Ухвала суду № 37044447, 23.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 грудня 2013 року м. Київсправа № 826/20129/13-ао 13 год. 25 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про закриття провадження в адміністративній справі

за поданням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Мистраль»пропідтвердження обґрунтованості накладення арешту на майно, за участю представників сторін:

від позивача Пащенко В.А.,

від відповідача Антоненко В.В.,-

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистраль» про підтвердження обґрунтованості накладення арешту на майно ТОВ «Мистраль».

В обґрунтування подання заявник посилається на те, що в порушення абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України перевіряючих до перевірки не допущено, документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів не надано, у зв'язку з чим, відповідно до вимог абз.5 п.81.1, 81.2 ст.81 Податкового кодексу України складено акт про не допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Заявник вважає, що невиконання відповідачем вимог податкового органу, а саме відмова від допуску посадових осіб для проведення перевірки дають підстави вважати, що рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.11.2013 року про застосування адміністративного арешту майна є обґрунтованим. Відповідно до ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Заявник просить суд підтвердити обґрунтованість накладення адміністративного арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистраль» відповідно до рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 17.12.2013 року № 9275.

У судовому засіданні представник заявника надав пояснення аналогічні викладеним у поданні та просив задовольнити вказані вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив, що перевіривши законність та обґрунтованість наказу про проведення перевірки, прийшов до висновку про відсутність підстав для проведення перевірки, у зв'язку з чим інспектор державної податкової інспекції допущений до перевірки не був та було направлено лист до заявника про відмову у допуску на проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Представник відповідача вважає наказ № 1770 від 13.12.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки протиправним. Крім того, зазначив що, ним наказ на перевірку № 1770 від 13.12.2013 року оскаржується до Окружного адміністративного суду міста Києва, про що надана до матеріалів справи копія адміністративного позову з відміткою суду про прийняття позову.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням того, що є спір про право, представник відповідача просив закрити провадження у справі за подання ДПІ у Голосіївськоиу районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено п.94.10 ст.94 Податкового кодексу. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу ДПС (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Із матеріалів справи вбачається, що на адресу заявника надійшла постанова старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУМВС України в місті Києві від 22.11.2013 року про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Мистраль». (а.с.7-9)

На підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та зазначеної постанови слідчого 15.12.2013 року начальником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято наказ № 1770 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», яким передбачено забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мистраль», з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.11.2013 року. (а.с.11)

На виконання наказу головним державним ревізором-інспектором виписано направлення на перевірку позивача від 16.12.2013 року № 3337/22-07. (а.с.12)

Як вбачається із розписки наявної в матеріалах справи, директором ТОВ «Мистраль» Секереш Г.М. отримано направлення на перевірку від 16.12.2013 року та наказ на перевірку № 1770 особисто 16.12.2013 року о 15 год. 00 хв. (а.с.13)

Водночас, заявником 16.12.2013 року вручено директору ТОВ «Мистраль» лист № 9160/10-26-50-22-07 «Про надання інформації», яким податкова інспекція просить надати первинні документи та регістри бухгалтерського обліку за перевіряємий період. (а.с.14-15)

Відповідач розглянувши вказані документи від податкової інспекції надав на адресу останнього лист № 177/МТ від 16.12.2013 року, яким повідомив про відмову у допуску на проведення працівниками ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мистраль». (а.с.29-31)

Таким чином, 17.12.2013 року начальником ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято Рішення № 9275 про застосування адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистраль» та винесена вимога № 9276 про тимчасове зупинення відчуження майна останнього, які направлені відповідачу поштою цінним листом з описом вкладення. (а.с.17-18, 43)

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем вищезазначений наказ № 1770 від 15.12.2013 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» оскаржується в судовому порядку, про що свідчить наявний в матеріалах справи адміністративний позов про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з відміткою про його отримання Окружним адміністративним судом міста Києва. (а.с.39-42)

Відповідно до ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо:

1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;

2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) стягнення коштів за податковим боргом.

Суд бере до уваги, що провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

Статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.

Також ч.4 ст.1833 передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;

2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує наявність законних підстав для проведення даної перевірки та правомірність наказу ДПІ від 15.12.2013 року № 1770 про проведення перевірки, посилаючись на відсутність обставин, передбачених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі якого призначена перевірка

Судом встановлено наявність спору із змісту листа відповідача від 16.12.2013 року № 177/МТ про відмову у допуску на проведення працівниками ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві документальної позапланової виїзної перевірки, стосовно якого внесено подання та із адміністративного позову відповідача до Окружного адміністративного суду міста Києва № 178/МТ від 19.12.2013 року про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки.

Відповідно до п.2 ч. 4 ст.183-2 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 149/11/13-11 від 02.02.2011 року, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність спору про право, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту та звернення податкового органу до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Листом Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 року № 571/11/13-11 було роз'яснено, що якщо наявність спору про право буде виявлена після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд вважає, що в даному випадку вбачається спір про право, а тому неможливо вирішити питання стосовно підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «Мистраль», накладеного рішенням начальника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17.12.2013 року № 9275.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявлені ДПІ вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, а повинні розглядатися у загальному порядку позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 статтями 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Провадження в адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у Голосіїському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мистраль» про підтвердження обґрунтованості накладення адміністративного арешту майна - закрити.

Роз'яснити заявнику, що заявлені ним вимоги підлягають розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва в загальному порядку позовного провадження.

Вступну та резолютивну частину ухвали проголошено 23 грудня 2013 року.

Ухвалу у повному обсязі складено 24 грудня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст.ст. 185-187, 254 КАС.

Суддя О.А. Соколова