Ухвала суду № 3704603, 01.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 14/317

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя  Мірошниченко М.В.,

суддя Туркіна Л.П..,

суддя Проценко О.А.

при секретарі Красота А.О.

за участю представників :

позивача: Вишнева Є.Л., довіреність № 172 від 21.07.2008р.;

позивача: Зіненко О.В., довіреність № 51 від 11.03.2009р.;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції,

м. Кіровоград

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2008р.

у справі № 14/317  (категорія статобліку - 2.11.1)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 заявлено позов до ОСОБА_2про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2007р. № 0000492300/0, від 18.06.2007р. № 0000492300/1, від 27.08.2007р. № 0000492300/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9846,00 грн., у т.ч.: у сумі 6564,00 грн. основного платежу та у сумі 3282,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками розгляду справи по суті постановою господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2008р. у справі № 14/317 (суддя Колодій С.Б.) позов задоволений. Скасовані податкові повідомлення-рішення від 24.05.2007р. № 0000492300/0, від 18.06.2007р. № 0000492300/1, від 27.08.2007р. № 0000492300/2.

Постанова суду першої інстанції мотивована правомірністю дій платника податку по коригуванню податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з продажем сільськогосподарської техніки, яка придбавалась та використовувалась ним у власній господарській діяльності.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій вказані наступні обставини. Відповідач посилається на неправильність висновків суду, неповноту дослідження доказів та неправильне застосування норм права. Зазначає зокрема, що дії позивача по визначенню залишку невикористання сум ПДВ та з віднесенням їх в податковий кредит загальної декларації ч.3 ст.11.29 Закону України «Про податок на додану вартість» та ч.4 п.4 Постанови КМУ № 271 від 26.02.1999р. не передбачено. Операції, які здійснювало підприємство в 2002 - 2003 рр., є узгодженими. З моменту відображення відповідних операцій в скорочених деклараціях з ПДВ вже минув 1095-денний строк, у зв'язку з чим підприємство не могло вносити коригувань при зміні напрямку використання основних фондів.

Просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2008р. у справі № 14/317 та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_1, позивач у справі, в запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній доводами та вказує на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що під час використання сівалок в операціях, що оподатковуються ПДВ на загальних підставах (тобто по операціях з продажу таких сівалок) позивач має всі належні правові підстави для обліку таких сум у якості податкового кредиту. Віднесена до скороченої декларації сума ПДВ увесь час до моменту продажу зазначених сівалок не використовувалась позивачем у якості податкового кредиту за загальною декларацією та ніяким чином не зменшила розміру коштів, що мають отримуватися державою згідно до умов оподаткування ПДВ в Україні. Позивач не здійснював будь-якого використання зазначеного у скороченій декларації ПДВ, оскільки суми, перенесені позивачем зі скороченої до загальної декларації взагалі не могли бути використаними, оскільки зазначаються в скороченій декларації виключно для зменшення коштів, що належать до використання.

Просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні 01.04.2009р. представники позивача підтримали доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.

Відповідач законним правом на участь свого представника в судовому засіданні не скористався. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 01.04.2009р. від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю взяти участь у судовому засіданні з причин відсутності фінансування на відрядження. Колегією суддів на підставі ст. 196 КАС України вказане клопотання залишено без задоволення, оскільки розгляд апеляційної скарги є можливим за наявними у справі доказами, у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи. Крім того, відсутність фінансування відряджень не є поважною причиною для відкладення розгляду справи.

Справа призначена до апеляційного розгляду та розглянута колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Проценко О.А. (суддя), Туркіна Л.П. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 01.04.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_2 була проведена виїзна планова документальна перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р. За наслідками перевірки був укладений акт № 34/23-00/06686895 від 16.05.2007р.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету, контролюючим органом встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2006р. в розмірі 6564,00 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» господарство в податковій декларації з ПДВ за травень 2006р. зависило загальну суму податкового кредиту в розмірі 6564,00 грн.

Відповідно до даних податкового обліку, господарство в податковій декларації по податку на додану вартість за травень 2006р. (загальна (бюджетна)) в розділі податковий кредит проводить коригування сум ПДВ (частково - на залишкову вартість реалізованих основних засобів (сівалок), яка на дату реалізації складає 32817,77 грн.) в сторону збільшення в розмірі 6564,00 грн. відповідно податкових накладних, включених до складу податкового кредиту в квітні 2002р. та березні 2003р., виписаних ВАТ «Червона зірка»:

- податкова накладна № 1637 від 21.03.2002р. за сівалку кукурудзяну СУПН-8 А/8/с на загальну суму 3496,79 грн., в т.ч. ПДВ 582,80 грн.;

- податкова накладна № 2602 від 09.04.2002р. за сівалку кукурудзяну СУПН-8 А/8/с на загальну суму 21823,21 грн., в т.ч. ПДВ 3637,29 грн.;

- податкова накладна № 1381 від 14.02.2003р. за сівалку для сої СУПН-8А на загальну суму 16945,00 грн., в т.ч. ПДВ 2824,17 грн.;

- податкова накладна № 1823 від 04.03.2003р. за сівалку для сої СУПН-8А на загальну суму 16945,00 грн., в т.ч. ПДВ 2824,17 грн.

Суми ПДВ, вказані у вищевказаних накладних, були включені до складу податкового кредиту у відповідні звітні податкові періоди, а саме: в податкову декларацію по ПДВ (спеціальна (скорочена)) за квітень 2002р. (податкові накладні № 1637 від 21.03.2002р. ПДВ в розмірі 582,80 грн. та № 2602 від 09.04.2002р. ПДВ в розмірі 3637,29 грн.) та податкову декларацію по ПДВ (спеціальна (скорочена)) за березень 2003р. (податкові накладні № 1381 від 14.02.2003р. ПДВ в розмірі 2824,17 грн. та № 1823 від 04.03.2003р. ПДВ в розмірі 2824,17 грн.).

В податковій декларації по ПДВ (спеціальна (скорочена)) за травень 2006р. господарство проводить коригування сум податкового кредиту в сторону зменшення в розмірі 6564,00 грн. відповідно податкових накладних, включених до складу податкового кредиту в квітні 2002р. та березні 2003р.

При цьому, п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначені строки давності - не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

В порушення вимог «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.19997р. №166 в Додатку коригувань до податкової декларації з ПДВ за травень 2006р. та в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних не указані податкові накладні, відповідно яких проведено коригування.

В акті перевірки зроблений висновок про те, що господарство в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в податковій декларації з ПДВ за травень 2006р. зависило загальну суму податкового кредиту в розмірі 6564,00 грн., та відповідно недонарахувало до бюджету ПДВ за травень 2006р. в розмірі 6564,00 грн.

На підставі акта перевірки № 34/23-00/06686895 від 16.05.2007р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492300/0 від 24.05.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9846,00 грн., у т.ч. 6564,00 грн. основного платежу, та 3282,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками апеляційного узгодження податкового зобов'язання, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.06.2007р. № 0000492300/1 та від 27.08.2007р. № 0000492300/2.

Позивач вважає, що своїми діями по коригуванню податкового кредиту лише здійснив свої права та обов'язки як платника ПДВ відповідно до встановленого Законом України «Про податок на додану вартість» порядку сплати сум до бюджету, тобто шляхом відрахування сум податкового кредиту від сум податкових зобов'язань) та використав своє законне право на податковий кредит у операціях, що не підпадають під дію п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» з моменту, коли отримав встановлені цим Законом підстави для реалізації такого права. Тому, дії відповідача по визначенню сум податкових зобов'язань з ПДВ в спірних податкових повідомленнях-рішеннях вважає такими, що порушують його право на застосування встановленого державою пільгового режиму оподаткування ПДВ як сільгоспвиробника, та такими, що порушують його право платника ПДВ на використання податкового кредиту, тобто безпідставно створюють умови оподаткування гірші, ніж встановлені державою, та такими, що віддають перевагу у застосуванні податкового кредиту саме платникам ПДВ, які не є сільгоспвиробниками, що є порушенням умов державної підтримки виробників вітчизняної сільськогосподарської продукції. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відноситься до сільськогосподарських товаровиробників, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

У відповідності з пунктом 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.02.1999р. № 271 визначено механізм акумуляції та використання коштів податку на додану вартість, що не підлягають сплаті до бюджету, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 під час придбання сільськогосподарської техніки (сівалок), що підтверджують податкові накладні № 1637 від 21.03.2002р., № 2602 від 09.04.2002р., № 1381 від 14.02.2003р., № 1823 від 04.03.2003р., врахував суми, сплачені у якості податку на додану вартість постачальнику, до спеціальної податкової декларації, що складаються для визначення сум коштів, які підлягають цільовому використанню, тобто зменшив суму коштів, отриманих у якості ПДВ та передбачених для цільового використання для придбання сільськогосподарської техніки на суму коштів, що були ним сплачені у якості ПДВ постачальнику сівалок .

У травні 2006р. позивач вивів придбані сівалки з експлуатації та здійснив їх продаж, що правомірно відображено ним в загальній декларації, оскільки дана операція не є поставкою власної сільськогосподарської продукції .

За довідкою ОСОБА_1 від 14.01.2008р., сума податку на додану вартість, сплачена у 2002 - 2003 рр. постачальнику сівалок, позивачем не використовувалась для зменшення сум податкових зобов'язань по ПДВ, тобто не використовувалась у якості податкового кредиту згідно з пунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

У відповідності з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

До моменту виведення сівалок з господарської діяльності та їх реалізації ОСОБА_1 не скористався сумою податку на додану вартість, сплаченою у 2002- 2003 рр. постачальнику сівалок для зменшення сум податкових зобов'язань по ПДВ, тобто не використовував у якості податкового кредиту, згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті до уваги посилання відповідача на пропуск позивачем 1095-денного строку, встановленого п.5.1 ст.5, п.п.5.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки дії позивача по віднесенню суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту не є виправленням помилки, а є коригуванням податкового кредиту, у зв'язку з наявними підставами для віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту та існуючим правом на такі дії згідно отриманих податкових накладних, а термін такого коригування законодавством не обмежений. До того ж, 1095-денний термін відраховується з дня фактичного подання загальної декларації, а оскільки внесення спірної суми до податкового кредиту та подання загальної декларації здійснено позивачем у травні 2006р., то названий термін не минув.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про правомірність дій платника податку по коригуванню податкового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з продажем сільськогосподарської техніки, яка придбавалась та використовувалась ним у власній господарській діяльності.

Як наслідок, нарахування відповідачем податкового зобов'язання з ПДВ, визначеного в спірних податкових повідомленнях-рішеннях, є безпідставним.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. В той же час, відповідачем не було доведено правомірності прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, скасувавши спірні податкові повідомлення-рішення

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Кіровоградської області відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2008р. у справі № 14/317 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 07.04.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

  Суддя Л.П. Туркіна

Суддя О.А. Проценко