Рішення № 37046107, 31.01.2014, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

2/225/238/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого -

судді Бухтіярової О.М.,

при секретарі - Черниковій Н.В.

за участі

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Хворова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську, Донецької області про встановлення факту сумісного проживання, -

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2013 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську, Донецької області про встановлення факту сумісного проживання. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має на вихованні та утриманні двох малолітніх дітей сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Батьком дітей є ОСОБА_6, з яким вона мешкала однією сім'єю без реєстрації шлюбу. З дня народження дитини ОСОБА_6 постійно проживав зі своїм сином ОСОБА_4 про якого він піклувався і займався його виконанням, дитина повністю знаходилась на його утриманні. ОСОБА_6 працював на ВП «шахта імені Ф.Е. Дзержинського, ДП «Дзержинськвугілля». 21 вересня 2011 року ОСОБА_6 трагічно загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві. По факту загибелі ОСОБА_6 проведено спеціальне розслідування нещасного випадку по наслідках якого було складено акт по формі Н-5 від 13.10.2011 року та акт по формі Н-1 № 34 про нещасний випадку пов'язаний з виробництвом. Вона з початку 2003 року і до ІНФОРМАЦІЯ_3 тобто до дня загибелі ОСОБА_6 на виробництві внаслідок нещасного випадку проживала з ним однією сім'єю як чоловік та дружина, вели сумісне господарство і виховували сумісну дитину. Отже між нею та ОСОБА_6 була створена та існувала на протязі дев'яти років повноцінна родина, яка складалась з чоловіка та дружини та їх спільної дитини, які постійно проживали в одному будинку, мали відносно один одного права та обов'язки. У зв'язку зі смертю ОСОБА_6 його діти, як члени сім'ї мають право на отримання одноразової допомоги, розмір якої повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і крім того не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні. Відповідачем призначена та виплачена дітям загиблого лише одноразова допомога в розмірі однорічного заробітку його батька, а виконання обов'язку виплати одноразової допомоги сім'ї в розмірі п'ятирічного заробітку потерпілого відповідачем ігнорується.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог ОСОБА_3

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В суді встановлено, що позивач ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах із відокремленим підрозділом «Шахта ім.. Ф.Е. Дзержинського» Державного підприємства «Дзержинськвугілля».

21 вересня 2011 року з ОСОБА_6 стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він загинув.

ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з початку 2003 року до вересня 2011 року проживали однією сім'єю, вели сумісне господарство і виховували сумісну дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), батьком дитини є ОСОБА_6 Факт сумісного проживання підтверджено копіє домової книги та довідкою, що померлий ОСОБА_6 станом на 21.09.2011 року проживав за адресою: АДРЕСА_1 з позивачем ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 (а.с.9-11). Позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_6 проживали разом без реєстрації шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таким, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ч. ч. 7, 9 ст.34, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Згідно із ч.1, п.2 ч.2 ст.34 цього Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат ( пенсій згідно з підпунктом «д» п.1 ч.1 ст.21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами у тому числі є жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

30.11.2011 року позивач звернулась до Дзержинського міського суду Донецької області з позовом до відділення Фонду в м. Дзержинську «Про встановлення факту проживання однією сім'єю», в якому просила встановити факт її проживання із померлим на виробництві ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та зобов'язати відділення Фонду в м. Дзержинську сплатити на її користь суму у розмірі п'ятирічного заробітку померлого потерпілого на виробництві ОСОБА_6

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 05.12.2011 року та Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23.03.2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено в повному обсязі.

Тобто, суд не встановив факту проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Вимоги ст. 3 Сімейного кодексу України передбачає належність дитини до сім'ї своїх батьків при її наявності. В даному випадку сім'ї батьків немає, що підтверджуються вищезазначеними рішеннями судів.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вважати єдиною сім'єю ОСОБА_4, ОСОБА_3 та померлого потерпілого на виробництві ОСОБА_6 не має підстав та те, що ОСОБА_4 вірно призначена відповідачем допомога в розмірі однорічного заробітку померлого та сума щомісячної страхової виплати саме як утриманцю, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст..ст. 10,11.60, 212, 256 ЦПК України, ст.ст. 1227, 1245 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську, Донецької області про встановлення факту сумісного проживання - відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: