Постанова № 37034464, 07.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. справа № 2а/0470/5669/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтиз»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтиз» до Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року ТОВ «Синтиз» звернулось до суду з позовом до Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000182340 від 05.05.2011р. про зменшення суми податкового кредиту ТОВ «Синтиз» на суму 453591,00 грн.;

- зобов'язати відповідача перерахувати суму в розмірі 453591,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 06.04.2011 року по 13.04.2011 року ревізорами Синельниківської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Синтиз» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року та січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період липень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 28/23/34195668 від 14.04.2011 року (том 1 а.с. 21-57).

Як вбачається з акту, перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що виразилося у частковій несплаті податкового кредиту за липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2010 року на загальну суму 124853,16 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.2, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 р. №244, зареєстрованого в Мінюсті України 18.07.2005 р. № 770/11050, пункту 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. у редакції наказу від 15.06.2005 р. №213, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. № 702/10982, що призвело до завищення податкового кредиту за період липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2010 року на загальну суму 328737,84 грн.; п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 228 Цивільного кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту у січні 2011 року на суму податку на додану вартість у розмірі 8166,67 грн.

На підставі акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2011р. № 0000182340, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 453591,00 грн. (том 1 а.с. 76)

Доводи податкового органу стосовно законності зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування ґрунтуються на відсутності документально підтвердженого факту надмірного надходження суми податку на додану вартість до бюджету (як результат проведення зустрічних перевірок постачальників позивача по ланцюгу).

На час виникнення спірних правовідносин обчислення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснювалося в порядку пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Положеннями підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року призначено у справі судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) Чи підтверджується документально формування податкового кредиту з податку на додану вартість у ТОВ «СИНТИЗ» за період серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року по операціям з придбання продукції (товарно-матеріальних цінностей);

2) Чи підтверджується встановлений перевіркою розмір завищення ТОВ «СИНТИЗ» податку на додану вартість за період серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року по операціям з придбання продукції (товарно-матеріальних цінностей).

На виконання ухвали суду, Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, проведено судово-економічну експертизу по адміністративній справі № 2а/0470/5669/11 про що складено висновок № 4132/4133-12 від 14.12.2012 року (том 9 а.с. 94-137).

Згідно з даним висновком експертизою встановлено:

- по першому питанню - документально підтверджується формування податкового кредиту з податку на додану вартість у TOB «СИНТИЗ» за період серпень - грудень 2010 року та січень 2011 року по операціям з придбання продукції (товарно-матеріальних цінностей) в сумі 1 859 644 грн., помісячно :

Серпень 2010 року - 389 530 грн.

Вересень 2010 року - 366 010 грн.

Жовтень 2010 року - 247 233 грн.

Листопад 2010 року - 304 247 грн.

Грудень 2010 року - 297 493 грн.

Січень 2011 року - 255 131 грн.

- по другому питанню - висновки Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, викладені в Акті № 28/23/34195668 від 14.04.2011 року «Про результати позаплановою виїзної перевірки TOB «СИНТИЗ». Код 34195668 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року та січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ГІДВ, що декларувалось за період липень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2010 року» документально не підтверджуються.

В результаті проведеного дослідження документально підтверджується сума заявленого TOB «СИНТИЗ» бюджетного відшкодування за період серпень - грудень 2010 року та січень 2011 року в сумі 453 591 грн., помісячно:

Серпень 2010 року - 136 778 грн.;

Вересень 2010 року - 48 110 грн.;

Жовтень 2010 року - 128 179 грн.;

Листопад 2010 року - 49 025 грн.;

Січень 2011 року - 91 499 грн.

Як випливає зі змісту пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

В акті перевірки не встановлено фактів відсутності документального підтвердження сум податкового кредиту заявленого TOB «Синтиз» в деклараціях з ПДВ за період липень - грудень 2010 року, а висновок щодо завищення податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування в серпні - листопаді 2010 року та січні 2011 року зроблено на підставі невизнання податкових накладних, а саме встановлення нікчемності господарських операцій відображених в них.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні рішення суду, щодо визнання недійсними податкових накладних або господарських операцій нікчемними.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем було документально підтверджено право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а отже у відповідача були відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування у спірному періоді.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182340 від 05.05.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ «Синтиз» на суму 453591,00 грн. необґрунтовано з порушенням норм чинного законодавства, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача перерахувати суму в розмірі 453591,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача апеляційний суд зазначає наступне.

Порядок відшкодування податку з Державного бюджету України, визначається положеннями ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Таким чином, вимоги про зобов'язання податкового органу здійснити нарахування суми бюджетного відшкодування ТОВ «Синтиз» на суму 453591,00 грн. є безпідставними, оскільки таке нарахування належить до повноважень органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником у зв'язку з реорганізацією.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Допустити заміну відповідача по справі - Синельниківську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області її правонаступником - Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтиз» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтиз» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 0000182340 від 05.05.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Синтиз» на суму 453591 (чотириста п'ятдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто одна грн.) 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 14 січня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов