Рішення № 37044586, 04.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23316/13 04.02.14

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації «Київреклама»)До Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського»Простягнення 20 835, 13 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Борисюк О.В.- за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського» (Відповідача) про стягнення на свою користь грошову суму заборгованості у розмірі 20 835, 13 грн., з яких: основний борг - 17 556, 58 грн., штраф - 6454, 80 грн., 3% річних - 145, 62 грн., пеня 499, 44 грн. за Договором від 30.05.2012р. №333/12.

Позивач в судовому засіданні від 21.01.2014р., у зв'язку з сплатою Відповідачем частини боргу, надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути суму основної заборгованості в розмірі 9 013, 91грн., з яких: основний борг - 5 735, 36 грн., штраф - 2 633, 49 грн., 3% річних - 145, 62 грн., пеня 499, 44 грн.

Судом заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята до розгляду, оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 9 013,91 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву, витребуваного ухвалою суду від 03.12.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 21.01.2014р. про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 15 листопада 2013р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського»: 01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка/ вул. Пушкінська, 5-7/29.

Водночас, ухвали суду від 03.12.2013р. та від 21.01.2014р. направлені на адресу відповідача: 01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка/ вул. Пушкінська, 5-7/29. Дані ухвали суду від 03.12.2013р. та від 21.01.2014 були повернуті суду поштою з зазначенням: „вручено уповноваженому за довіреністю" .

Тому повернення ухвал господарського суду від 03.12.2013р., 21.01.2014р. з зазначенням: „ вручено уповноваженому за довіреністю " з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За клопотанням Позивача від 21.01.2014р., з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2012р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського» було укладено Договір №333/12 на право тимчасовго користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону та п. З Типових правил розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Типових правил право тимчасового користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами є платним. Розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а отримані кошти спрямовуються робочим органом до міського бюджету.

Так, на підставі розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Відповідачу надано дозволи №14140-07, № 28016-11, № 31649-12, № 32503-13.

Відповідно до вимог законодавства про рекламу між Позивачем та Відповідачем було підписано Адресні програми до Договору, згідно якої Відповідачу надано право на тимчасове користування місцем строком за дозволами: № 14140-07 строком дії з 21.05.2012 по 21.05.2017; 28016-11 строком дії 21.12.2011 по 21.12.2016; №31649-12 строком дії з 12.04.2013 по 11.04.2013; 32503-13 строком дії з 18.06.2013 по 17.06.2018

Відповідно до п. 1.1 Договору на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Відповідачу надано право тимчасового користування для розміщення рекламних засобів на підставі оформленого належним чином дозволу на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

В свою чергу, Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за користування місцями для розміщення рекламних засобів в порядку та на умовах Договору.

Пунктами 6.2. Договору зазначено, розмір плати за право тимчасового користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київської міською державною адміністрацією) та нараховується Підприємством відповідно до вимог - умов цього Договору.

Згідно з п. 6.8. Договору плата за право тимчасового користування нараховується Підприємством та перераховується Розповсюджувачем зовнішньої реклами (Відповідачем) не пізніше 25 числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок Підприємства, в розмірах, зазначених підприємством в рахунках.

Підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями та внесенням відповідачем відповідної плати є рішення дозвільного органу та/або виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладений договір на право тимчасового користування місцями (п. 6.З. Договору).

Отже, судом встановлено, Відповідач зобов'язаний не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати за право тимчасового користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами (п. 5.2.3. Договору).

Відповідно до п. 6.8. Договору факт неотримання рахунку не звільняє Розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за Право тимчасового користування. Неотримання рахунків в строки визначені цим Договором, не звільняє Відповідача від внесення ним плати за Договором та не є перешкодою для нарахування штрафних санкцій, передбачених цим Договором та чинним законодавстом.

В порушення зазначених вище пунктів Договору Відповідач не здійснив з Позивачем розрахунку за період з 01.08.2012 по 30.11.2013.

Згідно Довідки про стан розрахунків станом на 20.01.2014р., Відповідач має перед Позивачем суму боргу на загальну суму 9 013, 91грн., з яких: основний борг - 5 735, 36 грн., штраф - 2 633, 49 грн., 3% річних - 145, 62 грн., пеня 499, 44 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

30.05.2012р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського» було укладено договір на право тимчасового користування місцем (ями) для розміщення рекламного (их) засобу (ів), що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, за № 333/12.

Відповідно до п.5.2.3. договору відповідач зобов'язаний не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановленого пріоритету.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з серпня 2012р. по листопад 2013р., відповідно до рахунків-фактур, які містяться в матеріалах справи становить 5 735,36 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.7.2. договору, розповсюджувач за несвоєчасне або неповне внесення плати сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення , а також 3% річних від простроченої суми.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 5.2.3. договору № 333/12 від 30.05.2012р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 499,44 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу відповідно до п.7.3. за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що за прострочення внесення платежів позивач має право нараховувати штраф у розмірі 15% від простроченої суми.

Тому, за тимчасове користування місцем для розміщення РЗ, Відповідач повинен додатково сплатити штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми, у розмірі 2 633,49 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 145,62 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 7.2договору, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська Волконського» (01004, бульвар Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 5-7/29, м. Київ; Код: 33193958 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8,; Код 26199714) 5 735, 36 грн. - основний борг; 2 633, 49 грн. - 15 % штрафу; 3% річних в розмірі 145, 62грн. ; 499,44 грн. - пені та 1720, 50 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08.02.2014р.

Суддя І.І.Борисенко