Постанова № 37037784, 27.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/3655/13-а

27.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 14.05.13 у справі № 801/3655/13-а

за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вул. Казанська, 27,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Міністерства інфраструктури України (пр-т Перемоги, 14,Київ 135,01135)

Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6,Київ 168,03168)

про стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до суду в інтересах особи ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач 2) з вимогами про:

- визнання бездіяльність міністерства оборони України та Міністерства інфраструктури України щодо невиплати громадянину ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 159523 грн. протиправною;

- стягнення з Міністерства оборони України на користь громадянина ОСОБА_3 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 159523 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2013 у задоволенні адміністративного позову Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах особи - ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України про стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 27.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Представник відповідача Міністерства інфраструктури України надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Наказами Міністра оборони України № 600 від 19 жовтня 1999 року та командира військової частини А2456 № 152 від 17 листопада 1999 року ОСОБА_3 був відряджений для подальшого проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

13 березня 2012 року Наказом Міністра оборони України № 202 підполковник ОСОБА_3 відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" був звільнений у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я).

Наказами Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 141/0 від 27 березня 2012 року та регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 81/о від 29 березня 2012 року підполковник ОСОБА_3, на підставі наказу Міністра оборони України № 202 від 13 березня 2012 року був звільнений з посади заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух".

Зазначеним наказом №141/0 від 27 березня 2012 року була визначена вислуга років ОСОБА_3 в Збройних Силах України, яка склала 34 роки 1 місяць.

Проте, на день звільнення одноразова грошова допомога при звільнені ОСОБА_3 виплачена не була.

12 квітня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Міністерства оборони України з вимогою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги при звільнені.

27 квітня 2012 року Міністерство оборони України у своєї відповіді за вих. №248/3/9/1/233 відмовило ОСОБА_3 у виплаті вказаної грошової допомоги, та роз'яснило останньому, що з метою отримання одноразової грошової допомоги при звільнені він повинен звернутися до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Судом першої інстанції також встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31 травня 2012 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року, позов ОСОБА_3 було задоволено у повному обсязі та стягнуто на користь ОСОБА_3 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 159523 гривні.

Таким чином, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, зазначене рішення суду набрало законної сили та згідно з ч.5 статті 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 159523,00 грн. були розглянуті, рішення суду за таким позовом набрало законної сили та на його виконання був виданий виконавчий лист, які на час розгляду даної справи не змінені, не скасовані та є обов'язковими для виконання, то повторне використання позивачем свого права на виплату такої допомоги суперечить її суті, як одноразовій виплаті при звільненні, у зв'язку з чим у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.

Разом х тим, колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції постановою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2013 касаційна скарга Державного підприємства обслуговування повітряного руху України була задоволена. Постанову Окружного адміністративного суду АРК від 31 травня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року скасовано і в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що частиною першою статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції спірного періоду) визначено, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У відповідності з частиною четвертої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється, зокрема Міністерством оборони України, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на його утримання.

При цьому, частиною п'ятою зазначеної статті встановлено, що особам звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Аналогічні права військовослужбовців на одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби та органи, що її виплачують в залежності від обставин звільнення встановлені пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З наведених норм права вбачається, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, здійснюється у разі звільнення зі служби безпосередньо з посад, займаних в цих органах, але із залишенням на військовій службі.

Проте, у даній справі позивача звільнено з військової служби за станом здоров'я, що згодом слугувало звільненню з Держаного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Враховуючи наведені положення Закону та обставини справи, у підприємства, до якого було відряджене ОСОБА_3, відсутні зобов'язання щодо виплати останньому одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у зв'язку із звільненням з військової служби за станом здоров'я ( а.с. 128).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову, а саме, підлягає визнанню протиправної бездіяльності Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та стягненню з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 159523 гривні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.13 у справі № 801/3655/13-а - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.13 у справі № 801/3655/13-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 159523 ,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська