Рішення № 37044620, 04.02.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р. Справа № 911/4370/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Сидоренко Олени Іванівни, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій», Київська область, м. Бровари

про стягнення 69984,11 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Сидоренко С.О. (ордер серії КВ №041804 від 19 листопада 2013 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Сидоренко Олена Іванівна (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» (далі - відповідач) про стягнення 69984,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про виконання робіт за №6 від 1 листопада 2012 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 68000,00 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1984,11 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 25 листопада 2013 року та призначено справу до розгляду на 11 грудня 2013 року.

Відповідно до ухвали суду від 11 грудня 2013 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 22 січня 2014 року.

У судовому засіданні 22 січня 2014 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 4 лютого 2014 року.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до суду не подав.

4 лютого 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) 1 листопада 2012 року укладено договір про виконання робіт за №6.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що виконавець бере на себе виконання наступної роботи: підготовка проспекту емісії облігацій ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій»; підготовка документів для отримання рейтингу боргового інструменту в ТОВ «ІВІ-Рейтинг»; підготовка документів, необхідних для реєстрації емісії в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за виконання роботи замовник сплачує виконавцю винагороду. Сума винагороди по даному договору складає 207000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.2 договору винагорода перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом 15 банківський днів з дня підписання договору.

Згідно пункту 3.3 договору виконання робіт підтверджується підготовкою документів, передбачених пунктом 1.2 договору та актом виконаної роботи. Акт виконаної роботи підписується не пізніше 5 робочих днів з дати виконання роботи.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що замовник погоджується з тим, що у разі відмови ним від випуску цінних паперів, передбачених цим договором, даний договір вважається виконаним в повному обсязі, а отримані кошти виконавцем не повертаються.

Відповідно до пункту 8.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного його виконання.

Матеріалами справи, зокрема, проспектом емісії облігацій ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» (том 1, а.с. 27-98) та тимчасовими свідоцтвами про реєстрацію випуску облігацій підприємств (том 1, а.с. 13-18) підтверджується надання позивачем відповідачу послуг, передбачених умовами договору.

Судом встановлено, що відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 68000,00 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 68000,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 1984,11 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 3499,20 грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано суду копію угоди про надання правової допомоги №2013/11/19 від 19 листопада 2013 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за №5225 від 29 серпня 2012 року, копію посвідчення адвоката, витяг з єдиного реєстру адвокатів України серії АА №019414, оригінал ордеру серії КВ №041804, квитанцію до прибуткового касового ордеру №2014/01109-1 від 9 січня 2014 року про перерахування позивачем винагороди за послуги адвоката на загальну суму 3499,20 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-8/155 від 13 лютого 2002 року зазначено, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до пункту 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №6-рп/2013 у справі №1-4/2013.

Враховуючи наявність в матеріалах справи зазначених вище документів та те, що розмір відшкодування названих витрат є співрозмірним заявленим вимогам, суд приходить до висновку щодо покладення на відповідача судових витрат, пов'язаних з оплатою позивачем послуг адвоката у розмірі 3499,20 гр.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 131, код 03391260) на користь Фізичної особи - підприємця Сидоренко Олени Іванівни (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 13-а, кв. 374, код 2818109949) - 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 11 коп. 3% річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору та 3499 (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. витрат на послуги адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 7 лютого 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.