Рішення № 37036252, 27.01.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.01.2014 Справа № 905/8240/13

Суддя господарського суду Донецької області Мирошниченко Я.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМ СТАР” м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Пан Степан” м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 19 685,05грн, з яких: основний борг у розмірі 16 917,53грн., інфляційні втрати у сумі 135,34грн, пеня - 1293,15грн та 3% річних -1339,03грн.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ХІМ СТАР”, м. Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Пан Степан”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 19 685,05грн, з яких: основний борг у розмірі 16 917,53грн., інфляційні втрати у сумі 135,34грн, пеня - 1293,15грн та 3% річних -1339,03грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору поставки №15 від 16.08.2010р., позивач зобов’язався поставити товар відповідачу, а відповідач зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно його оплатити на умовах даного договору, однак свої зобов’язання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 16917,53 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193, 224 Господарського кодексу України.

13.01.2014р. представник позивача через канцелярію суду надав клопотання №б/н від 06.01.2014р., в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 16917,53 грн., інфляційні витрати у розмірі 1443,69 грн., 3% річних у розмірі 1835,89 грн.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

16.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ХІМ СТАР” м. Харків (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Пан Степан” м.Донецьк (Покупець), укладено договір поставки №15.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов’язується поставити товар покупцю, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно його оплатити на умовах даного договору в асортименті та по ціні, які вказані в специфікації, підписаній представниками обох сторін, та яка є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору, ціна на товар встановлюється відповідно з діючим прайс – листом постачальника, та вказується в специфікації.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на протязі 45 (сорока п’яти) календарних днів з моменту поставки кожної партії товару. Підставою для проведення оплати є накладна або рахунок.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2011р.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Договор №15 від 16.08.2010р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі видаткових накладних №HDB000251 від 21.08.2010р. на суму 49519,68 грн.; №HDB000252 від 20.08.2010р. на суму 11524,37 грн.; №HDB000253 від 21.08.2010р. на суму 676,76 грн.; №HDB000273 від 30.08.2010р. на суму 11477,10 грн.; №2805 від 05.10.2010р. на суму 17172,48 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Пан Степан” м.Донецьк отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМ СТАР” м. Харків товар на загальну суму 90370,39 грн. (а.с. 10-14)

Відповідач на підставі видаткових накладних: №ПС-0000009 від 18.11.2010р. на суму 566,78 грн.; №0000016 від 15.12.2010р. на суму 77,47 грн.; №ПС-0000017 від 15.12.2010р. на суму 13657,81 грн.; №0000018 від 15.12.2010р. на суму 7960,57 грн.; №0000019 від 15.12.2010р. на суму 4454,09 грн.; №0000020 від 15.12.2010р. на суму 9,40 грн.; №0000021 від 20.12.2010р. на суму 23246,74 грн., здійснив часткове повернення товару на загальну суму 49972,86 грн. (а.с. 22-30)

Також, відповідач частково оплатив вартість поставленого товару на загальну суму 23480,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №113 від 01.10.2010р.; №153 від 02.11.2010р.; №155 від 03.11.2010р.; №157 від 04.11.2010р.; №161 від 05.11.2010р.; №166 від 12.11.2010р.; №149 від 29.10.2010р.; №303 від 31.03.2011р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 16917,53 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 16917,53 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМ СТАР” м. Харків доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1835,89 грн., інфляційних витрат у розмірі 1443,69 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково: за період з 05.10.2010р. по 29.10.2010р., на суму заборгованості 34519,68 грн., 3% річних у розмірі 70,93 грн.; за період з 30.10.2010р. по 02.11.2010р., на суму заборгованості 33019,68 грн., 3% річних у розмірі 10,86 грн., ; за 03.11.2010р., на суму заборгованості 31819,68 грн., 3% річних у розмірі 2,62 грн.; за 04.11.2010р., на суму заборгованості 30639,68 грн., 3% річних у розмірі 2,52 грн.; за 05.11.2010р., на суму заборгованості 29639,68 грн., 3% річних у розмірі 2,44 грн.; за період з 06.11.2010р. по 12.11.2010р., на суму заборгованості 28639,68 грн., 3% річних у розмірі 16,48 грн.; за період з 13.11.2010р. по 18.11.2010р., на суму заборгованості 28039,68 грн., 3% річних у розмірі 13,83 грн.; за період з 19.11.2010р. по 15.12.2010р., на суму заборгованості 27472,90 грн., 3% річних у розмірі 60,97 грн.; за період з 16.12.2010р. по 20.12.2010р., на суму заборгованості 1313,56 грн., 3% річних у розмірі 0,54 грн.; за період з 04.10.2010р. по 20.12.2010р., на суму заборгованості 11524,37 грн., 3% річних у розмірі 73,88 грн.; за період з 05.10.2010р. по 20.12.2010р., на суму заборгованості 676,76 грн., 3% річних у розмірі 4,28 грн.; за період з 14.10.2010р. по 20.12.2010р., на суму заборгованості 11477,10 грн., 3% річних у розмірі 64,15 грн.; за період з 20.12.2010р. по 31.03.2011р., на суму заборгованості 1745,05 грн., 3% річних у розмірі 14,63 грн.; за період з 19.11.2010р. по 31.03.2011р., на суму заборгованості 17172,48 грн., 3% річних у розмірі 187,72 грн.; за період з 01.04.2011р. по 18.11.2011р., на суму заборгованості 16917,53 грн., 3% річних у розмірі 322,59 грн., всього у розмірі 848,44 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 987,45 грн., суд відмовляє.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, суд зазначає, що позивачем були допущені арифметичні помилки при розрахунку інфляційних витрат: за жовтень 2010р., на суму заборгованості 34519,68 грн., інфляційних витрат у розмірі 172,60 грн. ; за період з листопада 2010р. по грудень 2010р., на суму заборгованості 33019,68 грн., інфляційних витрат у розмірі 364,01 грн.; за період з жовтня 2010р. по грудень 2010р., на суму заборгованості 11524,37 грн., інфляційних витрат у розмірі 185,30 грн.; за період з жовтня 2010р. по грудень 2010р., на суму заборгованості 676,76 грн., інфляційних витрат у розмірі 10,88 грн.; за період з жовтня 2010р. по грудень 2010р., на суму заборгованості 11477,10 грн., інфляційних витрат у розмірі 184,54 грн.; за період з січня 2011р. по березень 2011р., на суму заборгованості 1745,05 грн., інфляційних витрат у розмірі 58,21 грн.; за період з грудня 2010р. по березень 2011р., на суму заборгованості 17172,48 грн., інфляційних витрат у розмірі 714,79 грн.; за період з квітня 2011р. по грудень 2011р., на суму заборгованості 16917,53 грн., інфляційних витрат у розмірі 200,47 грн., всього у розмірі 1890,80 грн.

Але, оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому інфляційні витрати підлягають стягненню у розмірі 1443,69 грн.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Пан Степан” (83048, м. Донецьк, вул. Артема, б. 108-А, кв. 123, ЄДРПОУ 35951233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМ СТАР” (61010, м. Харків, вул. Греківська, б. 25, ЄДРПОУ 32134404) суму основного боргу у розмірі 16917 (шістнадцять тисяч дев’ятсот сімнадцять) грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 848 (вісімсот сорок вісім) грн. 44 коп., інфляційні витрати у розмірі 1443 (одна тисяча чотириста сорок три) грн. 69 коп., судовий збір у розмірі 1636 (одна тисяча шістсот тридцять шість) грн. 38 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 987,45 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Я.С. Мирошниченко

(387-59-08)

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

2-позивачу;

1-відповідачу.