Ухвала суду № 37034535, 26.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2013 р. справа № 2а/0470/7850/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Гордієнко Т.О. дов від 18.02.2004

відповідача: - Сорокіна В.В. дов від 05.11.2013

Бейгул А.Г. дов від 11.10.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року

у справі № 2а/0470/7850/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аграрно- виробничого об'єднання «Новоолександрівське»

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрно-виробничого об'єднання "Новоолександрівське" звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням доповнень до адміністративного позову (а.с.76-79) просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 №0000120220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 191136,00 грн., в т.ч. 152909,00 грн. - основний платіж, 38227,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу, зроблених в результаті виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ АВО "Новоолександрівське" з питань взаємовідносин з Приватним підприємством "Дніпро-Інвестгруп" за період серпень 2011 року, про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ АВО "Новоолександрівське" з Приватним підприємством "Дніпро-Інвестгруп", порушення ст.ст.203, 215, 228, 662, 626, 629, 658, 655, 656 Цивільного кодексу України, і як, наслідок, порушення податкового законодавства, що призвело заниження податку на додану вартість. Господарські операції з поставки товару підтверджено належним чином складеними видатковими та податковими накладними. Між позивачем та його контрагентом здійснені господарські операції, направлені на реальне настання правових наслідків та з метою отримання економічних і соціальних результатів, а тому висновки в акті перевірки не відповідають дійсності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000120220 від 12.06.2012.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (а.с.208), в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані результатами документальної позапланової виїзної перевірки. Відповідач зазначає, що в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод, в частині ланцюгів, без мети настання реальних наслідків. Такі договори відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця, в зв'язку з його відсутністю.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ АВО "Новоолександрівське" з питань взаємовідносин з ПП "Дніпро-Інвестгруп" за період серпень 2011 року, за результатами якої складений акт № 634/28/22-206/30740490 від 23.04.2012 (а.с.14).

Перевіркою встановлено порушення:

1) ст.ст.203, 215, 228, 662, 626, 629, 658, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ПП "Дніпро-Інвестгруп";

2) п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 80794,00 грн. (в тому числі за серпень 2011р. на суму 65865,00 грн., за вересень 2011р. на суму 8780,00 грн., за жовтень 2011р. на суму 6149,00 грн.);

3) п.123.2 ст.123, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.209.2 ст.209, п.201.1, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту податкових накладних на загальну суму 72115,00 грн. (в тому числі за серпень 2011р. - 72115,00 грн., та відповідно які не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, що тягне за собою стягнення до бюджету суму 72115,00 грн.).

До такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що в межах укладеного між ПП "Дніпро-Інвестгруп" та ТОВ АВО "Новоолександрівське" договору купівлі-продажу б/н від 01.08.2011 позивачем отримано товар мінеральне добриво - амофос, на підтвердження чого позивачем надані податкові та видаткові накладні. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились шляхом взаємозаліку, а саме: позивачем в рахунок боргу перед ПП "Дніпро-Інвестгруп" відвантажено продукцію власного виробництва (пшениця, соняшник, ячмінь). До перевірки не надано товарно-транспортні документи на перевезення товару.

Крім того. як зазначено в акті перевірки, у ПП "Дніпро-Інвестгруп" відсутні можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, а саме: відсутні основні фонди, штатна чисельність працюючих 1 особа. Інформація щодо наявності складських приміщень та транспортних засобів відсутня.

Виходячи з наведених обставин, податковий орган дійшов висновку, що дані операції є нереальними в частині відсутності матеріалів та фізичної можливості виконання таких робіт однією людиною. Операції між вказаними підприємствами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу , основних фондів, виробничих активів. Податковим органом встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання послуг щодо штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та як наслідок, забезпеченню податкової вигоди іншим суб'єктам господарювання.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 №0000120220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 191136,00 грн., в т.ч. 152909,00 грн. - основний платіж, 38227,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковістю таких висновків податкового органу.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, законодавчою підставою не включення до складу податкового кредиту відповідних сум є не підтвердження придбання товарів (послуг) відповідними документами.

Матеріалами справи підтверджено факт здійснення поставки товару - мінеральних добрив - амофосу на адресу позивача в межах укладеного ним договору купівлі-продажу б/н від 01.08.2011 з ПП "Дніпро-Інвестгруп".

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується, видатковими накладними, виходячи із змісту яких вбачається, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Придбаний позивачем товар в установленому порядку ним оприбуткований, використаний у власній господарській діяльності позивача, що підтверджено поданими позивачем доказами, зокрема, актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів.

На момент укладення та реалізації цих договору купівлі-продажу б/н від 01.08.2011 контрагент позивача - ПП "Дніпро-Інвестгруп" мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача в якості платника податку на додану вартість, виключення його з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ПП "Дніпро-Інвестгруп" у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Наведені в акті перевірки обставини щодо відсутності у ПП "Дніпро-Інвестгруп" реальної можливості здійснювати будь-який вид діяльності в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведені.

З огляду на приписи ст.528 ЦК України не встановлена наявність у ПП "Дніпро-Інвестгруп" умов для фінансово-господарської діяльності, не свідчить про неможливість виконання вказаного вище договору та відсутність ознак реальності операцій щодо поставки товару.

Укладений між позивачем та ПП "Дніпро-Інвестгруп" договір купівлі-продажу від 01.08.2011 не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції з передачі ПП "Дніпро-Інвестгруп" позивачеві обумовленого договором товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Фактична реалізація мети, з якою укладений договір купівлі-продажу б/н від 01.08.2011, настання правових наслідків, обумовлених цим договором, підтверджено належним чином складеними первинними документами.

Посилання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на умови укладеного позивачем з ПП "Дніпро-Інвестгруп" договору купівлі-продажу б/н від 01.08.2011, зокрема, щодо поставки товару на склад позивача без будь-яких зобов'язань щодо перевезення вказаного товару.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказаними нормативним актом не встановлюються правила податкового обліку учасників перевезення, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на викладене, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту з операцій поставки ПП "Дніпро-Інвестгруп" мінеральних добрив, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року у справі № 2а/0470/7850/12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко