Ухвала суду № 37033222, 05.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року справа №805/14881/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Попова В.В., секретар судового засідання Казакова Т.М., за участю представника відповідача Кісельової С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 р. у справі № 805/14881/13-а за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Донецької області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовом до Прокуратури Донецької області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.05.2013 року ним через канцелярію Слідчого ізолятора м. Донецька подано заяву до Прокуратури Донецької області про надання інформації у вигляді реєстраційних номерів клопотань поданих його адвокатом у період часу з 26.05.2012 року по 31.05.2012 року.

За наслідками розгляду зазначеного звернення, 01.06.2013 року від Прокуратури Донецької області він отримав відповідь на своє звернення, проте запитуваної інформації вона не містила.

З метою отримання запитуваної інформації він неодноразово звертався до відповідача, проте, отримував відповіді, які не містили запитуваної інформації.

Враховуючи зазначене, просить зобов'язати відповідача надати йому реєстраційні номери клопотань, поданих адвокатом ОСОБА_4 у період з 26.05.2012 року по 31.05.2012 року зареєстровані в канцелярії Прокуратури Донецької області.

Вважає, що бездіяльність відповідача вплинула на його психологічний стан, та призвела до моральних страждань, у зв'язку із чим, просить стягнути моральну шкоду спричинену відповідачем на суму 10000 гривень.

Постоновою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 р. у справі № 805/14881/13-а позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Прокуратуру Донецької області надати ОСОБА_3 реєстраційні номери клопотань, поданих адвокатом ОСОБА_4 у період з 26.05.2012 року по 31.05.2012 року зареєстровані в канцелярії Прокуратури Донецької області. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернулася з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального правам, вказуючи, анологічну позицію позовній заяві, на невідповідність обставинам справи висновків суду першої інстанції, щодо не задоволення позовних вимог, щодо стягнення моральної шкоди. Просить суд апеляційної інстанції змінити постанову суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Позивачем оскаржуеться постанова суду першої інстанції, щодо не задоволення його позовних вимог в частині не стягнення на його користь моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2013 року позивачем на адресу Прокуратури Донецької області направлено заяву, згідно якої він просив, зокрема надати йому реєстраційний (вхідний) номер двох клопотань його захисника, адвоката ОСОБА_4 поданих у травні 2013 року на ім'я заступника прокурора Донецької області Бабакова В.А. та старшого прокурора відділу прокуратури Донецької області Сазонова Б.С. про зміну запобіжного заходу (Далі,- клопотання) (а.с. 9).

За наслідками розгляду вказаного звернення 01.06.2013 року на адресу Слідчого ізолятора для оголошення ОСОБА_3 надійшла відповідь Прокуратури Донецької області від 29.05.2013 року № 21/1-40030-12 (а.с. 10).

Судом встановлено, що вказана відповідь не містить запитуваної інформації що стосується реєстраційних (вхідних) номерів клопотань адвоката ОСОБА_4

У червні 2013 року позивачем на адресу Прокуратури Донецької області направлено заяву, згідно якої він повторно просив надати йому реєстраційні (вхідні) номери клопотань (а.с. 11).

На звернення позивача щодо надання інформації про результати розгляду клопотань поданих захисником ОСОБА_4 під час досудового слідства, 16.07.2013 року на адресу Слідчого ізолятора для оголошення ОСОБА_3 надійшла відповідь Прокуратури Донецької області № 21/1-40030-12 від 15.07.2013 року (а.с. 13).

Згідно вказаної відповіді зазначено, що всі клопотання заявлені ним та захисником ОСОБА_4 знаходяться в матеріалах кримінальної справи № 80-12-03-0159.

Вказана відповідь також не містить запитуваної інформації що стосується реєстраційних (вхідних) номерів клопотань.

У липні 2013 року позивач звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою у якій просив, зокрема проконтролювати надання йому реєстраційних (вхідних) номерів клопотань адвоката ОСОБА_4 поданих адвокатом ОСОБА_4 до Прокуратури Донецької області у період з 25.05.2013 року по 31.05.2013 року (а.с. 12).

За наслідками розгляду зазначеного звернення, від Прокуратури Донецької області на адресу Слідчого ізолятора для оголошення ОСОБА_3 02.08.2013 року надійшла відповідь № 21/1-40030-12 від 25.07.2013 року (а.с. 51).

Вказана відповідь також не містить інформації що стосується реєстраційних (вхідних) номерів клопотань.

У вересні 2013 року позивач також звертався до Прокуратури Донецької області із інформаційним запитом у якому просив, зокрема надати йому реєстраційні (вхідні) номери клопотань адвоката ОСОБА_4 поданих до Прокуратури Донецької області у період з 25.05.2013 року по 31.05.2013 року (а.с.18-20).

За наслідками звернення позивача до Секретаріату Верховної ради України з прав людини від Прокуратури Донецької області на адресу Слідчого ізолятора для оголошення ОСОБА_3 04.10.2013 року надійшла відповідь № 21/1-40030-12 від 30.09.2013 року (а.с. 58).

У відповіді зазначено, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 та інших перебуває в провадженні Калінінського районного суду м. Донецька. Всі клопотання заявлені ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_4 приєднані до матеріалів кримінальної справи № 80-12-03-0159. Протиправних дій з боку працівників прокуратури Донецької області не встановлено.

Відповідно відповіді Прокуратури Донецької області на адресу Слідчого ізолятора для оголошення ОСОБА_3 № 21/1-40030-12 від 11.11.2013 року, кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 та інших перебуває в провадженні Калінінського районного суду м. Донецька. Всі клопотання заявлені ОСОБА_3 та захисником ОСОБА_4 приєднані до матеріалів кримінальної справи № 80-12-03-0159. Порушень вимог КПК України під час судового слідства з боку працівників прокуратури Донецької області не встановлено. Підстави для внесення звернення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.

Вказана відповідь також не містить інформації що стосується реєстраційних (вхідних) номерів клопотань адвоката ОСОБА_4

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 даної статті визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Будь-які докази на підтвердження завдання відповідачем позивачу моральної шкоди, яка полягала у фізичному або душевному стражданні, погіршенні здібностей позивача або позбавлення його можливості їх реалізації, в матеріалах справи відсутні та представником позивача, позивачем до судів першої та апеляційної інстанцій не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 р. у справі № 805/14881/13-а -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі постанова суду складена 06.02.2014 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

В.В. Попов