Рішення № 37044693, 27.01.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р.Справа № 922/5071/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Московського району м. Харкова, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів у сумі 19 851,44 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Кріцина Н.Г, посвідчення №006801 від 28 вересня 2012 року

позивач - Зучек Є.Н., довіреність № 182 від 08.11.2013 р.; Шафоростова О.М.,

довіреність № 223 від 06 грудня 2013 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району м. Харкова, м. Харків, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області суму заборгованості з орендної плати у розмірі 17 807,27 грн. та 2 044,17 грн. пені. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача покладених на нього зобов'язань за договором оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року щодо повного та своєчасного внесення орендної плати за цим договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 грудня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/5071/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24 грудня 2013 року.

В призначене судове засідання 24 грудня 2013 року з'явились прокурор та представник позивача.

Представник позивача надав до суду письмові пояснення по справі (вх. № 48351 від 24 грудня 2013 року), які долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, в матеріалах справи були відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 грудня 2013 року розгляд справи відкладено на 14 січня 2014 року.

11 січня 2013 року до господарського суду Харківської області від прокурора надійшов супровідний лист (вх. № 621) з доданими до нього доказами на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву, який долучений судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 14 січня 2014 року прокурор та представник позивача з'явились, представник позивача звернувся до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи частини витребуваних судом документів, яке задоволено судом - надані документи залучено судом до матеріалів справи з їх подальшою реєстрацією через канцелярію суду за вх. № 977 від 14 січня 2014 року.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання вдруге не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 січня 2014 року розгляд справи відкладено на 27 січня 2014 року.

27 січня 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 2674), в якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача, який долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 27 січня 2014 року з'явились прокурор та позивач. Прокурор та позивач позовні вимоги підтримують та просять суд позов задовольнити.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, 20 січня 2014 року до суду повернулася копія судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/5-71/13 з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.с.20), станом на 28 листопада 2013 року, місцезнаходження відповідача - 61093, АДРЕСА_1 та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а прокурором позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи; за таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами і документами справи на підставі ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21 січня 2002 року між позивачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (орендар) та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Харків (орендар) укладено договір оренди № 521-Н.

Відповідно до пункту 1.1 договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 01 лютого 2002 року до договору оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року), орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення загальною площею 321,0 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_2, розташоване на першому поверсі колишнього гуртожитку, що знаходиться на балансі ВАТ "Серп і Молот" та не ввійшли до його статутного фонду при корпоратизації. Вартість приміщення визначена згідно з експертною оцінкою станом на 14 грудня 2001 року і становить 83 700,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення швейного виробництва - 299,6 кв.м.; продажу швейного устаткування - 21,4 кв.м.

Вказані приміщення були передані відповідачу, у відповідності до п. 2.1 договору, згідно двостороннього акту приймання-передачі орендованого майна від 21 січня 2002 року (арк.с. 13).

Згідно пункту 3.1 договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04 жовтня 1995 року №786 зі змінами від 19 січня 2000 року № 75, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - грудень 2001 року - 814,96 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за першій місяць оренди - січень 2001 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень 2001 року.

Додатковою угодою № 2 від 15 травня 2007 року до договору оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року було добавлено пункт 3.1. договору абзацом такого змісту: "Орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди грудень 2006 року становить 1603,75 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007 року визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007 року (розраховано згідно з додатком № 1 до цієї додаткової угоди).

Відповідно до пункту 3.2. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування з орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем безпосередньо до державного бюджету щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на рахунки, визначені фінансовими установами.

Пунктом 5.2 договору зобов'язано орендаря, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Строк дії договору оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року встановлено пунктом 10.1 договору і востаннє подовжено додатковою угодою № 4 від 21 січня 2011 року до цього договору з 21 січня 2011 року до 21 січня 2012 року.

16 жовтня 2012 року сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна по договору оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року, відповідно до якого орендоване майно було передано орендодавцю - Регіональному відділенню Фонда державного майна України по Харківській області, м. Харків.

16 листопада 2012 року сторонами було підписано угоду про розірвання договору оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року, відповідно до пункту 1 якої, договір вважається розірваним 16 жовтня 2012 року. Крім того, пунктом 2 угоди сторони визначили зобов'язання орендаря в двохмісячний термін з дати підписання цієї угоди, внести безпосередньо до Державного бюджету України на рахунки, визначені фінансовими органами, грошові кошти суми заборгованості з орендної плати у розмірі 23 280,44 грн. (за період з лютого по жовтень 2012 року) та пені у сумі 3 077,89 грн. та надати орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати та пені (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Однак, в порушення умов договору оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року та угоди від 16 листопада 2012 року про розірвання договору оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року, відповідач не сплатив позивачу повністю заборгованість з орендної плати у розмірі 17 807,27 грн. (за період з березня по16 жовтня 2012 року) та пеню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурорм та позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 17 807,27 грн. за договором оренди № 521-Н від 21 січня 2002 року за період з березня 2010 року по 16 жовтня 2012 року нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, прокурор та позивач просять стягнути з відповідача за неповну та несвоєчасну оплату орендної плати 2044,17 грн. пені.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.5. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи наведені норми закону, беручи до уваги прострочення виконання відповідачем основного зобов'язання, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у сумі 804,53 грн. (за період з 11 квітня 2012 року по 11 жовтня 2012 року, з 11 травня 2012 року по 16 жовтня 2012 року, з 11 червня 2012 року по 16 жовтня 2012 року, з 11 липня 2012 року по 16 жовтня 2012 року, з 11 серпня 2012 року по 16 жовтня 2012 року, з 11 вересня 2012 року по 16 жовтня 2012 року, з 11 жовтня 2012 року по 16 жовтня 2012 року) підлягаючими задоволенню.

В решті позовних вимог про стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити, у зв'язку з тим, що прокурором та позивачем за рештою суми пені її нарахування здійснювалось з порушенням, оскільки таку нараховано за період з 06 січня 2012 року по 16 жовтня 2012 року (згідно розрахунку пені арк. с. 23), тобто в решті - пеня нарахована за період обраний у довільному порядку та з порушенням законодавчих правил її нарахування (не на суму боргу по кожному місяцю окремо), а тому позов в частині стягнення пені у сумі 1 239,64 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по даній справі підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України в сумі 1 720,50 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 61093, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, 61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18 (р/р 31118094700005, ГУДКСУ у Харківській області, УДКСУ у Комінтернівському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ УДКСУ 37999680, МФО 851011) заборгованість по орендній платі у розмірі 17 807,27 грн. та 804,53 грн. пені.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 61093, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31210206700003, код ЄДРПОУ 24134567, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 30.01.2014 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 922/5071/13