Ухвала суду № 37038830, 28.01.2014, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/208/14-а

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

"28" січня 2014 р. м.Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д. Т. , отримавши та розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Липовецького районного суду Вінницької області, як до адміністративного суду, із позовом до Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення 22 сесії 6 скликання Зозівської сільської ради Липовецького району від 29.05.2013 року та рішення 27 сесії 6 скликання Зозівської сільської ради Липовецького району від 12.12.2013 року в частині надання громадянам дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, дозволи на відведення яких, відповідно до рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03.12.2012 року мають бути надані позивачам.

Ознайомившись із вказаним адміністративним позовом та доданими до нього матеріалами, суд дійшов наступних висновків.

Частина 1 ст..2 КАС України зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або іншим суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 cт.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям Зозівською сільською радою Липовецького району Вінницької області рішень щодо надання дозволів на розроблення технічної документації іншим громадянам на земельні ділянки, на які претендували позивачі.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в абзаці 1 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).

Ураховуючи те, що в даному випадку орган місцевого самоврядування бере участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних прав громадян у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок, відтак даний спір є приватноправовим. Використання органом місцевого самоврядування наданих законом повноважень не змінює приватноправовий характер таких правовідносин, оскільки при цьому зазначений орган не є суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у пункті 1 частини першої статті 17 КАС, а вимоги позивачів не стосуються захисту їх прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, відтак відповідно до ст.. 15 Цивільного процесуального кодексу України такий спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд повертає позивачеві сплачений нею при пред'явленні позову судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 4, 17, 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішення.

Повернути ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 73,08 гривень згідно квитанції №k21/O/142 від 24 січня 2014 року (дебет р/р №10020076964001; кредит р/р №31215206700273; банк платника відділення №0121 ПАТ КБ "Надра"; код банку платника НОМЕР_1; отримувач Держбюджет 22030001; код отримувача:37336986, код банку 802015, банк отримувача : ГУ ДКСУ у Вінницькій області).

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Розгляд такої справи віднесено до юрисдикції Липовецького районного суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя:Д. Т. Кривенко