Постанова № 37035111, 05.02.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/3006/13-a

"05" лютого 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н.І.,

представників позивача - Протіковського О. Г., Каравець С. В.,

за відсутності відповідача,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (конролю),-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме: зупинення експлуатації бару з піднавісом та альтанкою по АДРЕСА_1 шляхом опечатування (опломбовування) вхідних дверей будівлі бару та її знеструмлення до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що органом державного пожежного нагляду під час перевірки відповідача зафіксовані порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю та здоров'ю людей та вподальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки.

Ухвалою від 05.12.2013 року у відповідності до положень статті 183-2 КАС України було відкрито скорочене провадження у даній справі.

Копія даної ухвали (із зазначенням в ній строку та порядку подання заперечень проти позову та наслідків неподання таких заперечень) - направлена на адресу відповідача за місцем його реєстрації рекомендованою кореспонденцією.

Однак, станом на 17.01.2014 року у суду були відсутні докази отримання відповідачем копії вищезазначеної ухвали, оскільки ні відповідне повідомлення про вручення (із зазначенням дати його отримання) ні поштового повернення, яке б містило відповідну відмітку пункту поштового зв'язку про причини неотримання відповідачем вказаного відправлення.

У зв'язку з тим, що вищезазначене не давало змоги суду вважати відповідача повідомленим про наявність справи за його участю, - вищезазначену справу у відповідності до частини 4 статті 183-2 КАС України призначено до розгляду за загальними правилами цього Кодексу - відповідною ухвалою від 17.01.2014 року - з призначенням судового засіданні на 05.02.2014 року.

При цьому, вказана ухвала від 17.01.2014 року - отримана відповідачем 24.01.2014 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, - відповідач є таким, що про розгляд справи повідомлений заздалегідь та належним чином.

Однак, в судове засідання 05.02.2014 року відповідач не з'явився, в зазначені строки заперечень на позов та заяви про розгляд справи без його участі - не подавав, будь-яких клопотань від нього на адресу суду - не надходило.

Представники позивача, які з'явилась у призначене судове засідання, зважаючи на неявку відповідача - просили суд розглядати дану справу в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що підтверджується відповідною заявою, долученою до матеріалів справи. При цьому, представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Тому, враховуючи наведене, - суд визнав за можливе здійснити розгляд даної справи у відповідності до положень статей 12, 41, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, - за відсутності відповідача в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та з дотриманням принципу реалізації права сторони, яка з'явилась у вказане засідання, на участь у прийнятті рішення.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, - з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_1

20.11.2013 року, у відповідності до ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», провідним інспектором Підволочиського районного відділу Управління ДСНС України у Тернопільській області, на підставі наказу Управління ДСНС України у Тернопільській області №386 від 19.09.2013 року та посвідчення №393 від 19.11.2013 року, проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в барі з піднавісом та альтанкою по АДРЕСА_1 який належить ФОП ОСОБА_3

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки від 20.11.2013 року №62, із зазначенням в ньому встановлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки.

Вказаний акт підписано ФОП ОСОБА_3 без зауважень, із отриманням примірника цього акта.

Як видно з вказаного акту, перевіркою встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, зокрема:

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (порушення п. 5.1.7. НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в України», затверджені наказом МНС від 19.10.2004 №126, зареєстровані у Мін'юсті 04.11.2004 за №1410/10009);

- в барі використовуються пошкоджені розетки та вимикачі (порушення п. 5.1.29. НАПБ А.01.001-2004);

- будівля бару не забезпечена блискавкозахистом (порушення п. 5.1.35. НАПБ А.01.001-2004);

- світильники у приміщеннях бару підвішені безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатуються зі знятими ковпаками (порушення п. 5.1.29. НАПБ А.01.001-2004);

- в приміщенні кухні використовується тимчасова електромережа (порушення п. 5.1.9. НАПБ А.01.001-2004);

- другий евакуаційний вихід з будівлі Бару захаращений меблями, обладнанням та різними матеріалами (порушення п. 4.3.11. НАПБ А.01.001-2004);

- електророзетки та вимикачі у приміщеннях встановлені на горючі основи без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м (порушення п. 5.1.27. НАПБ А.01.001-2004).

- на шляхах евакуації з будівлі бару для облицювання стін застосовуються горючі матеріали (порушення п. 4.3.11. НАПБ А.01.001-2004 );

- не проведено вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій будівлі бару (порушення п. 4.2.6. НАПБ А.01.001-2004).

Крім цього, 20.11.2013 року було винесено припис, яким відповідача ФОП ОСОБА_3 зобов'язано усунути вказані порушення - у строк до 10.12.2013 року.

ФОП ОСОБА_3 під час проведення перевірки не надано свої паспортні дані, у зв'язку з чим не складено протокол про адміністративне правопорушення. Відповідні листи з вимогою надати паспортні дані ФОП ОСОБА_3 направлено в Підволочиський РВ УМВС України в Тернопільській області та Підволочиський РС УДМС України в Тернопільській області.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки, а саме: суб'єктом господарювання не дотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, - позивач і звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Оцінюючи наведені позивачем обставини, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V.

Згідно з вищезазначеним Законом України державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України - даний кодекс регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до ст. 65 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо:

1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;

2) суб'єктів господарювання;

3) аварійно-рятувальних служб.

У суб'єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно із ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.05.2012р. № 863, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 р. за № 1054/21366, затверджений Порядок проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України» (далі - Порядок № 863).

Згідно п. 1.1 Порядку № 863 цей Порядок визначає механізм здійснення органами Державної інспекції техногенної безпеки України заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, іншими суб'єктами господарювання незалежно від форм власності, а також громадянами України, іноземцями і особами без громадянства та за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 1.2 Порядку № 863 визначено, що цей Порядок застосовується Держтехногенбезпеки України та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - органи Держтехногенбезпеки України).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 863 Держпожтехногеннагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Наказом Державного комітету статистики України затверджена Інструкція щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства» від 24.10.2005 року № 327, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.11.2005 р. за №1350/11630 (далі - Інструкція № 327).

Відповідно до п. 2.2 Інструкції № 327 ресторанне господарство - це вид економічної діяльності суб'єктів господарювання щодо надання послуг із задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього в закладах (об'єктах) ресторанного господарства (коди згідно з КВЕД - 55.3, 55.4, 55.5).

Згідно п. 2.4 Інструкції № 327 об'єкт (заклад) ресторанного господарства - це місцева одиниця (структурний підрозділ) суб'єкта господарювання, яка розміщується в окремій будівлі або приміщенні, має, як правило, обладнаний столами та стільцями для споживання їжі зал і необхідні виробничі та побутові приміщення та в якій здійснюється продаж продукції власного виготовлення і купованих товарів, переважно для споживання на місці.

Пунктом 4.3 Інструкції № 327 визначено, що бар - це різновид об'єкта ресторанного господарства, що реалізовує широкий асортимент змішаних, міцних алкогольних, слабоалкогольних і безалкогольних напоїв, закусок, десертів, борошняних кондитерських та булочних виробів з реалізацією страв на замовлення та фірмових страв, товарів, що купуються, через барну стійку у поєднанні з організацією відпочинку та розваг відвідувачів.

Дозвільними документи, отриманими ФОП ОСОБА_3 у процесі його господарської діяльності, а саме: декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією ДАБК в Тернопільській області 05.01.2012 року (а.с.10), - підтверджується те, що належна відповідачу будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, - є баром. Відтак, вказане приміщення, з урахуванням його площі, - відноситься до об'єктів з масовим перебуванням людей.

Відповідно до п. 2.2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004р. № 12, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. за № 1410/10009 зі змінами та доповненнями (далі - Правил пожежної безпеки в Україні) - забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних, окремо розташованих господарських спорудах і гаражах, на територіях, а також у дачних будинках, на садових ділянках покладається на їх власників чи наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму.

Пунктом 3.1 Правил пожежної безпеки в Україні встановлено, що забезпечення пожежної безпеки - є складовою частиною виробничої або іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств та підприємців.

Окрім того, і відповідно до ст. 55 Кодексу цивільного захисту України визначено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відтак, на відповідача, в силу вимог чинного законодавства, - покладено обов'язок по дотриманню протипожежних норм, які повинні виконуватись на об'єктах громадського харчування.

Однак, матеріалами справи також підтверджується те, що відповідачем протипожежні вимоги у встановленому законом порядку та в повному обсязі - не виконувались. Допущені відповідачем порушення - були зафіксовані складеними у ході проведення перевірки документами (акті перевірки від 20.11.2013 року №62, приписі про усунення порушень №121 від 20.11.2013 року), з посиланням на недотримання ряду відповідних норм чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Станом на час розгляду даної справи доказів усунення відповідачем встановлених порушень - судом не встановлено, а відповідачем - не надано.

Не надано суду також і доказів оскарження та скасування припису.

Вищезазначене свідчить про недодержання (невиконання) ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, що, в свою чергу, - створює небезпеку для здоров'я необмеженого кола осіб, які отримують послуги в даному закладі.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд звертає увагу на те, Управління ДСНС в Тернопільській області вважає, що у даному випадку, виходячи зі встановленого перевіркою переліку порушень вимог законодавства щодо протипожежної безпеки, до відповідача в судовому порядку має бути застосований захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації бару з піднавісом та альтанкою по АДРЕСА_1 шляхом опечатування (опломбовування) вхідних дверей будівлі бару та її знеструмлення до повного усунення порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Разом з тим, вирішуючи дану справу в межах заявлених вимог, суд приходить до переконання про можливість часткового задоволення позову шляхом зупинення роботи бару ФОП ОСОБА_3 - до усунення відповідачем встановлених у ході перевірки порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, та неможливість одночасного застосування судом із даним заходом інших визначених позивачем заходів реагування - опечатування (опломбовування) вхідних дверей будівлі бару та її знеструмлення, - з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг - допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Тобто, як вбачається з викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог техногенної та пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, виробництв, устаткування.

А тому, оскільки такий адміністративно-запобіжний захід як повне зупинення експлуатації (роботи, наданні) бару пов'язаний з повним зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, то, з урахуванням вищевказаних приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», вказаних захід реагування - може бути застосований виключно судом.

При цьому суд враховує, що порушення, які були виявлені під час перевірки, можуть бути виправлені порушником, а застосовані заходи - скасовані судом лише у разі їх повного усунення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне саме в межах повноважень, наданих йому ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», застосувати визначені цією нормою закону заходи реагування, - у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи, надання послуг) бару фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - до усунення відповідачем порушень, виявлених у ході перевірки.

В той же час, суд зазначає, що застосовані судом заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи, надання послуг) бару ФОП ОСОБА_3, які направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю порушень з боку відповідача вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, - потребуватимуть усунення виявлених перевіркою порушень, що, в свою чергу, вимагатиме наявності струму для їх усунення, відтак зупинення роботи бару шляхом опечатування (опломбування) вхідних дверей будівлі бару чи шляхом знеструмлення будівлі - є виключними заходом, застосування яких при розгляді даної справи - суд вважає неможливим та передчасними, і з огляду на наступне.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей - виконуються негайно.

Так, з матеріалів справи видно, що позивач обрав спосіб звернення до суду в порядку, визначеному положеннями статті 183-2 КАС України, подавши позов про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Як вже було зазначено вище, за рішенням адміністративного суду здійснюється виключно повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).

При цьому і ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - визначає виключний перелік заходів реагування (повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг), які допускаються за постановою адміністративного суду.

В той же час, цією ж нормою встановлено, що вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, - допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

У відповідності до положень вказаної статті - якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю), а також вжиті органом державного нагляду (контролю) заходи, обґрунтованість яких підтверджена адміністративним судом, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом.

Кодекс цивільного захисту України введено в дію з 01.07.2013 року.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), зазначено, що за загальновизнаним принципом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Даний принцип закріплений і у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Зі змісту викладеного, суд звертає увагу на те, що закон не має зворотної сили - лише до чинних приписів та постанов, вже раніше винесених посадовими особами органів державного нагляду (контролю) у сферах техногенної і пожежної безпеки, цивільного захисту щодо суб'єктів господарювання.

В даному випадку - позивачем не надано жодних рішень про застосування до відповідача запобіжних заходів щодо опечатування чи опломбування вхідних дверей бару, знеструмлення будівлі, - які були б винесені винесених до набрання чинності Кодексу цивільного захисту України.

Відтак, вжиття таких заходів реагування як опечатування чи опломбування вхідних дверей об'єкта, знеструмлення будівлі, згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у даному випадку має відбуватись в іншому порядку, який діє з моменту набрання з 01.07.2013 року чинності Кодексом цивільного захисту України, - а саме: за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Статтею ст. 183-6 КАС України - встановлено особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

Таким чином, для вирішення питання про можливість опечатування чи опломбування вхідних дверей бару, знеструмлення будівлі, - позивач (його посадова особа) повинна самостійно прийняти відповідне рішення та підтвердити його обґрунтованість в суді у вищенаведеному порядку.

При цьому, наявність постанови суду, якою у відповідності до статті 183-2 КАС України застосовані заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації відповідного об'єкта, - не є перешкодою для вжиття у разі необхідності відповідним органом державного нагляду (контролю) інших, визначених законом заходів, в тому числі щодо опечатування чи опломбування входу до такого об'єкту чи його знеструмлення, однак вжиття таких заходів - має відбуватись у визначеному законом порядку, і лише після цього їх обґрунтованість (у разі потреби) - підтверджується судом.

Суд звертає увагу на те, що встановивши, фактично, порядок виконання судового рішення у той спосіб, про який просить позивач (опечатування чи опломбування вхідних дверей бару, знеструмлення будівлі), - суд можу втрутитись не лише у право відповідача усунути встановлені при перевірці порушення, але і у виключне право позивача на обрання належного та можливого способу виконання постанови суду про застосування заходів реагування, оскільки нормами Кодексу цивільного захисту України відповідних суб'єктів владних повноважень (які здійснюють контроль за забезпеченням реалізації вимог техногенної безпеки на потенційно небезпечних об'єктах, об'єктах підвищеної небезпеки та інших суб'єктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити загрозу виникнення аварії) наділено повноваженнями щодо самостійного обирання та вжиття, у разі необхідності, відповідних заходів реагування, в тому числі - і у ході виконання судових рішень, якщо особа, щодо якої відповідні заходи реагування застосовані у судовому порядку, не виконує покладених на неї законом обов'язків і вподальшому не усуває допущених порушень.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Станом на час розгляду справи - судом не встановлено, а відповідачем - не надано жодних доказів, які б свідчили про ним усунення виявлених позивачем під час проведення перевірки порушень вимог законодавчих та інших нормативно - правових актів, в тому числі - не надано доказів усунення обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю не лише працівників бару, але і осіб, які його відвідують та яки у барі надаються відповідні послуги.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зважаючи на те, що відповідач здійснює господарську діяльність з порушенням наведених норм закону, - суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог - шляхом зупинення експлуатації (роботи, надання послуг) бару з піднавісом та альтанкою по вул. Тернопільській 36-б, с. Камянки, Підволочиського району, Тернопільської області - до повного усунення відповідачем порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

При цьому, - суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні решти позовних вимог, - з підстав, що наведені вище.

Суд зазначає, що згідно ч. 12. ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються, проте, у зв'язку з частковим задоволенням позову - частина судових витрат у розмірі 34,41 грн. - присуджується на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 9, 10-12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області - задовольнити частково.

2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 шляхом зупинення експлуатації (роботи, надання послуг) бару з піднавісом та альтанкою по АДРЕСА_1 - до повного усунення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, виявлених під час перевірки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Тернопільській області (46011, місто Тернопіль, вулиця Лесі Українки, 6, код ЄДРПОУ 38535547) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійка).

5. Допустити постанову до негайного виконання - у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частини 12 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України він має право подати заяву про скасування цих заходів реагування, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

7. Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.