Рішення № 37038496, 05.02.2014, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7438/13-ц

Провадження № 2/635/265/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року

Харківський районний суд Харківської області суд с. Покотилівка Харкова в складі:

Головуючий - суддя Сітбаталова Н.І.

секретар судового засідання - Руденко Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом, яким просить визнати за нею право власності на автомобіль марки FORD С-МАХ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, звільнити зазначений автомобіль з-під арешту, накладеного ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.12.2009 року по справі за № 2-840/10.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на наступне. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1995 року по 2009 рік перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний за рішенням суду. 29 жовтня 2007 року між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ «Кредитпромбанк» укладений кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 125825,00 гривень з цільовим призначенням - придбання автомобілю FORD С-МАХ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, терміном повернення кредиту до 10.10.2014 року за умови щомісячної сплати процентів та погашення кредиту, а також укладений договір застави вищевказаного автомобілю. Крім того, 29.10.2007 року між позивачем по справі та ПАТ «Кредитпромбанк» укладено договір поруки, за умовами якого Поручитель відповідає перед Банком за повне виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_2 з 27.02.2009 року припинив погашення тіла кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим позивач, як поручитель, виконала грошове зобов'язання за кредитним договором, сплатила тіло кредиту та нараховані відсотки у загальній сумі 138067,32 гривень. Спірний автомобіль був переданий відповідачем у користування позивача, але під час реєстрації автомобіля на своє ім'я, позивач дізналася, що автомобіль перебуває під арештом, який був накладений ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.12.2009 року.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_4, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що у зв'язку з виконанням грошового зобов'язання боржника ОСОБА_2, до поручителя ОСОБА_1 перейшли усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а саме - права заставодержателя. При таких обставинах позивач має право на отримання у власність спірного автомобіля, а перебування його під арештом порушує її права на реєстрацію автомобіля на своє ім'я.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, надала письмові заперечення проти позову, якими зазначила, що позивач лише виконала свої зобов'язання за договором поруки, у зв'язку з чим позивач стає по відношенню до Боржника його кредитором і набуває право вимагати від Боржника повернення суми сплаченої кредитній установі. Вимога позивача про звільнення спірного автомобіля з-під арешту є передчасною, крім того порушує права відповідача ОСОБА_3 у зв'язку з наступним. ОСОБА_2 має перед ОСОБА_3 невиконане грошове зобов'язання. Заочним рішенням суду від 20.09.2010 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто борг у сумі 179122,00 гривень, неустойку у сумі 26868,30 гривень, 3% річних - 780,28 гривень, індекс інфляції - 2686,83 гривень, державне мито у сумі 2094,57 гривень, витрати на інформаційно-технічне обслуговування - 30,00 гривень, але борг за рішенням суду не повернутий. Грошові кошти були отримані ОСОБА_2 у 2008 році, тобто під час шлюбу з позивачем, спірний автомобіль зареєстрований за відповідачем у 2007 році також під час перебування у шлюбі, у зв'язку з чим автомобіль є спільним сумісним майном подружжя.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, про що свідчать зворотнє поштове повідомлення про отримання судової повістки. Відповідач ОСОБА_2 про поважність причин неявки у судове засідання не повідомив, заперечень за позовом не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи мається зворотнє поштове повідомлення, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 14.10.1995 року у відділі РАЦС Балаклійського району Харківської області. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28.07.2009 року шлюб між сторонами був розірваний, рішення набрало законної сили.

(а.с. 38-39)

29 жовтня 2007 року між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», укладений кредитний договір № 17/27/07-А, за умовами якого Банк відкрив відповідачу - Позичальнику не відновлювальну траншову кредитну лінію в національній валюті в межах загальної суми у розмірі 125825,00 гривень терміном до 10 жовтня 2014 року включно. Кредитні кошти були надані з цільовим призначенням - придбання автомобіля за договором купівлі-продажу №ВФХ25/10/07-05 від 25.10.2007 року та сплату страхових платежів за договором страхування № 136-тр від 29 жовтня 2007 року. Процентна ставка за кредитами в національній валюті дорівнює 12,55 процентів річних.

Відповідно до умов кредитного договору Позичальник зобов'язався щомісячно до 10 числа включно кожного календарного місяця частково погашати заборгованість за кредитами шляхом внесення готівкою чи перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту зі свого поточного/карткового рахунку у розмірі 1515,96 гривень 96 копійок, забезпечити повне повернення одержаних кредитів не пізніше 10.10.2014 року, сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитами щомісяця до 10 числа включно кожного календарного місяця, наступного за звітнім.

(а.с. 7-11)

З метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за договором, між відповідачем ОСОБА_2 та ПАТ «Кредитпромбанк» 29.10.2007 року укладено договір застави № 17/27/31/07-А, предметом якого є належний ОСОБА_2 автомобіль марки FORD С-МАХ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

(а.с. 14-16)

Крім того, з метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за договором між мною, ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк» 29.10.2007 року укладено договір поруки № 17/27/П1/07-А, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 29.10.2007 року, укладений між Банком та Позичальником.

(а.с. 12-13)

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, відповідачем був придбаний автомобіль марки FORD С-МАХ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, та зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 27.10.2007 року РЕВ МВ № 1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 27.02.2009 року припинив погашення тіла кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, чим порушив умови кредитного договору. У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за ним утворилася заборгованість за кредитними коштами та нарахованими процентами.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивачем були надані квитанції про перерахування грошових коштів за договором кредиту на розрахунковий рахунок Харківської філії ПАТ «Кредитпромбанк» від свого імені, з яких вбачається, що у період часу з 19.04.2010 року по 17.07.2013 рік позивачем ОСОБА_1 було погашено строкову та прострочену заборгованість по кредитному договору на загальну суму 138067,32 гривень.

(а.с. 40-71 об)

Відповідно до довідки ПАТ «Дельта Банк» № 05-1425428 від 18.07.2013 року, кредитний договір № 17/27/07-А, укладений 29.10.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Кредитпромбанк», по якому право вимоги з 20.05.2013 року було відступлене АТ «Дельта Банк», припинив свою дію з 18.07.2013 року у зв'язку з повним виконанням зобов'язань за вказаним Кредитним договором перед Кредитором. Кредитор не має фінансових та майнових претензій до позичальника по вказаному кредитному договору.

(а.с. 34)

Листом ВАТ «Кредитпромбанк» від 06.04.2010 року, позивачу було повідомлено про задоволення клопотання ОСОБА_1 про отримання генеральної довіреності на автомобіль марки FORD С-МАХ, 2007 року випуску, за виключенням права відчуження цього автомобіля до повного погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, грошове зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором № 17/27/07-А, укладений 29.10.2007 року було виконане позивачем по справі ОСОБА_1 на суму 138067,32 гривень, що підтверджується дослідженими судом вищевказаними матеріалами справи та не оспорюється особами, що беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що спірний автомобіль переданий ОСОБА_1, відповідачем ОСОБА_2 на ім'я позивача було надано генеральну довіреність на право розпорядження автомобілем на власний розсуд після повного погашення зобов'язань за кредитним договором № 17/27/-7-А. Також, як вбачається з розписки від імені ОСОБА_2 останній не має матеріальних претензій до ОСОБА_1 у зв'язку з продажем їй автомобіля марки FORD С-МАХ, оформлення права власності на ім'я ОСОБА_1 буде здійснено після погашення кредиту. Також у розписці відповідач ОСОБА_2 зазначив, що всі фінансові питання за кредитним договором № 17/27/07-А від 29.10.2007 року на себе прийняла ОСОБА_1.

(а.с. 36-37, 97)

Відповідно до ч.2 ст. 556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. А відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 4.2 Договору застави, заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно у випадку порушення Заставодавцем умов Кредитного договору або умов цього договору.

Згідно ч.5 ст. 20 Закону України «Про заставу», до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 2.4 Договору поруки від 29.10.2007 року, після перерахування Поручителем всієї суми заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, до Поручителя переходять всі права вимоги Банку до Позичальника.

Частиною 1 статті 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказаний порядок передбачений і ч.1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема шляхом передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи із викладеного, суд вважає, що до позивача, яка виконала зобов'язання за боржника ОСОБА_2 по договору кредиту від 29.10.2007 року перейшли права кредитора, тому вона вправі вимагати по суду звернення стягнення на спірний автомобіль у спосіб передачі автомобіля марки FORD С-МАХ, 2007 року випуску у власність. З таким способом звернення стягнення згоден і відповідач ОСОБА_2, що підтверджується складеною ним розпискою та виданою від його імені генеральною довіреністю.

(а.с. 36-37)

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на спірний автомобіль, суд виходить з того, що автомобіль відповідачем ОСОБА_2 було придбано за 125825,00 гривень, отриманих в кредит за кредитним договором від 29.10.2007 року, а сума коштів, сплачена позивачем ОСОБА_1 17.07.2013 року на виконання договору поруки складає 138067,32 року. Як вбачається з висновку спеціаліста-товарознавця від 30.07.2013 року за №124/2013, станом на 30.07.2013 року вартість автомобіля FORD С-МАХ, 2007 року випуску складає 76964,78 гривень. При таких обставинах, на думку суду, поручитель позбавлений можливості повернути суму сплачених кредитній установі грошових коштів за рахунок вартості заставленого автомобіля.

(а.с. 86-96)

Суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо застосування до спірного автомобіля режиму спільної сумісної власності подружжя, виходячи з наступного.

Положення ст. 65 Сімейного кодексу України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов'язків для другого із подружжя, а лише для позичальника як сторони договору (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Щодо договору поруки, то відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Тобто порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (як правило, грошового), а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а тому до таких правовідносин норми ст. 65 СК не застосовуються.

Пункти 23-24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 роз'яснюють, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Суд вважає, що у разі поділу між подружжям майна, кредит за яке виплачений частково під час шлюбу, поділу підлягає лише та частина майна, кредит за яку вже виплачений за рахунок спільних коштів. Саме ця частина майна є спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу.

Враховуючи, що сплачена позивачем сума кредитних коштів перевищує суму отриманого відповідачем ОСОБА_2 кредиту та сплачена після розірвання шлюбу, а саме - у період часу з 19.04.2010 року по 17.07.2013 року, суд вважає, що спірний автомобіль не є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідачами та представником відповідача ОСОБА_3 не надано суду доказів, які б підтверджували, що сплачені позивачем кошти на виконання кредитного договору є спільними коштами подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ти обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У ході судового розгляду справи було встановлено, що у 2008 році ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 179122,00 гривень за договором позики, проте позичені гроші не повернув, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.12.2009 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль FORD С-МАХ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за відповідачем ОСОБА_2 Заочним рішенням суду від 20.09.2010 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто борг у сумі 179122,00 гривень, неустойку у сумі 26868,30 гривень, 3% річних - 780,28 гривень, індекс інфляції - 2686,83 гривень, державне мито у сумі 2094,57 гривень, витрати на інформаційно-технічне обслуговування - 30,00 гривень.

Та обставина, що грошові кошти за договором позики, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 бралися у період шлюбу останнього не має правового значення для вирішення справи про перехід прав кредитора до поручителя та не є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, відповідачем ОСОБА_3 та його представником не було надано суду відомостей про те, що станом на час розгляду справи вищевказане рішення суду не було виконано відповідачем ОСОБА_2

У зв'язку з перебуванням спірного автомобіля під арештом, позивач не має можливості скористуватися наданим їй вище приведеними законами та договорами правом, суд вважає її вимоги про звільнення цього автомобіля з-під арешту обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 546, 553, 556, 590, 611, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», 65 СК України, п. 23-24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки FORD С-МАХ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого 27.10.2007 року РЕВ МВ № 1 ДАІ ГУМВС Украхни в Харківській області.

Звільнити автомобіль марки FORD С-МАХ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з-під арешту, накладеного ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.12.2009 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.І. Сітбаталова