Постанова № 37043770, 21.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21 січня 2014 року 15 год. 30 хв. № 826/19817/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Прес" про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 13 грудня 2013 року надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (також далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю "Прес" (також далі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача, розташованих за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 49/2, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері таких приміщень.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що у ході перевірки відповідача виявлено, що він здійснює господарську діяльність із порушенням законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, чим створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Ухвалою суду від 16 грудня 2013 року, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

До суду через канцелярію 25 грудня 2013 року від представника позивача надійшли письмові пояснення по суті позову, а 30 грудня 2013 року від представника відповідача - письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами позивача у період із 21 по 25 листопада 2013 року проведено позапланову перевірку приміщень відповідача, розташованих за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 49/2, за результатами якої 25 листопада 2013 року складено акт № 1518 перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб (також далі - акт перевірки), згідно з яким, відповідачем:

- не проведено розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж;

- електросвітильники у приміщеннях зі зберігання негорючих матеріалів у горючій упаковці не обладнані захисними плафонами;

- допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів у приміщеннях будівлі не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- не проведено планово-попереджувальний ремонт електромережі;

- електророзподільні коробки у пожежонебезпечних зонах закриті кришками з негорючого матеріалу;

- евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками "ВИХІД" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

- приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу І типу;

- складські (підсобні) приміщення збірного цеху не відокремлені від виробничих протипожежними перегородками І типу з протипожежними дверми ІІ типу, що мають сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО;

- адміністративна частина механічного цеху не відокремлена від виробничих протипожежними дверми ІІ типу, що мають сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО;

- приміщення охорони механічного цеху не відокремлені від виробничих протипожежними перегородками І типу з протипожежними дверима ІІ типу, що мають сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО;

- допускається складування речовин та матеріалів з різними пожежонебезпечними фізико-хімічними властивостями (автомобільна гума, дерев'яні відходи тощо);

- приміщення збірного та механічного цеху не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;

- приміщення збірного та механічного цеху не обладнані автоматичною установкою пожежогасіння;

- спосіб установлення пожежних кранів у механічному цеху не забезпечує зручність повертання вентиля та приєднання рукава;

- пожежні крани не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля;

- пожежні крани не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування.

Факт допущення відповідачем вище перелічених порушень підтверджується наявними у матеріалах справи фотознімками (а.с. 22-29).

Перевірку відповідача проведено на підставі наказу позивача від 11 листопада 2013 року № 204 та посвідчення на проведення перевірки від 18 листопада 2013 року № 444, які оформлено на виконання подання прокуратури міста Києва від 15 жовтня 2013 року № 07/1/2-228вих13 про усунення порушень вимог Закону України "Про пожежну безпеку", Кодексу цивільного захисту України, з якого вбачається, зокрема, що у зв'язку з не вжиттям керівництвом відповідача належних заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у постанові про застосування запобіжних заходів від 17 травня 2013 року № 168, що створює загрозу виникнення пожежі, перешкоджає її гасінню та евакуації людей, Державною службою України з надзвичайних ситуацій (також далі - ДСНС України) скасовано відповідне рішення про призупинення виконання вказаної постанови.

Згоду на проведення позапланової перевірки відповідача надано ДСНС України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа від 31 жовтня 2013 року № 02-12385/261.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, абзацом 1 ч. 5 ст. 4, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду

Згідно зі ст.ст. 64, 66, ч. 2 ст. 68, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Тобто, як вбачається з викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог техногенної та пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, виробництв, устаткування.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що на підставі акту перевірки від 28 лютого 2012 року № 493 заступником інспектора з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки міста Києва 29 лютого 2012 року прийнято постанову № 1/127/0/138 про застосування запобіжних заходів та зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 49/2, починаючи із 19 березня 2012 року.

Далі, 26 березня 2012 року заступником головного державного інспектора з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у місті Києві прийнято рішення № 29/1/553 про призупинення виконання постанови № 1/127 у період із 26 квітня 2012 року по 28 лютого 2013 року.

В подальшому, 17 травня 2013 року начальником управління організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту у Солом'янському районі ГУ ДСНС України у м. Києві прийнято рішення № 168 про призупинення виконання постанови № 1/127, починаючи із 17 травня 2013 року по 01 лютого 2014 року.

Однак, рішення № 168 скасоване листом ДСНС України від 28 серпня 2013 року № 26-9094/263, у якому зазначено, що відповідачем не усунуто порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у постанові № 1/127.

Отже, враховуючи викладені положення і обставини та зважаючи, що акт перевірки представником відповідача (начальником цеху) підписано без зауважень, суд прийшов до висновку про доцільність та необхідність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень відповідача, розташованих за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 49/2, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері таких приміщень.

До того ж, у ході розгляду заперечень проти позову судом з'ясовано, що доводи відповідача про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтуються на тому, що позивачем не дотримано порядку проведення перевірки. При цьому, відповідачем не зазначено доводів та не надано доказів, які б свідчили про порушення порядку проведення перевірки, необґрунтованість і безпідставність висновків, зроблених за її результатами, та, як наслідок, відсутність порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з боку відповідача.

Таким чином, із системного аналізу викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що відповідачем у ході розгляду справи не надано суду достатніх та належних доказів, які б спростували висновки позивача та, як наслідок, підтвердили факт відсутності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 розділу 3, п. 4.1 розділу 4, п.п. 6.1-6.3, 6.7 розділу 6 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року № 130, у разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню, евакуації людей, у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності, а також у разі виявлення порушень протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення до їх усунення, уповноваженими на те посадовими особами органів Держпожнагляду застосовуються запобіжні заходи.

Головний державний інспектор України з пожежного нагляду, його перший заступник та заступники, головні державні інспектори з пожежного нагляду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники мають право зупиняти: роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць; експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень; роботу агрегатів, експлуатацію опалювальних приладів та дільниць електричної мережі; випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; проведення пожежонебезпечних робіт, дію виданих дозволів на право проведення таких робіт; випуск і застосування проектів; будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення об'єктів виробничого та іншого призначення; проведення будівельно-монтажних робіт.

Протягом п'яти робочих днів з дня складення акта планової (позапланової) перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог у сфері пожежної безпеки або вручення довідки за результатами перевірки інших підконтрольних об'єктів посадова особа органу Держпожнагляду виносить постанову про застосування запобіжних заходів (далі - постанова) (додаток 1).

Питання, пов'язані з виконанням постанови про застосування запобіжних заходів на відповідному об'єкті, вирішуються особою, яка її винесла. Рішення за ними є обов'язковими для керівників (власників) об'єктів, посадових осіб, а також громадян.

У разі невиконання громадянами та керівниками (власниками) об'єктів вимог постанови або створення перешкод для діяльності органів Держпожнагляду посадові особи об'єкта, на якому застосовується запобіжний захід, та винні громадяни притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію.

Дата приведення постанови в дію визначається посадовою особою органу Держпожнагляду, яка її виносила, і не може бути меншою ніж п'ятнадцять днів з дня винесення постанови. При цьому враховується протипожежний стан об'єкта, загроза виникнення пожежі, пожежне завантаження, характеристика об'єкта, характер технологічного процесу тощо.

У разі перешкоджання громадянами, керівниками (власниками) об'єктів діям посадових осіб органів Держпожнагляду при виконанні своїх функцій, органами (посадовими особами) Держпожнагляду направляються відповідні інформації до органів прокуратури або суду тільки після вжиття всіх наданих законодавством прав.

У разі виявлення під час проведення планових (позапланових) перевірок об'єктів різних форм власності наявної загрози щодо виникнення пожежі уповноважена посадова особа органу Держпожнагляду може приймати рішення про зупинення роботи виробничої дільниці, агрегату, експлуатації окремого приміщення, опалювального приладу та дільниці електромережі, а також проведення пожежонебезпечних робіт або дію виданих дозволів на право проведення таких робіт, безпосередньо на місці виявлення порушень (за винятком випадів, коли це може призвести до зупинення роботи підприємства або окремого виробництва в цілому).

У такому разі постанова виконується негайно після винесення і вручається керівнику (власнику) об'єкта або уповноваженій ним особі під підпис.

У разі усунення на об'єкті, до якого застосовано запобіжний захід, порушень вимог правил пожежної безпеки у повному обсязі керівник (власник) об'єкта або фізична особа - підприємець надає до органу Держпожнагляду, який виніс постанову, письмове звернення щодо припинення дії постанови. Посадова особа, яка виносила постанову, доручає відповідному органу (посадовій особі) Держпожнагляду здійснити позапланову перевірку умов виконання постанови. Терміни перевірки не можуть перевищувати десяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів з дня надходження звернення.

Рішення про можливість припинення дії постанови на відповідному об'єкті приймається керівником (його заступником) органу Держпожнагляду, який її виносив, або іншою посадовою особою органу Держпожнагляду, яка уповноважена приймати відповідні рішення, передбачені цією Інструкцією, тільки за умов усунення усіх порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки на підставі зібраних матеріалів, про що ставиться відмітка в постанові та в журналі обліку постанов про застосування запобіжних заходів.

У разі не усунення усіх порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки на відповідному об'єкті, посадова особа органу Держпожнагляду має право відмовити у припиненні дії постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Прес" про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 183-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Прес" (ідентифікацій код 19125158) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень вказаного товариства, розташованих за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 49/2, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері зазначених приміщень.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

4. Обов'язок щодо забезпечення виконання постанови покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

5. Роз'яснити, що згідно з ч. 12 ст. 183-2 КАС України, товариство з обмеженою відповідальністю "Прес" має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої п. 5 ч. 1 цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин