Постанова № 37039615, 07.02.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2014 року Справа № 811/3940/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі представників позивача Проніна Ю.О.

та відповідача Крижановського Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудавтоматика" (далі - Товариство) до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 грудня 2013 року, якими збільшено суми грошових зобов'язань з податків на додану вартість на 57120 грн. та накладено штрафну санкцію - 28560 грн. і з прибутку - 59976 грн. та накладено штрафну санкцію - 29988 грн.

Представник позивача підтримав вимогу заяви.

Стверджував, що від укладення договору поставки з ПП «Аналітикбудторг» (далі - Товариство 2), впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ними.

А тому, вважає, що Товариство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за згаданими правочинами та включило у валові витрати кошти, які сплачені на підставі такого договору.

Представник відповідача заперечив стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що правочини, котрий уклало Товариство з Товариством 2, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, які обумовлювалися ними.

Доказом того, як вважає він, є акти перевірок діяльності згаданого контрагента.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, Товариство займається господарською діяльністю, яка пов'язана із створенням об'єктів архітектури.

Для проведення такої діяльності Товариство одержало ліцензію та дозвіл на виконання робіт і експлуатації обладнання підвищеної небезпеки (Том 1 а.с.219-221).

11 січня 2012 року Товариство (покупець) та Товариство 2 (постачальник) уклали договір поставки будівельних матеріалів (Том1 а.с.71-73).

Упродовж березня - квітня 2012 року Товариство 2 поставило Товариству продукцію на суму 342720 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 57120 грн.).

На підтвердження реальності господарських операції Товариство надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема видаткові накладні від 01, 02, 03, 16, 30 березня та 02, 04, 06, 09 квітня 2012 року (Том 1 а.с.74,80, 86,92, 98, 104, 110, 116, 122).

Перевезення товару здійснювало Товариство власним транспортом (Том 1 а.с.76-79, 82-85, 88-91, 94-97, 100-103, 106-109, 112-115, 118-121, 124-132).

Суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які виписало Товариство 2, Товариство включило до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за березень та квітень 2012 року (Том 1 а.с.75, 81, 87, 93, 99, 105, 111, 117, 123).

Одержаний товар Товариство облікувало за даними бухгалтерського обліку (Том 1 а.с.142-144).

Товариство розрахувалось з Товариством 2 у безготівковій формі у продовж березня - квітня 2012 року (Том 1 а.с.137-141).

Товариство надало акти приймання-виконання будівельних робіт за березень 2012 року - лютий 2013 року, в яких зазначені будівельні матеріали, котрі придбані у Товариства 2 (Том 1 а.с.222-245).

Впродовж з 20 по 26 листопада 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову перевірку діяльності Товариства з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту, доходу та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковом на прибуток підприємства за період з 01 січня по 30 червня 2012 року щодо взаємовідносин з Товариством 2 (Том 1 а.с.8-22).

Під час перевірки ревізори досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

За її результатом ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення.

Так, вони зробили висновок, що правочини, котрі уклало Товариство з Товариством 2 є недійсними (нікчемним), так як не спрямовувалися на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ними.

На їх думку, доказом того є акти перевірок діяльності згаданого контрагента.

Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкові повідомлення-рішення від 10 грудня 2013 року, якими Товариству збільшено суми грошових зобов'язань з податків на додану вартість на 57120 грн. та накладено штрафну санкцію - 28560 грн. і з прибутку - 59976 грн. та накладено штрафну санкцію - 29988 грн. (Том 1 а.с.23-24).

З 25 січня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності Товариства 2 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень - грудень 2011 року та квітень 2012 року (Том 2 а.с.2-7).

Акт перевірки містить висновок, що договори, укладені Товариством 2 впродовж згаданого періоду, є недійсними (нікчемними).

З 07 по 13 травня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності Товариства 2 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2012 року (Том 2 а.с.8-12).

Акт перевірки містить висновок, що договори, укладені Товариством 2 впродовж згаданого періоду, є недійсними (нікчемними).

За результатом проведення перевірок діяльності Товариства 2 керівники податкових органів не прийняли жодних рішень негативного характеру стосовно платника податків.

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірок діяльності Товариства 2 податкова інспекція не прийняла жодних рішень та не звернулася до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з позивачем, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

З огляду на це, суд зробив висновок, що керівник податкового органу не погодився з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклало Товариство 2.

Отже, податковим органом враховані податкові зобов'язання Товариства 2 з податку на додану вартість за договором, котрий укладений з Товариством.

Проводячи перевірку діяльності позивача, податкові ревізори посилались на акти перевірок діяльності згаданого контрагента як незаперечні докази недійсності його правочинів.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.

Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договору, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Таким чином, суд зробив висновок, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочину, який уклало Товариство з Товариством 2.

Більше того, в судовому засіданні позивач надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентом зобов'язань за договором.

Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Товариства (податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні, виписка з банківського рахунку, акти приймання-передачі).

Оскільки, податковий орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.

Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Отже, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат суми коштів за договором, укладеним з Товариством 2, відповідно до приписів статей 138 та 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит та включення коштів до валових витрат є дата отримання платником податку товару, що підтверджено податковою накладною).

За таких обставин рішення податкового органу є протиправними.

Як наслідок їх належить скасувати, а позов - задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області від 10 грудня 2013 року, яким ТОВ "Укрбудавтоматика" збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 57120 грн. та накладено штрафну санкцію - 28560 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Кіровоградській області від 10 грудня 2013 року, яким ТОВ "Укрбудавтоматика" збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 59976 грн. та накладено штрафну санкцію - 29988 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Укрбудавтоматика" судові витрати в сумі 351,29 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2014 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей