Вирок № 37041956, 08.02.2014, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5243/13-к

№ 1-кп/183/18/14

В И Р О К

іменем України

08.02.2014 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Олійника А.В.,

секретаря Бабенко Л.М.,

за участю прокурора Васик М.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013040350003090 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, розлученого, судимого:

- 27.02.2003 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357, 69, 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;

- 07.04.2004 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 до позбавлення волі строком на 2 роки;

- 19.04.2012 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, кримінальну справу закрито на підставі п. «в» ст. 1,6 ЗУ «Про амністію» від 08.07.2011 року,

що мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, судимого:

- 20.09.2007 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки з випробуванням строком на 2 роки;

- 22.07.2008 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, покарання відбув;

- 11.10.2013 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки,

що мешкає за адресою: АДРЕСА_3,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

03.05.2013 року близько 05.00 годин ОСОБА_4 проходив біля будинку АДРЕСА_3, де у вказаний час біля будинку знаходився раніше йому знайомий ОСОБА_3

Після чого, близько 05.15 годин ОСОБА_4, підійшовши до ОСОБА_3, та між ними в ході розмови виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, в ході якої у ОСОБА_3 виник умисел на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 Після чого ОСОБА_4 став тікати від ОСОБА_3 в сторону будинку №8 по вул. Молодіжній смт. Меліоративне Новомосковського району.

ОСОБА_3 в свою чергу, реалізуючи свій злочинний умисел, наздогнав ОСОБА_4 біля будинку №8 по вул. Молодіжній смт. Меліоративне та, діючи умисно, наніс останньому два удари руками по обличчю, від спричинених ударів ОСОБА_4, утримавшись на ногах, став далі тікати від ОСОБА_3 у напрямку залізничної станції смт. Меліоративне Новомосковського району.

На пероні залізничної станції ОСОБА_3, наздогнавши ОСОБА_4, після чого, доводячи свій злочинний умисел до кінця на спричинення тілесних ушкоджень, наніс останньому один удар правою рукою в область лівої щелепи, спричинивши від нанесених ударів, у своїй сукупності тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої щелепи зліва, забитої рани на лівій щоці, садна на спинці носу, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, оскільки зростання кісткової тканини відбувається у термін більше ніж 21-а доба.

06.08.2013 року, близько 01.00 години ОСОБА_2 знаходився в кафе «Берізка», розташованого в парку смт. Меліоративне Новомосковського району, де в нього виник злочинний умисел, направлений на скоєння крадіжки чужого майна.

З цією метою, 06.08.2013 року близько 02.00 години ОСОБА_2, шляхом вільного доступу через незакриті вхідні двері незаконно проник у квартиру ОСОБА_6, розташованою за адресою АДРЕСА_1, де реалізуючи свій злочинний намір до кінця, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи характер протиправних дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6, а саме: монітор «LG» вартістю 1000 гривень; барсетку чоловічу шкіряну вартістю 200 гривень, в якій знаходився мобільний телефон моделі «Nokia C2» вартістю 1000 гривень з сім картою мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 10 гривень та сім картою оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 10 гривень, картою пам'яті вартістю 50 гривень та гроші в сумі 100 гривень; барсетку чоловічу вартістю 100 гривень; сумку шкіряну вартістю 200 гривень, в якій знаходився гаманець вартістю 100 гривень та гроші в сумі 100 гривень; два мобільних телефони, один моделі «LG» вартістю 300 гривень з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 10 гривень та картою пам'яті вартістю 50 гривень, другий мобільний телефон «Soni Ericsson» вартістю 300 гривень з картою мобільного оператора «МТС» вартістю 10 гривень та картою пам'яті вартістю 50 гривень; золоті вироби, які знаходилися в сумці, а саме: каблучка із золотого металу вагою 1 гр. вартістю 200 гривень, сережка із золотого металу вагою 2 гр. вартістю 400 гривень, ланцюжок із золотого металу вагою 2 гр. вартістю 400 гривень, хрестик із срібла вагою 2 гр. вартістю 100 гривень; спортивна сумка вартістю 200 гривень, після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд та спричинивши матеріальний збиток ОСОБА_6 на загальну суму 4890 гривень.

11.09.2013 року близько 01.00 години ОСОБА_2 разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 знаходилися поблизу кафе «Берізка», розташованого в парку по вул. Молодіжній смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, де побачили ОСОБА_7, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, в цей момент у ОСОБА_2 виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11.09.2013 року близько 01.10 години ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_3 з корисливих мотивів, усвідомлюючи відкритий характер протиправних дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, діючи умисно по раніше задуманому плану, взявши під руки ОСОБА_7, відвели його до дитячого майданчика, розташованого поблизу кафе, де нанесли кілька ударів кулаками рук та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_7 та відкрито заволоділи його майном, а саме: грошима у сумі 80 гривень; мобільним телефоном моделі «Samsung GT C 3782» вартістю 600 гривень, в якому знаходилась картка мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 гривень; ключами від квартири, де мешкає ОСОБА_7 вартістю 10 гривень та спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_7 у вигляді синців та саден в області кисті лівої руки та в області обох колінних суглобів, які відносяться до легкого ступеню тяжкості.

Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникли та розпорядилися майном ОСОБА_7 на свій розсуд, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 700 гривень.

11.09.2013 року о 01.30 годині ОСОБА_3, знаходячись поблизу кафе «Берізка», яке розташоване в парку смт. Меліоративне Новомосковського району, маючи при собі викрадений у ОСОБА_7 ключ від вхідних дверей квартири останнього, розташованої по АДРЕСА_4, разом з ОСОБА_2, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 залишився непритомним поблизу кафе «Берізка», пішли до помешкання ОСОБА_7

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11.09.2013 року близько 02.00 години ОСОБА_3 діючи умисно, за допомогою ключа відкрив вхідні двері до квартири ОСОБА_7, розташованої казаною адресою, та шляхом вільного доступу незаконно проник до житла ОСОБА_7, в свою чергу ОСОБА_2 залишився чекати ОСОБА_3 поблизу вхідних дверей. Перебуваючи у вказаній квартирі ОСОБА_3 не знайшов грошових коштів або інших коштовних речей та через деякий час залишив приміщення квартири.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 162 КК України визнав повністю, за ч. 2 ст. 186 КК України винним себе не визнав, від дачі показань, щодо обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК України відмовився та пояснив, що 11.09.2013 року вони з ОСОБА_2 пішли до кафе «Берізка», біля кафе вони побачили ОСОБА_7, який був у нетверезому стані, сидів на асфальті. Біля нього лежав мобільний телефон. ОСОБА_2 взяв цей телефон та вони зайшли до кафе «Берізка». Вони вийшли з кафе, та побачили як ОСОБА_7 пішов в сторону гуртожитку №10, по дорозі декілька разів падав. ОСОБА_2 наздогнав його та вдарив декілька разів долонею руки по обличчю за те, що ОСОБА_7 виражався на його адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_2 витягнув у нього з карманів 8 гривень та ключі від квартири, які в подальшому передав йому, тому він захотів зайти додому до ОСОБА_7 та взяти у нього комп'ютер щоб пограти. Він зайшов до квартири ОСОБА_7, ОСОБА_2 в цей час був біля під'їзду, в квартирі була мати ОСОБА_7, побачивши яку він вийшов з квартири.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що 06.08.2013 року він був в барі «Берізка», який розташований в паркі смт. Меліоративне, потім до кафе прийшла дружина потерпілого ОСОБА_6 Він вийшов з кафе і пішов до свого товариша, який живе в одному під'їзді з ОСОБА_6, але його не було вдома і він вирішив зайти до ОСОБА_6 перевірити, що у нього відбувається. Він зайшов до ОСОБА_6, у квартиру АДРЕСА_1, вхідні двері були відчинені, ОСОБА_6 спав. Він забрав з квартири все, що зазначено в обвинувальному акті, окрім ювелірних виробів. Наступного дня він все повернув ОСОБА_6, окрім монітору, який він добровільно видав працівникам міліції. У скоєному розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 186 КК України визнав частково та пояснив, що 11.09.2013 року вони з ОСОБА_3 пішли до кафе «Берізка», біля кафе вони побачили ОСОБА_7, який був у нетверезому стані, сидів на асфальті. Біля нього лежав мобільний телефон. Він підійшов, взяв телефон та вони з ОСОБА_3 зайшли до кафе. Коли вони вийшли з кафе, то побачили, що ОСОБА_7 направився в сторону свого дому. Вони його наздогнали та він вдарив його двічі долонею по обличчю, ОСОБА_7 впав, він з його карманів витягнув 8 гривень та ключі від квартири. ОСОБА_3 стояв в стороні, він його наздогнав та віддав йому ключі від квартири ОСОБА_7 ОСОБА_3 взяв ключі та зайшов до якогось під'їзду, а він чекав його біля під'їзду.

Не зважаючи на часткове визнання вини обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд вважає встановленою їх вину у пред'явленому обвинувачені на підставі наступних доказів, досліджених в судовому засіданні:

по епізоду спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4:

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що 03.05.2013 року між ним та ОСОБА_3 виникла сварка в результаті якої ОСОБА_3 декілька разів вдарив його кулаками в обличчя, внаслідок чого в нього була зламана щелепа та садна на носі. Збитки йому відшкодовано, просив суворо не карати;

- висновком експерта № 386/Е від 29.06.2013 року відповідно до якого рубець на лівій щоці ОСОБА_4 міг утворитися на місці загоєння забитої рани і по давності рубцевої тканини може відповідати даті події (03.05.2013 р.); при експертизі потерпілого були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої щелепи, забитої рани на лівій щоці, садна на спинці носу; тілесні ушкодження у виді закритого перелому верхньої щелепи, забитої рани на лівій щоці, садна на спинці носу, у своїй сукупності, відносяться до середнього ступеню тяжкості, оскільки зростання кісткової тканини відбувається за термін більше ніж 21-а доба; враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, вважаю, що потерпілому було заподіяно як мінімум дві травматичні дії;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.07.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_4, під час проведення якого останній розказав і показав, як 03.05.2013 року ОСОБА_3 наніс йому три удари: перший - в область носу, другий - в область голови, третій - кулаком правої руки в область щелепи зліва;

- висновком експерта № 411/Е/Д від 03.07.2013 року відповідно до якого механізм утворення виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень у виді закритого перелому верхньої щелепи зліва, забитої рани на лівій щоці, садна на спинці носу, відповідають механізму на який вказує потерпілий ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту від 03.07.2013 року, оскільки вони могли утворитися від дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могла бути рука людини зжата у кулак;

по епізоду таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло:

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.09.2013 року в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_6 розказав і показав звідки 06.08.2013 року зникло його майно, а саме: монітор «LG», барсетка чоловіча шкіряну, в якій знаходився мобільний телефон моделі «Nokia C2», гроші в сумі 200 гривень, барсетка чоловіча, сумка шкіряна, в якій знаходився гаманець; два мобільних телефони, золоті вироби, які знаходилися в сумці, а саме: каблучка, сережка, ланцюжок, хрестик; спортивна сумка;

- протоколом огляду предметів від 26.09.2013 року в ході проведення якого було оглянуте майно, яке було викрадене у потерпілого ОСОБА_6 06.08.2013 року;

- речовими доказами по кримінальному провадженню у вигляді: барсетки чоловічої шкіряної, мобільного телефону моделі «Nokia C2», сім карти оператора МТС, барсетки чоловічої, сумки шкіряної, гаманця, косметички, спортивної сумки, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6

- протоколом огляду предмета від 08.08.2013 року в ході проведення якого було оглянуто добровільно виданий ОСОБА_2 комп'ютерний монітор «LG», який останній викрав 06.08.2013 року з квартири ОСОБА_6;

- речовими доказами по кримінальному провадженню у вигляді монітору комп'ютерного монітору «LG», який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6;

по епізоду незаконного проникнення до житла ОСОБА_7:

- протоколом огляду предмета від 11.09.2013 року, в ході проведення якого були оглянуті два ключі, які добровільно були видані ОСОБА_3;

по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_7:

- показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що 11.09.2013 року близько 01.00 години він з друзями відпочивав в кафе «Берізка», яке знаходиться в смт. Меліоративне. Вони вживали алкогольні напої. Він вийшов надвір, бо йому було погано, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 взяли його під руки та відвели в сторону неподалік кафе. Там вони його побили - в основному бив ОСОБА_2, бив руками та ногами по різним частинам тіла, ОСОБА_3 вдарив один раз, забрали мобільний телефон, ключі від квартири та гроші в сумі 80 гривень. Він просив їх щоб вони все повернули, але вони нічого не віддавши пішли. Ключі йому повернули працівники міліції, а телефон він забрав в ломбарді;

- протоколом огляду предмета від 11.09.2013 року, в ході проведення якого були оглянуті два ключі, які добровільно були видані ОСОБА_3;

- речовим доказами по кримінальному провадженню у вигляді мобільного телефону моделі «Samsung GT C 3782», що належить ОСОБА_7, переданого на зберігання останньому;

- протоколом огляду предмету від 11.09.2013 року в ході проведення якого було оглянуто добровільно виданий ОСОБА_10 договір 262-13009102 від 11.09.2013 року з ломбарду «Скарбниця» відповідно до якого предметом кредиту вказано мобільний телефон «Samsung C 3782», серійний номер НОМЕР_2, НОМЕР_3;

- договором 262-13009102 від 11.09.2013 року укладеного між ломбардом «Скарбниця» та ОСОБА_10 відповідно до якого предметом кредиту вказано мобільний телефон «Samsung C 3782», серійний номер НОМЕР_2, НОМЕР_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.09.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_7 в ході проведення якого останній розказав і показав, як 11.09.2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за одежу відтягли його на дитячий майданчик, який розташований поблизу кафе «Берізка» в смт. Меліоративне, де останні наносили йому удари руками та ногами по різним частинам тіла, витягли з кишені мобільний телефон та гроші в сумі 80 гривень;

- актом судово-медичного обстеження № 586 від 16.09.2013 року потерпілого ОСОБА_7 згідно з висновками якого, тілесні ушкодження у виді синців та саден в області кисті лівої руки та в області обох колінних суглобів відносяться до легкого ступеню тяжкості, заподіяні тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, в строк та при обставинах, вказаних потерпілим та в направлені (11.09.2013 р.);

- висновком експерта № 607/Е від 26.09.2013 року згідно якого при експертизі потерпілого ОСОБА_7 виявлені наступні тілесні ушкодження: синці та садна в області кисті лівої руки та в області обох колінних суглобів, які заподіяні тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, і по давності утворення можуть відповідати даті пригоди, 11.09.2013 р., що підтверджується забарвленням синців та ступенем загоєння саден. Тілесні ушкодження у виді синців та саден в області кисті лівої руки та в області обох колінних суглобів відносяться до легкого ступеню тяжкості.

Інші досліджені в судовому засіданні документи та показання свідка ОСОБА_11, не були враховані судом як докази обвинувачення по наступним мотивам:

- показання свідка ОСОБА_11, оскільки в судовому засіданні він повідомив, що не був свідком грабежу відносно потерпілого ОСОБА_7, а дати показання в якості свідка його попросив потерпілий;

- протокол проведення слідчого експерименту від 26.09.2013 року за участю свідка ОСОБА_11, оскільки, він відмовився від показань наданих під час слідчого експерименту;

- протокол огляду місця події від 06.08.2013 року, щодо встановлення відбитків пальців, оскільки їх належність та походження не встановлені;

- висновок експерта №33/01-184 від 30.09.2013 року, оскільки належність досліджених відбитків пальців не встановлено.

Суд критично відноситься до показань ОСОБА_3 в частині його повної непричетності до обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки вони не підтверджені та спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_7 у сукупності із показаннями ОСОБА_2 про знаходження на місці злочину ОСОБА_3, а також фактом того, що ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції ключі від квартири ОСОБА_7, які були у нього викрадені під час відкритого заволодіння його майном, що також підтверджується протоколом огляду ключів, висновком судово-медичної експертизи № 607/е, тому суд розцінює показання ОСОБА_3, як засіб захисту від обвинувачення, з метою уникнення покарання.

До показань ОСОБА_2 в частині часткового визнання вини за ч. 2 ст. 186 КК України та повної не причетності до цього злочину ОСОБА_3, суд також відноситься критично, оскільки вони спростовуються, показаннями самого ОСОБА_2, який не заперечував проти насильства відносно потерпілого та знаходження ОСОБА_3 поруч, під час вчинення злочину, який не перешкоджав йому, у сукупності з показаннями потерпілого ОСОБА_7 та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколами огляду, висновком експертизи, тому суд розцінює позицію ОСОБА_2, обрану ним з метою зменшення покарання ОСОБА_3, із почуття хибного товарищества, оскільки протягом усього часу розгляду провадження, ОСОБА_2 не переймався своїм положенням, повторюючи, що вже засуджений до 4 років позбавлення волі, стверджуючи лише про непричетність ОСОБА_3 до пред'явленого обвинувачення.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним:

- умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я за ч. 1 ст. 122 КК України;

- відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб за ч. 2 ст. 186 КК України;

- незаконного проникнення до житла особи за ч. 1 ст. 162 КК України.

Обставин, які пом'якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання є рецидив злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що він раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, вчинив ряд злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, суспільно - корисною працею не займається, має малолітню дитину, проте жодного підтвердження того, що ця дитина перебуває на його утриманні суду не надано, тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі та відсутністю підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним:

- таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло за ч. 3 ст. 185 КК України;

- відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб за ч. 2 ст. 186 КК України.

Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що він раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, вчинив ряд злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжких, суспільно - корисною працею не займається, тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі та відсутністю підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Строк покарання рахувати з моменту затримання - з 11.09.2013 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.10.2013 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці.

Строк покарання рахувати з моменту затримання - з 11.09.2013 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Речові докази по кримінальному провадженню у вигляді: слідів рук, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження; барсетка чоловіча шкіряна, мобільний телефон моделі «Nokia C2», сім карта оператора МТС, барсетка чоловіча, сумка шкіряна, гаманець, каблучка із золотого метал, сережка, ланцюжок, хрестик, гаманець, косметичка, спортивна сумка, монітор моделі «LG», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому; мобільний телефон моделі «Samsung GT C 3782», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити останньому.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Суддя А.В. Олійник