Ухвала суду № 37041495, 25.12.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/29765/13-ц

Провадження № 2/755/7357/13

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"25" грудня 2013 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним (підробленим) свідоцтва про право власності, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним (підробленим) свідоцтва про право власності, визнання права власності.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року позовна заява ОСОБА_1, була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків до 09 грудня 2013 року, але не більше ніж три дні з дня отримання позивачем ухвали.

Копію ухвали судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 отримано 12 грудня 2013 року, про що свідчить розписка.

Підставами для залишення позову без руху слугувало те, що із змісту позовних вимог ОСОБА_1 не можливо встановити конкретний склад осіб, до яких останній звертається з позовом, оскільки позивач обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначає ОСОБА_3 як відповідача. В той же час, позивачем визначені в якості відповідачів - Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація та ОСОБА_2 Процесуальне становище ОСОБА_3 - третя особа. Крім того, позивачем не було визначено, яким чином суду слід ідентифікувати свідоцтво про право власності на житло від 10 січня 2004 року, як таке що було використане 23 вересня 2008 року з урахуванням того, з урахування того, що обидва свідоцтва містять ідентичні реквізити. Також, копія договору купівлі-продажу квартири від 23 вересня 2008 року та один з екземплярів свідоцтва про право власності, додані до матеріалів позовної заяви, є нечитабельними та такими, що не можуть бути візуально розпізнаними. Крім того, до матеріалів позовної заяви було додано копію аркушу з відміткою Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, однак тексту самого документу до матеріалів позовної заяви додано не було, що виключає можливість його ідентифікувати. Також, позивачем не було визначено ціну позову з урахуванням реальної вартості спірного майна на день подачу позову та сплачено судовий збір за вимогами майнового та немайнового характеру одним платежем.

Копію ухвали судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 отримано 12 грудня 2013 року, про що свідчить розписка.

12 грудня 2013 року на виконання вимог ухвали суду від 28 листопада 2013 року, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надав до суду заяву на усунення недоліків до якої долучив уточнену позовну заяву.

Вивчивши подану заяву та уточнену позовну заяву, суд приходить до висновку, що ухвала судді Дніпровського районного суду м. Києва про залишення позову без руху від 28 листопада 2013 року позивачем виконана не була.

Так, як вбачається з уточненої позовної заяви про визнання правочину недійсним, в якості третьої особи позивачем визначено ОСОБА_3, в той час як з тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 є відповідачем. Крім того, до матеріалів уточненої позовної заяви не додано копії договору купівлі-продажу квартири від 23 вересня 2008 року та одного з екземплярів свідоцтва про право власності належної якості. Також, до матеріалів уточненої позовної заяви не було додано повного тексту документу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, долученого до матеріалів позовної заяви. Крім того, позивачем в уточненій позовній заяві не визначено ціну позову виходячи з реальної вартості спірного майна на момент подачу позову.

Крім того, в уточненій позовній заяві, позивачем, в особі його представника ОСОБА_4, заявлені нові позовні вимоги, а саме про визнання недійсним (нікчемним) з моменту вчинення правочину, з застосуванням наслідків недійсності правочину, договору купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1 від 23 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №9800, та укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності від 03.09.2008р., реєстраційний номер єдиного реєстру довіреностей 25310922 та про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 вчинену на підставі договору купівлі-продажу від 23 вересня 2008 року і зареєстрованого у реєстрі за №9800.

В той же час, звертаючись до суду з позовом позивач відповідно до заявлених вимог просив суд: визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 10 січня 2004 року, видане Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією, згідно з розпорядженням № 59-842 від 10 січня 2004 року використане 23 вересня 2008 року для укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 23 вересня 2008 року і зареєстрований у реєстрі за № 9800, і з застосуванням правил реституції до цього договору; визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1, за ним, в порядку спадкування за законом.

У відповідності до вимог ст.ст. 31, 130 Цивільного процесуального кодексу України, питання про зміну підстав предмету або підстав позову, вирішується судом під час проведення попереднього судового засідання та/або до початку розгляду справи по суті, збільшення або зменшення позовних вимог - протягом усього часу розгляду справи.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

В той же час, подана представником позивача заява про усунення недоліків позовної заяви та безпосередньо уточнена позовна заява, є заявою про зміну і предмету позову та підстав позову, яка у відповідності до вимог ст. 31, 130 Цивільного процесуального кодексу України, не може бути предметом розгляду судом до відкриття провадження у справі.

Таким чином, питання про зміну предмету позову, збільшення позовних вимог, вирішується судом під час розгляду справи, в той же час представником позивача, в супереч вимог цивільного процесуального законодавства, на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, подано нову позовну заяву, з визначеним новим предметом позову та новими підставами позову, при цьому із заявою про повернення первісного позову, як це передбачено п.1 ч.3 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, позивач та представник позивача до суду не звертались, тому наявність у справі одночасно двох різних за формою та змістом позовних заяв унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, представником позивача подаючи заяву про усунення недоліків позовної заяви, не звернуто увагу на ту обставину, що підставами залишення позовної заяви без руху слугувало також те, що позивачем не вмотивовано, з чого останній виходив визначаючи ціну позову в сумі 200000 гривень та відповідно, сплачений судовий збір в розмірі, що не відповідає ставкам судового збору встановлених в ЗУ «Про судовий збір», з урахуванням положень ч.2 ст. 6 цього Закону.

В той же час, подаючи до суду уточнену позовну заяву, позивачем (представником позивача) взагалі не визначено ціну позову та не звернуто увагу, що вимоги позивача про застосування наслідків недійсності правочину є вимогами майнового характеру, тобто підлягають вартісній оцінці, і, як наслідок, повинні сплачуватися за відповідною ставкою судового збору.

Відповідно до ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України якщо позивач відповідно до ухвали суду, у встановлений строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, не виконає вимоги визначені ст. ст. 119, 120 ЦПК України, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 5 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121, 210, 293, 294 ЦПК України, ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», суд -,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним, визнання недійсним (підробленим) свідоцтва про право власності, визнання права власності, вважати такою, що не подана та повернути позивачу.

Повернути ОСОБА_1:

- сплачений 22 листопада 2013 року судовий збір в розмірі 2000 (дві тисячі) 00 копійок, що були сплачені в АТ «Укрсиббанк» відповідно до квитанції № 42 на розрахунковий рахунок 31216206700005, код отримувача 38012871, код банку отримувача 820019, на користь УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: