Рішення № 37041639, 05.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23331/13 05.02.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЛЕОКОН ГРУП"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БК МОНОЛІТ МЕГАБУД"

про стягнення 11.269.751,77 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Овчиннікова Ю.Є. - за довіреністю від 08.01.2014 № б/н,

Горащенков М.О. - за довіреністю від 22.11.2013 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ЛЕОКОН ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БК МОНОЛІТ МЕГАБУД" про стягнення з останнього заборгованості, яка виникла на підставі таких договорів поставки: від 27.08.2012 № 3-27/8, від 06.09.2012 № 5-06/9 та від 14.09.2012 № 6-14/9 на загальну суму 9.883.031,61 грн, а також 1.143.431,18 грн - пені та 243.288, 98 грн - 3 % річних від простроченої суми. В обґрунтування своєї позовної заяви позивач посилається на належне викання ним умов договору щодо поставки товару, в той час як відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, які в силу положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 вказаний вище позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23331/13. Розгляд справи призначено судом на 08.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013, за заявою позивача, вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявленої до стягнення, а саме в розмірі 11.269.751,77 грн.

У судових засіданнях 08.01.2014, 27.01.2014 судом оголошено перерву до 27.01.2014 та до 05.02.2014, відповідно.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання, призначене на 05.02.2014, не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду не надходило.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представниками сторін спору клопотань щодо фіксації судового процесу не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.02.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін справи по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «БК МОНОЛІТ МЕГАБУД», як покупцем, (далі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ЛЕОКОН ГРУП», як постачальником, (далі - позивач) укладено такі договори:

1) договір поставки від 27 серпня 2012 року № 3-27/8 (далі - Договір № 1), згідно предмету якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснити закупку, поставку та доставку вентиляційного обладнання (далі - товар), відповідач зобов'язується прийняти та здійснити оплату товару, номенклатура, кількість та ціна якого визначена сторонами у специфікації, що є додатком №1 Договору № 1 і є його невід'ємною частиною, на умовах, передбачених вказаним договором (п. 1.1 Договору № 1).

У відповідності до п. 4.1 Договору № 1 вартість товару, який поставляється позивачем на умовах Договору № 1, визначається специфікацією (додаток № 1 до Договору № 1) і складає 8.854.324,94 грн.

Оплата Договору № 1 здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок позивача (п. 5.1 Договору № 1).

Сторонами у пункті 5.2 Договору № 1 передбачено, що відповідач здійснює передоплату у розмірі 40 % вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного Договору. Наступну оплату у розмірі 40 % вартості товару відповідач здійснює протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту повідомлення відповідача про готовність товару до відвантаження з заводу виробника. Остаточний розрахунок у розмірі 20 % вартості товару відповідач здійснює протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту відвантаження товару.

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з Договору № 1, його сторона несе відповідальність, визначену Договором та чинним в Україні законодавством (п. 7.1 Договору № 1).

Згідно п. 7.2 Договору № 1 у разі недотримання термінів, передбачених Договором № 1 та додатковими угодами до нього, сторона, яка допустила прострочення виконання зобов'язань за Договором № 1, зобов'язана виплатити контрагенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від вартості простроченого зобов'язання за кожний день допущеного прострочення. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за Договором № 1.

Строк дії Договору № 1 встановлюється з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання останніми своїх зобов'язань, передбачених Договором № 1, але не довше 31 березня 2013 року (п. 8.1 Договору № 1). Пунктом 8.2 Договору № 2 передбачено, що закінчення строку названого Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору № 1.

Виходячи з додатку № 1 до Договору № 1, в останньому сторони визначили перелік товару, який поставляється за вказаним Договором, його характеристики, кількість та ціну, розмір якої складає 8.854.324,94 грн.

2) договір поставки від 06 вересня 2012 року № 5-06/9 (далі - Договір № 2). Як вбачається з предмету Договору № 2 відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснити закупку, поставку конструкції та елементів для чистих приміщень (оперблок «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України», клінічний корпус № 3) (далі - товар), відповідач зобов'язується прийняти та здійснити оплату товару, номенклатура, кількість та ціна якого визначена сторонами у специфікації, що є додатком №1 Договору № 2 і є його невід'ємною частиною, на умовах, передбачених вказаним Договором (п. 1.1 Договору № 2).

Вартість товару, який поставляється позивачем на умовах Договору № 2, визначається специфікацією (додаток № 1 до Договору № 2) і складає 8.153.297,59 грн (п. 4.1 Договору № 2).

У відповідності до п. 5.1 Договору № 2, його оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок позивача.

Пунктом 5.2 Договору № 2 передбачено, що відповідач здійснює передоплату у розмірі 30 % вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного Договору. Наступну оплату у розмірі 50 % вартості товару відповідач здійснює протягом 12 (дванадцяти) банківських днів з моменту повідомлення відповідача про готовність товару. Остаточний розрахунок у розмірі 20 % вартості товару відповідач здійснює протягом 12 (дванадцяти) банківських днів з моменту відвантаження товару.

Згідно п. 7.1 Договору № 2 у випадку порушення зобов'язання, що виникає з названого Договору, його сторона несе відповідальність, визначену Договором та чинним в Україні законодавством.

Як визначено сторонами у п. 7.2 Договору № 2, у разі недотримання термінів, передбачених Договором № 2 та додатковими угодами до нього, сторона, яка допустила прострочення виконання зобов'язань за Договором № 2, зобов'язана виплатити контрагенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від вартості простроченого зобов'язання за кожний день допущеного прострочення. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за Договором № 2.

Строк дії Договору № 2 встановлюється з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання останніми своїх зобов'язань, передбачених Договором № 2, але не довше 31 березня 2013 року (п. 8.1 Договору № 2). Пунктом 8.2 Договору № 2 передбачено, що закінчення строку названого Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору № 2.

У специфікації до Договору № 2, яка є додатком № 1 до нього, сторони визначили перелік товару, який поставляється за вказаним Договором, його характеристики, кількість та ціну, розмір якої складає 8.153.297,59 грн.

3) договір поставки від 14 вересня 2012 року № 6-14/9 (далі - Договір № 3). Виходячи з предмету Договору № 3 відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснити закупку, поставку конструкції та елементів для чистих приміщень («Національний інститут серцево-судиноної хірургії ім. М.М. Амосова Академії медичних наук України) (далі - товар), відповідач зобов'язується прийняти та здійснити оплату товару, номенклатура, кількість та ціна якого визначена сторонами у специфікації, що є додатком №1 Договору № 3 і є його невід'ємною частиною, на умовах, передбачених вказаним Договором (п. 1.1 Договору № 3).

Загальна вартість товару, який поставляється позивачем на умовах Договору № 3, визначається специфікацією (додаток № 1 до Договору № 3) і складає 4.042.347,36 грн (п. 4.1 Договору № 2).

Як вбачається з п. 5.1 Договору № 3, його оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок позивача.

У відповідності до 5.2 Договору № 3 відповідач здійснює передоплату у розмірі 30 % вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного Договору. Наступну оплату у розмірі 50 % вартості товару відповідач здійснює протягом 12 (дванадцяти) банківських днів з моменту повідомлення відповідача про готовність товару. Остаточний розрахунок у розмірі 20 % вартості товару відповідач здійснює протягом 12 (дванадцяти) банківських днів з моменту відвантаження товару.

Пунктом 7.1 Договору № 3 визначено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з названого Договору, його сторона несе відповідальність, визначену Договором № 3 та чинним в Україні законодавством.

Як встановлено сторонами у п. 7.2 Договору № 3, у разі недотримання термінів, передбачених Договором № 2 та додатковими угодами до нього, сторона, яка допустила прострочення виконання зобов'язань за Договором № 2, зобов'язана виплатити контрагенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від вартості простроченого зобов'язання за кожний день допущеного прострочення. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за Договором № 2.

Строк дії Договору № 3 встановлюється з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання останніми своїх зобов'язань, передбачених Договором № 3, але не довше 31 березня 2013 року (п. 8.1 Договору № 2). Пунктом 8.2 Договору № 3 передбачено, що закінчення строку названого Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору № 3.

23 листопада 2012 року між сторонами спору укладено Додаткову угоду до Договору № 3, якою останні внесли зміни до специфікації до вказаного Договору та визначили перелік товару, який поставляється за Договором № 3, його характеристики, кількість та ціну, розмір якої складає 4.079.239,85 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладені між сторонами спору Договори №№ 1, 2, 3 за своєю правовою природою є договорами поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договорами №№ 1, 2, 3 поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 20.999.761,59 грн. Вказаний факт підтверджується таким:

1) товар на підставі Договору № 1 отримано відповідачем на загальну суму 8.854.324,94 грн, що підтверджується видатковою накладною від 29.11.2012 № 22, яка підписана представником відповідача, який уповноважений на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей за Договором № 1, а саме довіреністю від 29.11.2012 № 1376. Крім того, підписи представника відповідача скріплені відбитком печатки товариства (засвідчені копії вказаних накладної та довіреності на отримання ТМЦ містяться у справі, а їх оригінали оглянуто судом у судовому засіданні);

2) товар на підставі Договору № 2 отримано відповідачем на загальну суму 8.085.060,80 грн, що підтверджується такими видатковими накладними: від 25.10.2012 № 15 на суму 4.512.163,96 грн; від 30.11.2012 № 20 на суму 1.515.904,80 грн; від 30.11.2012 № 21 на суму 901.724,14 грн; від 29.12.2012 № 24 на суму 843.627,90 грн; від 05.04.2013 № 7 на суму 311.640,00 грн. Вказані видаткові накладні підписані представником відповідача, який уповноважений на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей за Договором № 2, а саме такими довіреностями: від 25.10.2012 № 1196; від 23.11.2012 № 1374; від 28.11.2012 № 1375; від 26.12.2012 № 1485; від 05.04.2013 № 146. Також, підписи представника відповідача у названих накладних скріплені відбитком печатки товариства (засвідчені копії вказаних накладних та довіреностей на отримання ТМЦ містяться у справі, а їх оригінали оглянуто судом у судовому засіданні);

3) товар на підставі Договору № 3 отримано відповідачем на загальну суму 4.060.375,85 грн, що підтверджується такими видатковими накладними: від 12.11.2012 № 19 на суму 1.475.440,08 грн; від 29.12.2012 № 23 на суму 2.435.023,37 грн; від 05.04.2013 № 6 на суму 149.912.40 грн; Зазначені видаткові накладні підписані представником відповідача, який уповноважений на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей за Договором № 3, а саме такими довіреностями: від 12.11.2012 № 1373; від 28.12.2012 № 1510; від 05.04.2013 № 144. Крім того, підписи представника відповідача, які наявні у названих накладних, скріплені відбитком печатки товариства (засвідчені копії вказаних накладних та довіреностей на отримання ТМЦ містяться у справі, а їх оригінали оглянуто судом у судовому засіданні).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошових зобов'язань за Договорами, відповідач, в порушення строків оплати товару, які закріплені у пунктах 5.2 Договорів №№ 1, 2, 3, вартість отриманого ним товару на користь позивача оплатив частково в сумі 11.116.729,98 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договорами в сумі 9.883.031,61 грн, а саме:

1) заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1, станом на момент вирішення спору по суті, складає 3.612.594,96 грн;

2) заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 2, станом на момент вирішення спору по суті, складає 4.835.060,80 грн;

3) заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 3, станом на момент вирішення спору по суті, складає 1.435.375,85 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 9.883.031,61 грн, за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар.

Суд відзначає, що при розгляді даного спору жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 9.883.031,61 грн за Договорами, сторонами судового процесу до суду не подано.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, сукупність встановлених судом фактів, які підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, дають суду підстави дійти висновку, що обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, є доведеними, а позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу - правомірною. Відтак, позовна вимога в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню повністю, а саме в сумі 9.883.031,61 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Беручи до уваги вищенаведене, позивачем заявлені позовні вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені, а також відповідальності за прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договорами шляхом стягнення з останнього 3 % річних.

Розглядаючи спір в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положенням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, у відповідності до положень, визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, з урахуванням правил, встановлених наведеними вище нормами матеріального права та виходячи зі здійсненого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги частково, оскільки період часу, за який нарахована позивачем вказана господарська санкція, виходить за шестимісячний строк, який унормований ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 878.995,93 грн, за таким розрахунком суду, здійсненого в межах заявленого періоду часу та з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України:

1) розрахунок пені за Договором № 1:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення4.312.594,9607.12.2012 - 06.06.20131837.5000 %0.041 %*Всього 323.444,62

2) розрахунок пені за Договором № 2:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів прострочення (182)Розмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення6.185.060,8024.04.2013 - 09.06.2013477.5000 %0.041 %*119.464,876.185.060,8010.06.2013 - 12.08.2013647.0000 %0.038 %*151.830,536.185.060,8013.08.2013 - 01.09.2013206.5000 %0.036 %*44.057,976.035.060,8002.09.2013 - 04.09.201336.5000 %0.036 %*6.448,425.435.060,8005.09.2013 - 09.09.201356.5000 %0.036 %*9.678,885.135.060,8010.09.2013 - 12.09.201336.5000 %0.036 %*5.486,784.835.060,8013.09.2013 - 23.10.2013416.5000 %0.036 %*70.605,13 Всього 407.572,58

3) розрахунок пені за Договором № 3:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів прострочення (182)Розмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення3.060.375,8524.04.2013 - 09.06.2013477.5000 %0.041 %*59.111,373.060.375,8510.06.2013 - 26.06.2013177.0000 %0.038 %*19.955,332.560.375,8527.06.2013 - 04.07.201387.0000 %0.038 %*7.856,502.060.375,8505.07.2013 - 10.07.201367.0000 %0.038 %*4.741,691.535.375,8511.07.2013 - 12.08.2013337.0000 %0.038 %*19.434,071.535.375,8513.08.2013 - 14.08.201326.5000 %0.036 %*1.093,691.435.375,8515.08.2013 - 23.10.2013706.5000 %0.036 %*35.786,08 Всього 147.978,73

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги про стягнення з відповідача відсотків річних суд зазначає, що у відповідності до 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на те, що у правовідносинах сторін має місце допущене відповідачем прострочення виконання його грошового зобов'язання за Договорами №№ 1, 2, 3, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 243.288,98 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 11.005.316,52 грн, з яких: 9.883.031,61 - сума основної заборгованості; 878.995,93 - сума пені та 243.288,98 - сума трьох відсотків річних.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю «БК МОНОЛІТ МЕГАБУД».

Статтею 68 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Беручи до уваги те, що позов підлягає задоволенню не у повному обсязі, суд вирішив за необхідне частково скасувати вжиті ухвалою від 11.12.2013 заходи до забезпечення позову.

Таким чином, вжиті заходи до забезпечення позову підлягають скасуванню частково, а саме в межах суми в розмірі 264.435,25 грн, оскільки потреба у забезпеченні позову у вказаній частині розміру відпала.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БК МОНОЛІТ МЕГАБУД» (03186, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Чоколівський, буд. 19; ідентифікаційний код 35334479, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ЛЕОКОН ГРУП» (03061, м. Київ, Солом'янський район, вул. Пост-Волинська, буд. 5; ідентифікаційний код 38185962, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 9.883.031,61 (дев'ять мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі тридцять одна) грн 61 коп.; пеню в сумі 878.995,93 (вісімсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн 93 коп.; три відсотки річних в сумі 243.288,98 (двісті сорок три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 98 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 68.800,00 (шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Скасувати частково вжиті ухвалою Господарського суду від 11.12.2013 заходи до забезпечення позову шляхом зняття арешту з грошових коштів товариства з обмеженою відповідальністю «БК МОНОЛІТ МЕГАБУД» (03186, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Чоколівський, буд. 19; ідентифікаційний код 35334479) в межах суми в розмірі 264.435,25 (двісті шістдесят шість тисяч двісті дві) грн 70 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08 лютого 2014 року.

Суддя С.В. Балац