Ухвала суду № 37035176, 06.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 лютого 2014 року Справа № 910/2342/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства екології та природних ресурсів України, м. Київ (далі - Міністерство),

на рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013

зі справи № 910/2342/13

за позовом Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH), Moнхайм, Федеративна Республіка Німеччина,

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ;

Міністерства

про припинення порушення прав власника патенту України № 47429 на винахід та визнання недійсним наказу Міністерства в частині реєстрації препарату "Раксол, КЕ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера ЛТД", м. Дніпропетровськ,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 зі справи № 910/2342/13 разом з клопотанням про поновлення строку її подання.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з частиною першою статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску.

Оскільки оскаржувана постанова апеляційного господарського суду набрала законної сили з дня її прийняття, а саме - 17.12.2013, строк її оскарження закінчився 08.01.2014 (з урахуванням приписів статті 51 ГПК України). Касаційну ж скаргу відповідно до поштового штемпеля на конверті надіслано на адресу Київського апеляційного господарського суду 28.01.2014, тобто після закінчення строку подання цієї скарги.

Скаржник в обґрунтування свого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання касаційної скарги посилається на те, що він не мав можливості сплатити судовий збір, оскільки "сплата судового збору за судовий розгляд скарги відбувається за державні кошти, відповідне фінансування здійснюється із Державного бюджету України. Процедура здійснення оплати за зобов'язаннями розпорядників бюджетних коштів регулюється, зокрема, Порядком обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, що затверджений наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136".

Однак, наведені скаржником причини мають суб'єктивний характер, пов'язані з діяльністю самого Міністерства та не свідчать про наявність дійсно непереборних, незалежних від останнього обставин, що унеможливлювали б своєчасне (в межах установленого строку) подання ним касаційної скарги; так, Міністерством не зазначено, не обґрунтовано та не доведено, яким чином зазначена "процедура" та названий Порядок вплинули на можливість здійснення сплати Міністерством судового збору в даній конкретній справі. Відтак згадані причини й не можуть вважатися поважними в розумінні частини першої статті 53 ГПК України. Таким чином, не вбачається поважних причин пропуску строку подання зазначеної скарги.

Будь-яких інших доводів, які можна було б розцінювати як поважні причини пропуску строку подання касаційної скарги, скаржниками не наведено. У зв'язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні підстави для поновлення цього строку та задоволення відповідного клопотання.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" сплачений Міністерством згідно з платіжним дорученням від 17.01.2014 № 9 судовий збір у сумі 852, 60 грн., підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Міністерству екології та природних ресурсів України у відновленні строку подання касаційної скарги зі справи № 910/2342/13.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 14.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 зі справи № 910/2342/13 повернути Міністерству екології та природних ресурсів України.

3. Повернути Міністерству екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита В.Липківського, 35) судовий збір у сумі 852, 60 грн. (вісімсот п'ятдесят дві грн. 60 коп.), сплачений за платіжним дорученням від 17.01.2014 № 9.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов