. №0000992344, яким ТОВ "Тріанекс" зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2012р. в сумі 127813,00 грн..

Судом встановлено, що внаслідок не подання позивачем додатку 7 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р. "Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями", не здійснення розподілу податкового кредиту за 2012р., податковий орган в ході проведення перевірки дійшов висновку щодо порушення позивачем п.199.1 ст.199, п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492 (далі по тексту - Порядок), як наслідок призвело до завищення податкового кредиту грудня 2012р. на суму 127813,00 грн.. В результаті, на думку відповідача, завищено від'ємне значення по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р. (р.19) на суму 127813,00 грн..

Відповідач, у зв'язку з неподаним позивачем додатку 7 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р., самостійно розрахував коефіцієнт за 2012р. по неоподатковуваним операціям, який становить 6,3% та по оподатковуваних операціям становить 93,7% виходячи із загального обсягу постачання (сума значень рядків 6 та 8 колонки А декларацій та всіх уточнюючих розрахунків) за 2012р. в сумі 21722317,00 грн. та операцій, які звільнені від оподаткування за 2012р. в сумі 1376805,00 грн.. У зв'язку із фактично включеним за 2012р. до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість 2028781,00 грн., відповідач застосував коефіцієнт (6,3%) та відповідно скоригував податковий кредит за 2012 рік, що становить 127813,20 грн. (2028781,00х6,3%).

Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту регулюється ст.199 Розділу V Податкового кодексу України.

Відтак, платник податку у разі придбання та/або виготовлення товарів/послуг, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, має право віднести до податкового кредиту ту частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях (п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.199.2 ст.199 Податкового кодексу України, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Пунктом 33.3 ст.33 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку. Податковим періодом визнається період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковим періодом може бути календарний рік (пп.34.1.1 п.34.1 ст.34 Податкового кодексу України).

Відповідний розподіл суми податку на додану вартість для визначення частини податкового кредиту здійснюється відповідно до визначеної у таблиці 1 "Розрахунок частки використання і товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях" (додаток 7 податкової декларації з податку на додану вартість) частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях (абз.4 п.4.4 Порядку).

Розрахунок частки використання за обсягами постачання за попередній рік (заповнення таблиці 1 додатку 7 податкової декларації з податку на додану вартість) здійснюється один раз на рік і подається разом з декларацією за останній звітній період такого попереднього року.

Обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об'єктом оподаткування (ст.196 розділу V Податкового кодексу України), та або звільнені від оподаткування (ст.197 розділу V Податкового кодексу України, підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України (крім п.15) міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до п.186.2 ст. 186, п.186.3 ст.186 розділу V Податкового кодексу України за межами митної території України) вказується в рядку 15 (колонка А) податкової декларації з податку на додану вартість. Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за попередній календарний рік (п.4.4 Порядку).

Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту і заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що частка використання товарів/послуг, яка визначається у відсотках за попередній календарний рік застосовується протягом поточного календарного року.

Також, розрахований показник частки використання застосовується для визначення частки сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість під час придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, яку платник має/не має право віднести до податкового кредиту (рядки 15.1/15.2 декларації з податку на додану вартість), протягом поточного календарного року, включаючи й останній період року (грудень або четвертий квартал).

Отже, частка у відсотках, яку визначав відповідач обраховуючи обсяги постачання податку на додану вартість за 2012р. слід використовувати при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість у р.15 лише до придбаних товарів/послуг та/або необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні.

Крім того, частка у відсотках визначається як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (сума значень рядків 1, 2.1, 2.2 , 8.1, 8.1.1 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків) до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (сума значень рядків 6, 8.1. 8.1.1 колонки А декларації та всіх уточнюючих розрахунків).

Тобто, саме таким способом платник податків або податковий орган зобов'язаний визначати частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях у відсотках.

У відповідності до п.199.4 ст.199 Податкового кодексу України, платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Згідно п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Також, пп.4.5.4 Порядку передбачено, що коригування податкового кредиту у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відображається у рядку 16.4 податкової декларації з податку на додану вартість. Такий перерахунок здійснюється платником податку за підсумками календарного року.

Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій здійснюється у порядку та за формою згідно з таблицею 2 "Перерахунок частки використання товарів послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях" (додаток 7 податкової декларації з податку на додану вартість).

Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що відповідач помилково застосував коефіцієнт (6,3%) до фактично задекларованого позивачем податкового кредиту за 2012р. в сумі податку на додану вартість 2028781,00 грн. та відповідно помилково скоригував податковий кредит за 2012р. на суму 127813,20 грн..

Відповідачем в ході проведення перевірки позивача, що оформлено актом від 05.02.2013р. №100/15-300/22557008, не досліджено операції, по яким задекларований податковий кредит з придбання товарів/послуг та необоротних активів, які протягом 2012р. використовувалися саме в оподатковуваних, а частково у неоподатковуваних операціях. Оскільки, саме цей податковий кредит підлягає коригуванню по р.16.4 декларації за грудень 2012р. у відповідності до ст.199 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що Податковим кодексом України на органи податкової служби покладено функцію контролю за дотриманням платниками податкового законодавства, включаючи і правильність визначення розрахунку частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях висновки відповідача щодо застосування розрахованої частки використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях за 2012р. та врахування її до всього задекларованого податкового кредиту в розмірі 2028781,00 грн. у 2012р. не узгоджуються із узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань застосування ст.199 Розділу V Податкового кодексу України, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 16.02.2012р. №129.

При цьому в законі наявна така умова для визначення коефіцієнту по розподілу податкового кредиту при формуванні показників декларацій як визначення у відсотках (відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) саме за попередній календарний рік і при цьому визначена у процентах величина застосовується протягом поточного року.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає суду підстави дійти висновку, що закон зобов'язує платника податку на додану вартість при придбанні товарів/послуг та/або необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, віднести до податкового кредиту ту частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Проте, неподання позивачем додатку 7 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2012р. та відповідно не визначення самостійно коефіцієнту використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях та неоподатковуваних операціях не скасовує обов'язку відповідача до здійснення розподілу податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями в р.15 деклараціях з податку на додану вартість згідно приписів Податкового кодексу України.

Щодо посилання позивача, що згідно з перерахунком за 2012р. послуг, які частково використовуються в оподаткованих, а частково у неоподаткованих операціях коригуванню підлягає податковий кредит на суму 659 грн., суд зазначає таке.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при прийнятті спірного рішення суб'єкт владних повноважень діяв при недотриманні приписів закону, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких ці рішення спрямовані, чим порушено права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом задоволення позовних вимог та скасування рішення.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" листопада 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "06" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріанекс" вул.Соборна, 446, м.Рівне, 33000

3- відповідачу: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська, 8, м.Рівне, 33023

4 - представнику позивача: Іськович Анастасія Юріївна АДРЕСА_1