Рішення № 37039745, 03.02.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 лютого 2014 року Справа № 913/3122/13

Провадження №16/913/3122/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглебудсервіс", м. Димитрів Донецької області

до Публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка", м. Луганськ

про стягнення 17640000грн. та зобов'язання повернути майно

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання Липова К.С..,

У судовому засіданні брали участь:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Седньов М.Ю., довіреність від 10.07.2013 № 13/560,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення неустойки у розмірі 17 640 000 грн. вимога про зобов'язання повернути майно за договором оренди від 26.05.2009 №АР-26/05-09 та 00 коп.

Відповідач відзивом від 04.12.13 №13/833 проти позову заперечує посилаючись на те, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на комбайн, який є предметом оренди, і відсутній акт приймання - передачі комбайну в оренду на підставі умов договору.

Також відповідач у відзиві зазначив про невірно визначений період дії договору оренди, про відсутність права у позивача на стягнення санкцій тому, що такі дії суперечать умовам укладеного між сторонами договору та вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки господарським судом Луганської області 13.12.10 відносно ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" порушено справу про банкрутство.

Відповідач 13.01.14 надав до суду заяву про застосування до вимог позову позовної давності, мотивуючи тим, що позовну заяву подано до суду після спливу більш ніж трьох років з моменту, коли позивач дізнався про можливе порушення його прав.

Дана заява розглянута по суті у судовому засіданні 27.01.13 у присутності представників двох сторін.

Листом, зданим до суду 21.01.14, відповідач заперечує сам факт існування правовідносин з позивачем по оренді майна.

Листом від 27.01.14 позивач підтримує позовні вимоги і, спростовуючи доводи відповідача, зазначає про фактичну передачу в оренду відповідачу свого власного майна, стверджує про правомірність нарахування неустойки і визначає строк дії договору оренди.

Також в даному листі вказано, що відповідачем здійснювались орендні платежі на користь позивача за оренду майна по вказаному договору на підставі пред'явлених позивачеві рахунків на оплату.

Додатковим запереченням до позову, зданим до суду 31.01.14, відповідач вказує про відсутність у позивача права на виготовлення шахтопрохідних комбайнів (що є предметом оренди), у зв'язку з чим відповідач дійшов висновку про відсутність правовідносин з позивачем з приводу оренди шахтопрохідного комбайну.

Щодо здійснення платежів відповідачем на користь позивача з цільовим призначенням «плата за оренду комбайну на підставі рахунку від… №…», то відповідач зазначає, що грошові кошти отримані позивачем безпідставно. В цьому ж запереченні відповідач просить застосувати строки позовної давності до вимог позивача.

Представник позивача листом від 27.01.14 вказує, що договір припинив свою дію 12.06.12, і з цієї дати до 12.11.13 позивач має право на неустойку, що дорівнює подвійній орендній платі за місяць і становить 10710000грн.

Таким чином, позивач зменшив розмір заявленої до стягнення неустойки і предметом спору є: стягнення неустойки в сумі 10710000грн. за період з 12.06.12 по 12.11.13 і зобов'язання повернути предмет оренди наймодавцеві (позивачу).

Між сторонами у справі укладено договір оренди майна від 26.05.2009 № АР-26/05-09 (з додатковою угодою від 03.06.2009), за умовами якого орендодавець (позивач) зобов'язався передати орендарю (відповідачу по справі) у платне строкове користування майно - шахтопрохідний комбайн КСП-32 (далі майно), а орендар (відповідач по справі) зобов'язався прийняти майно в оренду і своєчасно сплачувати орендну плату. Додатковою угодою до договору від 26.05.2009 № АР-26/05-09 передбачено, що після повної сплати орендної плати майно (прохідний комбайн КСП-32) переходить у власність орендаря.

Орендар (відповідач) починає використовувати майно після підписання сторонами акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. Приймання-передача орендованого майна здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. (п.п.3.1, 3.2 договору).

Щомісячна орендна плата за користування майном становить 315 000 грн. з урахуванням ПДВ (п. 4.2 договору). Орендар зобов'язаний щомісячно не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним, вносити на поточний рахунок орендодавця орендну плату (п. 4.4 договору).

Строк дії договору - до 31.05.10 (п.8.1).

По закінченню строку дії договору або у разі його дострокового розірвання орендар зобов'язаний повернути орендоване майно в 3-х тижневий термін (п. 5.1 договору).

В позовній заяві позивач вказує, що він виконав свої обов'язки по договору і передав відповідачу майно в оренду. Відповідач прийняв майно в оренду, але у порушення вимог договору вносив орендну плату нерегулярно і не у повному обсязі, що є порушенням умов укладеного сторонами договору.

У зв'язку з невиконанням орендарем умов укладеного договору, орендодавець звернувся з заявою від 27.09.12 (на ас.с111, докази направлення на а.с.18) до орендаря (відповідача), в якій виклав вимогу про повернення майна. З аналогічною заявою позивач звернувся до відповідача 20.11.12 (а.с.112, докази направлення на а.а.18). Обидві заяви мотивовані закінченням строку дії договору оренди, але саме строк не вказаний.

Відповідач не повернув позивачеві орендоване майно, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить суд зобов'язати відповідача повернути майно.

Крім того, за користування майном після закінчення строку дії договору оренди, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 10710000грн. за період з 12.06.12 по 12.11.13. Період неустойки мотивований ст.ст.764,785 ЦК України.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність правовідносин з позивачем з приводу оренди майна, оскільки позивач не має права, на думку відповідача, на виготовлення шахтопрохідних комбайнів, оскільки відсутній акт приймання-передачі майна в оренду і у зв'язку з тим, що позивач не має права на стягнення неустойки з відповідача, відносно якого порушено судом справу про банкрутство.

При цьому відповідач наполягає на застосуванні строків позовної давності до вимог позову.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173,193 ГК України).

В даному спорі правовідносини сторін врегульовані договором оренди майна - прохідного комбайну КСП-32 від 26.05.2009 № АР-26/05-09 (з додатковою угодою від 03.06.2009), який на день звернення з даним позовом до суду закінчив свою дію.

Відповідно до правил ст.ст. 526,629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог закону.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю предмет оренди, а у разі якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час безпідставного користування майном.

Строк дії договору оренди від 26.05.2009 № АР-26/05-09 встановлений в самому договорі оренди - до 31.05.10 (п.8.1 договору). Особливі умови розірвання або припинення вказаного договору в самому договорі не встановлені. Відтак, правовідносини сторін договору зобов'язані бути врегульовані діючим законодавством.

Згідно вимог ст.764 ЦК України якщо наймач (відповідач) продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на той же строк, який був встановлений договором.

Відповідач не повернув орендоване майно 01.06.10 і продовжував ним користуватися. Протягом одного місяця з дня закінчення строку дії договору (до 30.06.10) заперечень від наймодавця (позивача не надходило. Тобто, договір оренди був поновлений до 31.05.11.

Протягом червня 2011 року заперечень від позивача не надійшло до відповідача і договір поновив свою дію до 31.05.12.

Протягом червня 2012 року заперечень від позивача не надійшло до відповідача і договір поновив свою дію до 31.05.13.

Вимога позивача про повернення орендованого майна направлена відповідачеві 27.09.12, але з огляду на приписи ст.764 ЦК України, договір оренди не припинив свою дію від цієї ж дати, оскільки позивач не направив свою вимогу протягом одного місяця з дати закінчення строку дії договору - протягом червня 2012 року, а направив вимогу 27 вересня 2012 року, у зв'язку з чим договір оренди поновив свою дію з 31.05.12 до 31.05.13.

За таких підстав позивач має право на неустойку у відповідності до ст.785 України за період з 01.06.13 по 12.11.13 (як визначає позивач в письмових поясненнях від 27.01.14). Таким чином, розмір неустойки дорівнює: за договором 315000грн./міс х 2= 630000грн./міс х 5 місяців = =3150000грн.; розмір орендної плати за один день 10500грн., розмір неустойки за один день 21000грн., неустойка за 12 днів листопада 2013 року =252000грн.; 3150000+252000=3402000грн.

Твердження позивача про припинення дії договору оренди 12.06.12 суперечать умовам самого договору, приписам ст.764 ЦК України і фактичним правовідносинам сторін спору. Тому такі твердження позивача необґрунтовані і не можуть бути підставою для задоволення вимог позивача в розмірі 10710000грн.

Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права на стягнення неустойки з підприємства, по відношенню до якого порушено судом справу про банкрутство, є безпідставними, оскільки правова природа неустойки за неповернення орендованого майна на вимогу орендодавця є фактичною платою за користування майном після закінчення строку дії договору оренди, тобто, є платою за незаконне користування чужим майном, а не санкцією у розумінні приписів ст.231-232 ГК України, ст.ст.549-551 ЦК України, яка не може заявлена до стягнення з урахуванням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вимоги позивача є поточними з огляду на приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і строк давності не підлягає застосуванню, оскільки право на неустойку у позивача виникло 01.06.13.

Позов в частині зобов'язання відповідача повернути майно слід задовольнити на підставі ч.1 ст.785 ЦК України, оскільки договір оренди припинив свою дію 31.05.13, а на момент звернення з даним позовом до суду (і на момент постановлення даного рішення) відповідач (орендар) не повернув орендоване майно позивачеві (орендодавцю).

Заперечення відповідача щодо відсутності правовідносин з позивачем з приводу оренди майна спростовуються матеріалами справи, а саме: до справи позивачем надано виписки з банківських рахунків (а.с.32-37, а.с.101-109), з яких вбачається, що відповідач здійснював платежі на користь позивача з цільовим призначенням «за оренду комбайну на підставі рахунків…».

Такі платежі були здійснені протягом певного періоду часу (тобто, неодноразово) і в досить великих сумах. Твердження відповідача про безпідставність отримання позивачем цих платежів не є слушними, адже з липня 2009 року і по лютий 2010 року було переказано на рахунок позивача 1890000грн. і протягом чотирьох років відповідач не скористався своїм правом на витребування від позивача незаконно отриманих 1890000грн.

Отже, здійснення відповідачем орендних платежів на протязі липня 2009 року по лютий 2010 року підтверджують фактичне існування правовідносин сторін за договором оренди, на підставі якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування шахтопрохідний комбайн марки КСП-32.

За таких підстав позов слід визнати обґрунтованим, підтвердженим належними та допустимими доказами і таким, що підлягає до задоволення в часті стягнення неустойки в сумі 3402000грн. за період з 01.06.13 по 12.11.13 і в частині зобов'язання відповідача повернути позивачеві його майно.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно Закону України «Про судовій збір» з позивача слід стягнути 1147грн. судового збору в доход державного бюджету України за вирішення спору по немайновій вимозі про зобов'язання відповідача повернути майно.

На підставі викладеного, ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 764,785 ЦК України, керуючись ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Луганськшахтопроходка", м. Луганськ, вул. «Новосьолова», буд. 2 «а», ід. код 00181668 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглебудсервіс", м. Димитрів Донецької області, вул. ім. Ватутіна, 27, ід. код 23344334 неустойку в сумі 3402000грн., судовий збір в сумі 23007,47грн. Видати наказ позивачу.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Трест Луганськшахтопроходка", м. Луганськ, вул. «Новосьолова», буд. 2 «а», ід. код 00181668 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Вуглебудсервіс", м. Димитрів Донецької області, вул. ім. Ватутіна, 27, ід. код 23344334 прохідний комбайн марки «КСП-32».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглебудсервіс", м. Димитрів Донецької області, вул. ім. Ватутіна, 27, ід. код 23344334 на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір» Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір у сумі 1147грн. за вирішення спору по немайновій вимозі про зобов'язання повернути майно. Видати наказ Головному управлінню Міндоходів у Донецькій області.

5. В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 08.02.2014.

Суддя Р. Шеліхіна