Ухвала суду № 37040760, 03.02.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/8778/13-ц Провадження № 22-ц/795/188/2014 Головуючий у I інстанції -Деркач О.Г. Доповідач - Шевченко В. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.суддів:Скрипки А.А., Лакізи Г.П.при секретарі:Руденко О.М.за участю:позивача ОСОБА_5, її представника - адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_7 її представника - адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги: визнати за нею право власності на1/2 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_9

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, постановленим з неповним з'ясуванням усіх обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Так, судом не взято до уваги положення ст.57 СК України, роз'яснення викладені в Постанові Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» та листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Судом не взято до уваги джерело походження майна для подальшого його визнання особистою приватною власністю спадкодавця, що прямо закріплено в Сімейному Кодексі, і тому визнання його таким майном в судовому порядку окремим рішенням не вимагається. Обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання права власності в порядку спадкування жодним чином не суперечить вимогам ст.16 ЦК України, оскільки одним із способів захисту цивільних прав, свобод чи інтересів є визнання права. Майно набуте ОСОБА_9 внаслідок забудови протягом 1995 -2004 років є його особистою приватною власністю, тому апелянт як один із двох спадкоємців першої черги має право на отримання 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5), після смерті якого відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставі рішення Новозаводського районної у м. Чернігові ради від 11.03.2008 року та зареєстрована за спадкоємцем в установленому порядку 21.05.2008 року (а. с. 45, 46).

На підставі положень ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Як вбачається з копії спадкової справи, до майна померлого із заявами про прийняття спадщини звернулись донька померлого - позивачка по справі ОСОБА_5, та дружина померлого - відповідачка по справі ОСОБА_7, яка уклала шлюб з померлим спадкодавцем ще 22.03.2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.42).

Згідно з правилами ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту її прав у вигляді визнання права власності в порядку спадкування на відповідну частину спірного майна, не відповідає способу і порядку урегулювання наявних по справі спірних правовідносин.

З даним висновком суду, погоджується і апеляційний суд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, змістом позовних вимог ОСОБА_5 було визнання за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_9 Обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги (підстава позову), позивач зазначала те, що з отриманого від Державного нотаріуса листа їй було повідомлено; що відповідачкою було подано заяву до нотаріуса про видачу їй свідоцтва про право власності на половину спірної квартири на підставі ст.60 Сімейного Кодексу України, яка була придбана в період перебування в зареєстрованому шлюбі, і тому ОСОБА_7 загалом буде передано у власність 3/4 зазначеної квартири, а їй (позивачу) як спадкоємцю першої черги спадкування за законом буде передана лише 1/4 частина квартира. З такою позицією ОСОБА_5 не погоджується, оскільки квартира АДРЕСА_1 була набута спадкодавцем ОСОБА_9 внаслідок приватизації державного житлового фонду від 11.03.2013 року, і має бути розподілена іншим шляхом , а саме по 1/2 частині спадкоємцям першої черги. Позивач ОСОБА_5 не змінювала своїх підстав позову в порядку визначеному ст. 31 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, ОСОБА_9(спадкодавець), придбав 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, яка складається з однієї кімнати загальною площею 21,6 кв.м., житловою площею 16,3 кв.м.(ас.88-89).

У відповідності з рішенням виконавчого комітету Новозаводської у м. Чернігові Ради №34 від 11 березня 2008 року, затверджено ОСОБА_9, акт прийняття в експлуатацію вітальні «6-6» площею 7,9 кв.м., кухні «6-5», кладової «6-7», коридорів «І»,»ІІ» АДРЕСА_1 (а.с.51,73).

Виходячи з обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, нею не ставилось питання, що квартира АДРЕСА_1 не є повністю спільною сумісною власністю подружжя, оскільки частина зазначеної квартири була набута спадкодавцем за кошти, що належали йому особисто.

За вказаних обставин, враховуючи, що у відповідності із наявними правовстановлюючими документами на спадкове майно вбачається, що таке є спільною сумісною власністю подружжя, то в повідомленні, надісланому 16.07.2013 року нотаріусом до спадкоємиці померлого позивача ОСОБА_5, обґрунтовано зазначено склад спільного майна подружжя, на частку якого другий з подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, та роз'яснено право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя що залишився живим (а.с.47).

Суд першої інстанції розглянувши позовну заяву ОСОБА_5 в межах заявлених нею вимог, виходячи з підстав позову, оцінивши фактичні обставини справи, визначивши їх правовий характеру, прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, є необґрунтованими, суд вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновок суду про відмову у позові є обґрунтованим постановленим у відповідності із правилами ст..213 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: