Постанова № 37038530, 17.12.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1296/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.,

при секретарі: Нагорна Л.І.,

за участю сторін:

представника позивача: Мамченко К.О.,

представників відповідача: Петрова О.М., Ковбин Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» (далі - позивач, ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - відповідач, Ужгородська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині 352431,00 грн.

Позов мотивований тим, що у період з 29 березня по 15 квітня 2010 року Ужгородською МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2010 року, за наслідками якої відповідачем складений акт від 15.04.2010 р. № 61/23-2/32836226 Про результати позапланої виїзної перевірки, в якому зазначено, зокрема, про завищення Товариством суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 року та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2010 р. № _____/0001122320/0/1782, яким позивачу зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2010 року на 352431,00 грн. У вказаному акті від 15.04.2010 р. № 61/23-2/32836226 зафіксовано порушення Товариством пп. 7.4.4. п. 7.4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.4.1 п. 7.4., пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон).

Позивач вказує, що ним було виконано всі вимоги Закону для отримання бюджетного відшкодування у сумі 352431,00 грн. у лютому 2010 року згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач задекларував від'ємне значення різниці між сумою податкого кредиту і сумою податкового зобов'язання у січні 2010 року, позивач задекларував знову ж таки від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання у лютому 2010 року. Вказане від'ємне значення вказано у рядку 24 Декларації з ПДВ за лютий 2010 року і становить 6612683,00 грн., тому позивач заявив до бюджетного відшкодування у лютому 2010 року на розрахунковий рахунок податок на додану вартість у розмірі 1377812,00 грн., у тому числі суму 352431,00 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки вказана сума була фактично сплачена позивачем у попередніх до лютого 2010 року податкових періодах, та підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, вантажно-митними деклараціями, а також деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2009 року та січень 2010 року, перевіреними відповідачем під час перевірки. Вказана сума у розмірі 352431,00 грн. складається із:

- суми 351506,00 грн. податку на додану вартість, нарахованого на вартість послуг нерезидентів, наданих на митній території України та фактично сплачених позивачем згідно вимог пп. 7.3.6. п. 7.3 та пп. 7.5.2. п. 7.5. ст. 7 Закону;

- суми 925,09 грн. податку на додану вартість, сплаченого у січні 2010 року грошовими коштами згідно податкової накладної, виписаної постачальником товарів у жовтні 2009 року, але отриманої Товариством та, відповідно, включеної до податкового кредиту у січні 2010 року, і оплаченої також у січні 2010 року.

У зв'язку із наданням представником відповідача у судове засідання 09 грудня 2013 року корінця оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, який містить наступний номер: № 171/0001122320/0/1782 від 19.04.2010 року, представник позивача у судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 19.04.2010 р. № ___/0001122320/0/1782 в частині 352431,00 грн. бюджетного відшкодування за лютий 2010 року, яке обліковується в Ужгородській ОДПІ за номером 171/0001122320/0/1782.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримала та просила суд такий задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали з мотивів, викладених у запереченнях, зокрема пояснивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і законним, оскільки сума ПДВ в розмірі 352431,00 грн. сформована з порушенням пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.4.4. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5., пп. 7.7.1., 7.7.2 статті 7 Закону, а саме: позивачем включено до бюджетного відшкодування у лютому 2010 року суму ПДВ у розмірі 351506,00 грн., нараховану з вартості послуг нерезидентів, наданих позивачеві на митній території України, але не сплачену до бюджету грошовими коштами; також позивачем включено до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 925,09 грн., згідно податкової накладної, виписаної постачальником товарів у жовтні 2009 року, але включеної позивачем до податкового кредиту тільки у січні 2010 року. Вважають рішення податкового органу правомірним, а тому просять у задоволенні позовних вимог ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Ужгородською МДПІ було проведено перевірку позивача, про що складено акт перевірки від від 15.04.2010 р. № 61/23-2/32836226 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» код ЄДРПОУ 32836226, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2010 року.

За результатами акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2010 р. № ___/0001122320/0/1782, яким позивачу зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ у лютому 2010 року на 352431,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення обліковується податковим органом за номером 171/0001122320/0/1782 згідно наданого представником відповідача корінця до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач задекларував у січні 2010 року від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань, що підтверджено відповідачем під час перевірки та не заперечується у судовому засіданні.

Позивач задекларував у лютому 2010 року також від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань. Відповідачем за результатами перевірки підтверджено від'ємне значення (ряд. 24 Декларації з ПДВ за лютий 2010 року) у розмірі 9078845,00 грн., що не заперечується відповідачем у судовому засіданні.

Позивач задекларував до бюджетного відшкодування у лютому 2010 року суму ПДВ у розмірі 1377812,00 грн., сплачених постачальним товарів (послуг), на митницю та нарахованих з вартості послуг нерезидентів, отриманих позивачем на митній території України у попередніх до лютого 2010 року податкових періодах.

Вказана сума 1377812,00 грн. заявленого до бюджетного відшкодування у лютому 2010 року ПДВ складається з:

- 686869,00 грн. ПДВ, сплаченого у січні 2010 року митним органам при імпорті ТМЦ грошовими коштами. Даний факт був перевірений відповідачем під час перевірки і не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

- 338512,00 грн. ПДВ, сплаченого постачальником товарів (послуг) на території України у січні 2010 року згідно податкових накладних. Факт сплати вказаної суми підтверджується наданим позивачем та дослідженими судом письмовим доказом, а саме додатком № 4.2.1. до акту перевірки, складеним відповідачем за результатами перевірки. Таким чином, факт сплати не оспорюється відповідачем і не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

- 925,00 грн. ПДВ, сплаченого на підставі податкової накладної, виписаної у жовтні 2009 року і включеної до податкового кредиту у січні 2010 року. Вказана сума не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів і не погашала податкові зобов'язання наступних звітних періодів, що не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

- 351506,00 грн. ПДВ, нарахованого та фактично сплаченого з вартості послуг, наданих нерезидентами на митній території України. Вказану суму було включено до податкових зобов'язань у ряд. 7 Декларації з ПДВ за грудень 2009 року, потім до податкового кредиту у ряд. 12.4. Декларації з ПДВ за січень 2010 року та, відповідно, до бюджетного відшкодування у лютому 2010 року. Факт сплати підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за грудень 2009 року та січень 2010 року. Правомірність включення вказаної суми у розмірі 351506,00 грн. до податкових зобов'язань у грудні 2009 року та правомірність включення цієї суми до податкового кредиту у січні 2010 року не заперечується відповідачем у судовому засіданні.

Таким чином, при наявності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у січні 2010 року, а також маючи від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у лютому 2010 року, позивач заявив до бюджетного відшкодування у лютому 2010 року частину від'ємного значення з податку на додану вартість, сплаченого у січні 2010 року митним органам при імпорті ТМЦ грошовими коштами, сплаченого у січні 2010 року 2010 року грошовими коштами постачальником товарів (послуг) на території України, а також фактично сплаченого з вартості послуг, наданих нерезидентами на митній території України, згідно пп. 7.3.6 п. 7.3. та пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону.

Заявлена до відшкодування у лютому 2010 року сума ПДВ у розмірі 1377812,00 грн. включає в себе суму у розмірі 352431,00 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 7.7.1 Закону (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із змісту пп. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону вбачається право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за наявності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у попередньому податковому періоді; від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у звітному податковому періоді; а також в межах суми фактично сплаченого у попередніх податкових періодах від'ємного значення (податку на додану вартість) поточного податкового періоду.

Із змісту підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 випливає відсутність обмежень щодо відшкодування податку на додану вартість при імпорті послуг, сплаченого до бюджету шляхом включення його до податкових зобов'язань.

Згідно пп. 7.5.2. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Таким чином, при імпорті послуг податок на додану вартість постачальникам товарів не сплачується, а сплачується до держбюджету під час включення до податкової декларації, оскільки імпортовані послуги митному оформленню не підлягають і єдиною можливістю сплатити податок на додану вартість за отримані від нерезидента послуги на митній території України є включення податкового зобов'язання з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість. Дана позиція суду узгоджується із позицію Верховного Суду України у справах даної категорії (Cправа № 21-822во10).

Тому позивач правомірно включив до бюджетного відшкодування у лютому 2010 року суму ПДВ у розмірі 351506,00 грн., нараховану з вартості послуг нерезидентів, наданих позивачеві на митній території України.

Згідно підпункту 5.12.2. Наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 року за № 224/14915, яким затверджено Зміни до податкової звітності з податку на додану вартість (що був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг).

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24 Декларації з ПДВ).

Згідно пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши вказані норми Закону, суд приходить до висновку що за Законом встановлено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної та у разі отримання такої із запізненням, він має право включити її до податкового кредиту того звітного періоду, в якому отримана податкова накладна, в межах строку давності, встановленого ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Дана позиція суду узгоджується із позицію Верховного суду України у справах даної категорії (Справа № 21-245а11).

Тому позивач правмірно включив до бюджетного відшкодування у лютому 2010 року суму ПДВ у розмірі 925,06 грн. згідно податкової накладної, виписаної у жовтні 2009 року, але отриманої позивачем у січні 2010 року, включеної позивачем до податкового кредиту також у січні 2010 року, і оплаченої позивачем у січні 2010 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 104-107, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Уточнений адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від 19.04.2010 р. № ___/0001122320/0/1782 в частині 352431,00 грн. бюджетного відшкодування за лютий 2010 року, яке обліковується в Ужгородській ОДПІ за номером 171/0001122320/0/1782.

3. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяЯ.М. Калинич