Ухвала суду № 37043159, 30.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/5868/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочко Є.О., Старової Н.Е.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами відповідача Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, прокуратури Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, за участю прокуратури Чернігівської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» звернулися в суд з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними щодо складання акту від 16.02.2011 року №227/23-32615443, про визнання протиправними дій по прийняттю податкових повідомлень-рішень від 02.03.2011 року №0000222302/79 та №0000221302/80.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Чернігівської області, та особа яка приймала участь у справі - прокуратура Чернігівської області подали апеляційні скарги в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

За клопотання представника відповідача, відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено по справі відповідача Прилуцьку об'єднану державну податкову інспекції Чернігівської області на правонаступника - Прилуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що працівниками Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено від 16.02.2011 року № 227/23-32615443.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в сумі 897 516 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 897 516 грн., та п. 1.4 ст. 1, п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 363 294 грн., в тому числі за липень 2010 року в сумі 56 436 грн., за серпень 2010 року в сумі 59 932 грн., за грудень 2010 року в сумі 246 926 грн..

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.03.2011 року №0000222309/79, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 363 294 грн., та від 03.02.2011 року №0000212302/80, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 897 516 грн..

Податковий орган свої вимоги обґрунтовує тим, що загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» 23.11.2010 року прийнято рішення щодо припинення шляхом ліквідації позивача, тому залишки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, у незавершеному виробництві, готової продукції вважаються такими, що в подальшому не будуть використані у власній господарській діяльності та повинні бути включенні до загальної ліквідаційної маси та повинна бути визначено їх залишковий баланс. Станом на 31.12.2010 року залишок сум неповернутих позик становить 1 663 829,02 грн.. В газеті «Голос України» від 27.11.2010 року № 224 (4974) надруковано оголошення щодо прийняття рішення про ліквідацію товариства та повідомлено, що претензії кредиторів приймаються ліквідаційною комісією протягом двох місяців з дня опублікування цього оголошення.

Відповідно до рішення господарського суду Чернігівської області від 24.02.2011 року в справі №13/27 за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром», яке набрало законної сили, рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» від 23.11.2010 року щодо ліквідації визнане недійсним повністю, та є діючим підприємством.

Зазначені обставини спростовують твердження відповідача щодо ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром», а також про необхідність рахувати суму залишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 854 396,75 грн. такими, що в подальшому не будуть використані у власній господарській діяльності, і що вказана сума повинна відноситись до запасів, використаних не у господарській діяльності, так як вказана сума залишки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 854 396,75 грн..

Доводи відповідача про заниження позивачем валового доходу в сумі 1 854 396,75 грн. є необґрунтованими.

На підставі даних головної книги, журналу-ордеру по рах. 68 «Розрахунки з іншими кредиторами», договорів та угод, первинних бухгалтерських документів перевіркою встановлено заниження задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» показника у рядку 01.6 «Інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5» декларації за 2010 рік в сумі 1 788 646 грн..

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» (Позичальник) укладений договір про відкриття кредитної лінії цільової позики в іноземній валюті б/н від 30 серпня 2007 року з «Lirt Trading Limited» (Cyprus) (Кредитор) на загальну суму 255 000 доларів США.

На поточний рахунок позивача від нерезидента «Lirt Trading Limited» (Cyprus) 10.09.2007 року надійшли валютні кошти в сумі 254 973,50 дол. США, що складає 1 287 616,18 грн..

Товариством з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» укладений договір про відкриття кредитної лінії цільової позики в іноземній валюті №2 від 20 лютого 2009 року з нерезидентом «Eurotrade LLC European Branch» (Seychelles) (Кредитор) на загальну суму 86 507 доларів США.

На поточний рахунок позивача від нерезидента «Eurotrade LLC European Branch» (Seychelles) надійшли валютні кошти в сумі 86 460,50 дол. США.

За вищезазначеними договорами кредитори зобов'язуються відкрити позичальнику безвідсоткові кредитні лінії в іноземній валюті для забезпечення цільової позики, а останній зобов'язується використати його по цільовому направленні і повернути позику у визначені даними договорами терміни.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 27.06.1999 року № 734 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» передбачено, що договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за позиченими у них кредитами, позиками у іноземній валюті підлягають реєстрації Національним банком України.

Відповідно до пункту 1.7 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 270, договори, які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком відповідно до Указу Президента України від 27.06.1999 року №734 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

Позивач не звертався до Національного банку України, щодо реєстрації договорів відкриття кредитних ліній цільової позики в іноземній валюті б/н від 30.08.2007 року та № 2 від 20.02.2009 року, у зв'язку з чим порушив ст. 1 Указу Президента України від 27.06.1999 року № 734 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства».

При укладенні договорів сторонами не було дотримано істотної умови договорів в частині обов'язкової реєстрації їх Національним банком України, як передбачено пунктом 1.18 Положення № 270, що в силу статей 203, 210, 215 Цивільного кодексу України тягне визнання таких договорів недійсними в силу закону, тобто нікчемними.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» укладено угоду про відступне від 15.06.2010 року з кредитором «Lirt Trading Limited» (Cyprus).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 угоди сторони домовились про часткове припинення зобов'язань боржника, які виникли згідно договору про відкриття кредитної лінії цільового займу в іноземній валюті від 30.08.2007 року.

Відповідно до пункту 2 угоди боржник передає кредитору майно, яке вказане в додатку № 1 до угоди, згідно акту прийому - передачі.

Загальна вартість майна, яке передається по акту прийому-передачі від 15.06.2010 року від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» кредитору «Lirt Trading Limited» (Cyprus) складає 39 927,89 дол.США, що складає 315 989,34 грн., без податку на додану вартість, по курсу Національного банку України на дату підписання акту.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» укладено угоду про відступне від 15.06.2010 року з кредитором «Eurotrade LLC European Branch» (Seychelles).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 угоди сторони домовились про припинення зобов'язань боржника, які виникли згідно договору про відкриття кредитної лінії цільового займу в іноземній валюті №2 від 20.02.2009 року.

Відповідно до пункту 2 угоди боржник передає кредитору майно, яке вказане в додатку №1 до угоди, згідно акту прийому - передачі.

Загальна вартість майна, яке передається по акту прийому-передачі від 12.06.2010 року від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» кредитору «Eurotrade LLC European Branch» (Seychelles) складає 86 356,74 дол.США, що складає 683 600, грн., без податку на додану вартість, по курсу Національного банку України на дату підписання акту.

Згідно з договором зберігання від 15.06.2010 року та актом прийому-передачі від 15.06.2010 року обладнання, техніка, матеріали на суму 315 989,34 грн. та на суму 683 600,00 грн. передані Товариству з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» на зберігання, які згідно з картками складського обліку на момент перевірки знаходились у позивача.

З урахуванням зазначеного, вірним є висновок суду першої інстанції, що укладені договори про відступне від 15.06.2010 року з кредитором «Lirt Trading Limited»(Cyprus) та від 15.06.2010 року з кредитором «Eurotrade LLC European Branch» (Seychelles), як зміна способу виконання зобов'язання по договорам про відкриття кредитної лінії цільового займу в іноземній валюті б/н від 30.08.2007 року та № 2 від 20.02.2009 року також є недійсними в силу закону, тобто нікчемними.

За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право звертатися в суд з позовом про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Щодо порушення позивачем пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», колегія суддів зазначає наступне.

Під час перевірки податковим органом встановлено, що відповідно даних головної книги та журналу-ордеру по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за Товариством з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» станом на 31 грудня 2010 року значиться кредиторська заборгованість перед ПП «ІТС Україна» в сумі 316 958,74 грн., в тому числі податок на додану вартість 52 826,46 грн., яка виникла 31 серпня 2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром» та ПП «ІТС Україна» укладений договір на поставку товарів від 01.01.2006 року №1, згідно якого позивач придбав товарно-матеріальні цінності за період з 04.05.2006 року по 29.08.2007 року на суму 1 449 905,17 грн..

Виконання умов договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Протягом періоду з 31.05.2006 року по 31.03.2010 року позивачем згідно з домовленостями про припинення заліком зустрічної однорідної вимоги, проводились розрахунки з ПП «ІТС Україна».

Згідно з договором купівлі-продажу від 01.12.2005 року № 196 позивач поставляв товари ПП «ІТС Україна».

Згідно наявних в матеріалах справи первинних документів, позивачем протягом вказаного періоду проводилась реалізація готової продукції ПП «ІТС Україна» без проведення оплати по розрахунковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Велмі Пром», що відображені на балансовому рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Відповідно до ст. 256 Цивільному Кодексу України позовна давність це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист його цивільного права, або інтересу.

Згідно Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

Відповідно до ст.264 Цивільному Кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Перебіг строку позовної давності по розрахункам з ПП «ІТС Україна» почався з 31.03.2010 року, дата останньої операції з реалізації товарів позивачем.

Згідно із пп.1.22.1 п.1.22. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пункт 4.1. ст.4 вказаного Закону передбачає, що валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Кредиторська заборгованість перед ПП «ІТС Україна» в сумі 316 958,74 грн. не є простроченою на момент перевірки, а відповідно не являється фінансовою допомогою і не повинна відноситись до валового доходу позивача, у зв'язку з чим відсутнє порушення пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо порушення позивачем п. 1.4 ст. 1, п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Актом перевірки встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року в сумі 116 368 грн., в тому числі за липень 2010 року в сумі 56 436 грн., за серпень 2010 року в сумі 59 932 грн..

Актом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції №20 від 05.11.2009 року позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість.

В зв'язку з цим в липні та серпні 2010 року позивачем вказані в акті суми податку на додану вартість при реалізації товарів згідно з пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включались до доходу товариства, та задекларовані в декларації з податку на прибуток підприємства за III квартал 2010 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 року, дії Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції в частині анулювання свідоцтва податку на додану вартість позивача визнані незаконними та скасовано акт №20 від 05.11.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

На момент дії вказаного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в липні та серпні 2010 року позивач діяв відповідно до вимог п. 1.4 ст. 1, п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтами рішення.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційних скарг ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги відповідача Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області, прокуратури Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 06.02.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Старова Н.Е.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Старова Н.Е.

Сорочко Є.О.