ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2014 р.Справа № 922/4994/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (м. Балаклія) про стягнення 1 221 970, 91 грн. за участю представників сторін:
позивача - Єфременко О.О., довіреність № 14-3 від 08.01.2014 р.;
відповідача - Фурсал В.В., довіреність № 1/2014/юр від 10.01.2014 р.
ВСТАНОВИВ:
04 грудня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (м. Балаклія) 842110,21 грн. боргу, 157500,47 грн. пені, 37549,65 грн. 3% річних, 184810,57 грн. штрафу, 24440 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 14/1907/11 від 30.09.2011 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо своєчасної оплати за природний газ.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 грудня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 січня 2014 року.
13 січня 2014 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому підтвердив існування заборгованості перед позивачем у сумі 842110,21 грн., просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 65008,16 грн. пені та 17094,52 грн. 3% річних, а в разі задоволення позовних вимог, просив суд зменшити розмір пені та 7% штрафу на 90%. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що позивачем здійснений розрахунок пені та 3% річних без врахування дати підписання актів, оскільки вони є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Створення заборгованості з оплати за газ та несвоєчасну оплату за договором № 14/1907/11 від 30.09.2011 р. пояснює несвоєчасним перерахуванням субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, наявність неповернутої різниці в тарифах. В обґрунтування клопотання про зменшення штрафних санкцій відповідач посилається на явну неспіврозмірність розміру штрафних санкцій наслідкам порушення зобов"язання, під якими розуміється ступінь виконання зобов"язання боржником, причини невиконання та заходи, вжиті боржником для належного виконання; форма вини боржника та інші обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву та заслуговують на увагу, що є підставами для зменшення розміру штрафних санкцій.
В судовому засіданні 14 січня 2014 року було оголошено перерву до 27 січня 2014 року.
27 січня 2014 р. позивач надав заперечення на відзив та клопотання про зменшення пені, в яких заперечував проти викладеного у відзиві з посиланням на те, що у відповідності до умов договору купівлі - продажу газу розрахунок за природний газ не прив"язаний в даному випадку до акту приймання - передачі газу, а до місяця поставки, отже за поставлений природний газ у жовтні 2012 р., відповідач зобов"язаний був сплатити до 14 листопада 2012 р., а оскільки дане зобов"язання ним виконано не було вчасно, позивач правомірно нарахував пеню, штраф та 3% річних з урахування даної поставки. Крім того, зазначив, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий стан не є винятковим випадком в розумінні п. 3 ст. 83 ГПК України та підставою для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню.
В судовому засіданні 27 січня 2014 року було оголошено перерву до 03 лютого 2014 року.
27 січня 2014 року представник відповідача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги, заперечував проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Представник відповідача з розрахунком штрафних санкцій та 3% річних не погоджувався, проте в разі задоволення позовних вимог, просив суд зменшити розмір пені та 7% штрафу на 90%.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ, (позивач) та Комунальним підприємством Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", м. Балаклія (відповідач) був укладений договір № 14/1907/11, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується передати у власність відповідача природний газ, виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
На виконання умов вказаного договору позивачем був поставлений природний газ, спожитий у жовтні - грудні 2012 року, на загальну суму 2640151,05 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 18.03.2013 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.
Відповідач частково розрахувався за природний газ в розмірі 1798040,84 грн.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 842110,21 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
За приписом ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позовна вимога про стягнення з відповідача 842110,21 грн. основного боргу підлягає задоволенню як правомірна, обґрунтована та така, що визнана відповідачем.
Позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 157500,47 грн. пені, 37549,65 грн. 3% річних, 184810,57 грн. штрафу.
Відповідач проти нарахування вказаних санкцій заперечував, посилаючись на те, що позивачем здійснені розрахунки пені, річних, штрафу без врахування дати підписання акту приймання - передачі природного газу, та нарахування вказаних санкцій повинно починатись з 19 березня 2013 року, тобто на наступний день після підписання акту.
Суд, розглянувши доводи позивача та заперечення відповідача, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нараховує річні по зобов"язанням за жовтень 2012 року з 15.11.2012 р. по 26.04.2013 р., по зобов"язанням за листопад з 15.12.2012 р. по 26.04.2013 р. та по зобов"язанням річні за грудень 2012 року з 15.01.2013 р. по 14.08.2013 р., та пеню за грудень 2012 року з 15.01.2013 р. по 15.07.2013 р.
Суд вважає за необхідне зазначити, що з Актів приймання - передачі природного газу від 18 березня 2013 року вбачається, що поставка газу відбувалась у жовтні-листопаді 2012 року і виходячи з умов Договору, розрахунок за фактично переданий газ відповідач повинен був здійснити до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, якими передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору. Порядок та умови проведення розрахунків сторони визначили у п. 6.1. Договору, відповідно до якого, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, а п. 3.4 Договору визначає порядок та умови передачі газу. За таких обставин, відсутні підстави вважати дату підписання Акту приймання-передачі газу датою розрахунку за поставлений природний газ. Наявність Актів приймання-передачі газу є обов"язковою лише для проведення остаточного розрахунку, який включає можливі розбіжності та коригування. (Такої правової позиції дотримується ВГСУ в постанові по справі № 5021/1407/12)
Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем сплати основного боргу у визначений Договором строк, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 37549,65 грн. підтверджені матеріалами справами та розраховані у відповідності до умов Договору і вимог чинного законодавства (розрахунок перевірено судом та є вірним).
Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом - є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
В ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1 умов цього договору, він у безспірному порядку зобов"язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 7.2 договору, за прострочення відповідачем виконання зобов"язання протягом 30 днів, відповідач додатково повинен сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
З наданих позивачем до позовної заяви розрахунків вбачається, що відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору № 14/1907/11 від 30.09.2011 р., позивач за порушення строків оплати поставленого природного газу нарахував відповідачу пеню у розмірі 157500,47 грн. та 7% штраф у розмірі 184810,57 грн..
Приймаючи до уваги, що позов заявлено в межах строку позовної давності, а нарахування штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Договору, суд вбачає правові підстави для стягнення з відповідача пені та 7% штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Також, згідно з ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В силу п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, відсутність провини відповідача щодо неналежного виконання свого зобов"язання за договором, враховуючи статус відповідача та той факт, що газ, постачання якого було здійснене, призначений для забезпечення потреб населення, яке має значну заборгованість перед відповідачем, приймаючи до уваги заперечення позивача, суд дійшов висновку про необхідність використання такого права, про часткове задоволення клопотання відповідача та про зменшення штрафу та пені на 20% та стягнути з відповідача на користь позивача 36962,10 грн. штрафу та 126000,39 грн. пені.
В стягненні 36962,10 грн. штрафу та 31500,08 грн. пені слід відмовити.
Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується п. 1 ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530, 610, 611 ЦК України, ст.ст.193,198, 233 ГК України, ст.ст. ч. 3 ст. 83, 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, 72, п/р № 260003013273 у ПАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 34328904) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р № 260053012609 в ГОУ "Промінвест банк України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) 842110,21 грн. основного боргу, 147848,47 грн. 7% штрафу, 37549,65 грн. 3% річних, 126000,39 грн. пені та 23070,15 грн. судового збору.
В стягненні 31500,08 грн. пені та 36962,10 грн. штрафу відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 07.02.2014 р.
Суддя Смірнова О.В.
Судове рішення № 37040574, Господарський суд Харківської області було прийнято 03.02.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/4994/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: