Постанова № 37039825, 03.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р. Справа№ 910/13207/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу № 6257 від 01.11.2013 року приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року

у справі № 910/13207/13 (суддя - Борисенко І. І.)

за позовом Приватного підприємства «Глобус»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мішлен Україна»

про стягнення 526 084, 05 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лукачко І.Й.-представник за довіреністю б/н від 08.01.2014 року,

Пархоменко В.О. - представник за довіреністю б/н від 08.11.2012 року

від відповідача: Мельник О.П. - представник за довіреністю № 2900 від 03.09.2013 року

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

11.07.2013 року приватне підприємство «Глобус» (позивач у справі) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (відповідач у справі) про стягнення з останнього страхового відшкодування в сумі 526 084, 05 грн. (а.с.4-6).

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року у справі № 910/13207/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь приватного підприємства «Глобус» 473 475, 65 грн. страхового відшкодування, 9 469, 51 грн. судового збору. В решті частині позову - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» 01.11.2013 року через господарський суд міста Києва надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки договору добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № 008029/3002/0000015 від 24.10.2011 року в тому числі щодо дати укладення договору, настання страхового випадку, сплати позивачем страхового платежу, що має суттєве значення для вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року апеляційну скаргу приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року у справі прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 13.01.2014 року.

В судовому засіданні 13.01.2014 року представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечив доводи апелянта, просить рішення суду залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено отримувача вантажу -товариство з обмеженою відповідальністю «Мішлен Україна», якого зобов'язано надати суду пояснення по суті спору щодо втраченого товару, підстав набуття, перевезення, порядку прийняття вантажу та представити належним чином засвідчені копії договору поставки (купівлі-продажу), договору перевезення, товаросупровідні документи на втрачений вантаж, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 03.02.2014 року.

Представник апелянта у судовому засіданні 03.02.2014 року підтримав вимоги апеляційної скарги, надав докази направлення третій особі копії апеляційної скарги.

Представник позивача наголосив, що на виконання ухвали суду від 13.01.2014 року направив третій особі копію позовної заяви, просить рішення залишити без змін.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена за юридичною адресою, однак ухвала суду повернулася з відміткою поштової установи про те, що адресат вибув. Фактична адреса ТОВ «Мішлен Україна» сторонам не відома.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

24.10.2011 року між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» (страховик за договором, відповідач у справі) та ПП «Глобус» (страхувальник за договором, позивач у справі) було укладено договір добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № 008029/3002/0000015 (далі - договір страхування) (а.с.8), відповідно до п.п.1.1., 1.2. якого страховик зобов'язався у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування, а страхувальник сплачувати страхові платежі в розмірі та в порядку, як передбачено цим договором, та виконувати інші умови цього договору. Договір укладено відповідно до «Особливих умов добровільного страхування цивільної відповідальності автоперевізників та експедиторів», які є додатком № 1 до Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальністю перевізника)» .

Згідно розділу 2 договору предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону: пов'язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих осіб при здійсненні страхувальником перевезень вантажів автомобільним транспортом (п.2.1.1.); пов'язані з витратами страхувальника, що належать до відшкодування відповідно до умов цього договору (п.2.1.2.).

Умовами договору встановлено, що договір вважається укладеним і набуває чинності з 00 годин 00 хвилин (за Київським часом) дати, наступної за датою сплати страхового платежу у повному обсязі (першої частини страхового платежу - якщо договором передбачена сплата страхового платежу частинами), але не раніше дати початку строку дії договору. У випадку несплати частини страхового платежу в обсязі та в строк, до якого має бути сплачена відповідна частина страхового платежу, дія договору припиняється (договір вважається розірваним) з дати, до якого мала бути сплачена відповідна частина страхового платежу, і поновлюється з дня, наступного, а днем сплати відповідної частини страхового платежу. При цьому, дата закінчення строку дії договору залишається незмінною (п.5.3.).

Згідно п.11.1.3. договору страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбаченому договором строк.

У відповідності до п. 9.1 договору виплата страхового відшкодування проводиться страховиком на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром).

Згідно з п.п. 9.9, 9.10 договору Рішення про виплату страхового відшкодування має бути прийняте страховиком не пізніше, ніж через 15 календарних днів після того, як страховиком будуть отримані всі необхідні документи та повністю будуть встановлені причини та розмір збитків.

Відповідно до п.9.10. договору виплата страхового відшкодування здійснюється після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків, але не пізніше ніж через 10 календарних днів після складання страхового акту (прийняття рішення про виплату страхового відшкодування).

Як вбачається з Постанови про порушення кримінальної справи від 03.11.2011 року (а.с.38 ), довідки МВС України Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області (а.с.56), листа Прокуратури Києво-Святошинського району Київської області № 63-825вих від 01.02.2013 року в період часу з 25.10.2011 року по 27.10.2011 року (а.с.58) з автомобіля «IVEKO Magirus» (р.н. 560-38РТ), шляхом пошкодження тентового покриття, викрадено автомобільні шини на суму 526 084,05 грн.

Згідно звіту ТОВ «Юкрейніан Лосс Аджастер» (а.с.62-68), пояснень водія транспортного засобу Осійського М.П., автомобіль «IVEKO Magirus» (р.н. 560-38РТ) з напівпричепом «Krone SDP» (р.н.071-44 РЕ), належний ПП «Глобус», було завантажено вантажем (автомобільні шини у кількості 1065 шт.) у м. ВАЦ (Угорщина) за супровідними документами: СМR № 0189555 від 19.10.2011 року, Інвойс № 832934-39. Вантажоотримувачем вантажу по даному перевезенню значиться ТОВ «Мішлен Україна», Україна, Киев з місцем доставки с. Чайка. 21.10.2011 року водій здійснив зупинку в с. Чинадієво, Мукачівського району на охоронюваній стоянці, де залишив напівпричіп з вантажем, а тягачем «IVEKO Magirus» (р.н. 560-38РТ) поїхав в с. Дубровка (де проживає), повернувся за напівпричепом «Krone SDP» (р.н.071-44 РЕ) лише 23.10.11 року та не помітивши ніяких пошкоджень тенту або пломб напівпричепу продовжив рух за маршрутом.

Нестачу вантажу в кількості 576 шин, вартістю 526084,05 грн. було виявлено перевізником 27.10.2010 року при розвантаженні автомобіля «IVEKO Magirus» (р.н. 560-38РТ) з напівпричепом «Krone SDP» (р.н.071-44 РЕ), про що складено Акт про нестачу від 27.10.2011 року за участю водія, представника вантажоотримувача та страхової компанії (а.с.32).

31.10.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.54).

Листом від 25.02.2013 року № 980 (а.с.29), посилаючись на ст.ст.16, 21 Закону України «Про страхування», ст.ст. 979, 983 ЦК України, п. 11.2.1 договору відповідач зазначив, що не вбачає правових підстав щодо виплати страхового відшкодування позивачу, оскільки останнім не було вчасно сплачено страхові платежі і на момент настання випадку (25.10.2011 року-27.10.2011 року) договір страхування не діяв.

Відмова страховика у виплаті страхового відшкодування стало підставою звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 526 084, 05 грн., що становить вартість викрадених шин.

До матеріалів справи долучено розрахунок суми страхового відшкодування позивача (а.с.91), відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 526 084,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на пакувальний лист від 20.10.2011 року №56038 РТ/07144РЕ, з якого вбачається, що в автомобіль було завантажено шини в кількості 1065 штук на загальну суму 83 972,30 євро та Акт про нестачу від 27.10.2011 року, відповідно до якого недостача склала 576 штук шин на загальну суму 49 943 євро, що у відповідності до курсу валют на момент викрадення становило суму 526 084,05 грн. Крім того, позивач звертає увагу на те, що акт про нестачу від 27.10.2011 року підписано також і представником відповідача - Горячим В.Н. (а.с.31-33).

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідача виник обов'язок перед позивачем відшкодувати збитки, заподіяні частковою втратою вантажу під час перевезення, відповідач згідно з умовами укладеного з позивачем договору добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про виплату, яке він повинен прийняти протягом 10 робочих днів з дня отримання необхідних документів за страховим випадком. Посилаючись на ст. 988 ЦК України, місцевий господарський суд визнав відмову у страховій виплаті неправомірною та стягнув з відповідача страхове відшкодування за мінусом франшизи, яка становить 10% від розміру збитку, в сумі 473 475, 65 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 988 ЦК України передбачено, що до обов'язків страховика віднесено, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходи щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Апелянт стверджує, що на час викрадення вантажу договір страхування не набрав чинності, оскільки страхувальником на той момент не сплачено страховий платіж в повному обсязі, як передбачено п. 4 договору страхування, що і стало підставою відмови у виплаті страхового відшкодування.

Проаналізувавши представлені в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

24.10.2011 року між сторонами у справі було укладено договір добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № 008029/3002/0000015 предметом страхування якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяною життю, здоров'ю, майну потерпілих осіб при здійсненні ним перевезень вантажів автомобільним транспортом (п.2.1.1. договору).

Договором сторони передбачили страхову суму по всім страховим випадкам в сумі 600 000 дол. США (п.3.1 договору), страхову суму (ліміт відповідальності) - 500 00 дол. США та франшизи по кожній з умов страхування, згідно таблиці №1 (п.п.3.2,3.3 договору).

Страховим випадком за умовами даного договору є факт виникнення цивільної відповідальності Страхувальника за відшкодування шкоди, заподіяною життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок випадкових та непередбачуваних подій (страхових ризиків), що сталися протягом строку дії цього договору при здійсненні страхувальником перевезення вантажів автомобільним транспортом.

При цьому договір діє при використанні автомобілів (тягачів), які зазначені у цьому договорі та в частині відповідальності або витрат, які можуть виникнути при використанні автомобілів зазначених у договорі.

Згідно Додатку № 1 до договору добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № 008029/3002/0000015 від 24.10.2011 року страхувальником застраховано страхові ризики при перевезені вантажів автомобілями: IVECO MFGIRUS (2000), KRONE SDP 27 (1998) (а.с.16).

Згідно п.4 договору страховий платіж встановлено в сумі 4 202,40 грн. (еквівалентно 526,90 дол. США на дату укладення договору). Договором сторони визначили, що страховий платіж сплачується одноразово до 24.10.2011 року і датою сплати страхового платежу є дата зарахування коштів на поточний рахунок страховика.

Договором чітко визначено строк його дії, а саме з 00 год. 00 хв. (за київським часом) 25.10.2011 року по 23 год. 59 хвилин 24.10.2012 року (п.5.1 договору). При цьому договір вважається укладеним і набуває чинності з 00 год. 00 хв. дати, наступної за датою сплати страхового платежу у повному обсязі (або першої частини страхового платежу - якщо договором передбачено сплата страхового платежу частинами) (п.5.3 договору).

24.10.2011 року сторони уклали Додатковий договір № 1 до договору добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № 008029/3002/0000015 від 24.10.2011 року, яким п.4 договору та Додаток № 1 до договору виклали в новій редакції, доповнивши список автомобілів, страхові ризики перевезень якими застраховано: IVECO MFGIRUS (д/н 56038PT), DAIMLER CHRYSLER 1841 (д/н АО5198АТ), SCANIA A 4X2 (д/н АО 9496 АР) та збільшено розмір страхового платежу до 8 387,25 грн., який сплачується страхувальником двома частинами: 4 202,66 грн. - до 24.10.2011 року; 4 184,85 грн. - до 24.10.2011 року (а.с.21).

Позивач сплатив перший платіж в сумі 4 202,40 грн. (недоплата становить 0,26 грн.) 26.10.2011 року (о 11:48 год.) (а.с.24,25), відтак згідно умов договору страхування, із змінами внесеними додатковим договором № 1, договір (за умови повної сплати першої частини платежу) набрав би чинності з 27.10.2011 року, що відповідає умовам п.п. 5.1,5.3 договору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом договору добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника № 008029/3002/0000015 від 24.10.2011 року є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з відшкодуванням шкоди майну потерпілих осіб, однак позивачем не доведено належними чи допустимими доказами факту відшкодування отримувачу вантажу збитків, спричинених втратою вантажу при перевезенні. Враховуючи, що відповідно до п.п. 6.1, 6.3 договору, страховим випадком за даним договором є факт виникнення цивільної відповідальності Страхувальника за відшкодування шкоди, і підтвердженням настання страхового випадку є визнана страховиком претензія, або рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення відповідальності страхувальника, або документи які підтверджують необхідність проведення, факт та розмір витрат, які належать до відшкодування, що сталося протягом дії договору.

В матеріалах справи представлено копія Претензії фірми «Wfllfa Rft», Будапешт від 21.09.2012 року до ПП «Глобус» про відшкодування шкоди в сумі 68.160,36 Евро, яка не засвідчена у спосіб визначений чинним законодавством України, тому не може бути належним чи допустимим доказом у справі. Претензій від вантажоотримувача вантажу, її визнання, чи рішення суду про відшкодування вартості втраченого вантажу позивачем не представлено ні в суді І інстанції ні при розгляді спору в апеляційній інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки страхувальник не довів понесення збитків внаслідок втрати вантажу, відтак страховий випадок за даним договором не настав.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом не повно досліджено обставини справи та надано цим обставинам невірну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року у справі № 910/13207/13 підлягає до скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року у справі № 910/13207/13 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року у справі № 910/13207/13 скасувати.

3.В позові відмовити.

4.Стягнути з Приватного підприємства «Глобус» (90410, Закарпатська область, Хустський район, м. Рокосово, вул. Центральна, 92, код ЄДРПОУ 32198405) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) 4 734,75грн. в повернення судового збору за перегляд рішення в апеляційній інстанції.

5.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6.Справу № 910/13207/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз