Постанова № 37031571, 06.02.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2014 р. о 10:50

Справа №801/10339/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Лоза М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорномор"

про стягнення 1845260,00 грн.

Суть спору: Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі – позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Чорномор" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 1845260,00 грн. з податку на додану вартість.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати самостійно нарахованого в податковій декларації за вересень 2010 року суми податку на додану вартість та суми штрафу у зв’язку з виправленням помилки.

Позивач явку свого представника у судове засідання року не забезпечив, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись статтею 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 34192871), взятий на облік в органах державної податкової служби (а.с. 4-6, 18).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість до 01.01.2011 року передбачені Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-III (далі – Закон №2181).

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону №2181 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону №2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 7.8. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковим періодом є один календарний місяць.

Згідно з п.5.1. статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.17.2. статті 17 Закону №2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Судом встановлено, що відповідно до поданої відповідачем 14.10.2010 року податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року з виправленням помилок за травень 2010 року сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 27) складає 1757325,00 грн.; сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв’язку з виправленням помилки (рядок 28) складає 87935,00 грн. (а.с. 8-11). Загалом сума узгодженого податкового зобов'язання відповідача складає 1845260,00 грн. (1757325,00 грн. + 87935,00 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 1909.2011 року, по справі №2-71/11/17/0170 за позовом ТОВ "Торговий дім "Чорномор" визнано протиправною відмову ДПІ в м.Євпаторія АР Крим, оформлену письмовим повідомленням від 19.10.2010 року №11324/10/15-2 щодо прийняття податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року; зобов'язано ДПІ в м.Євпаторія АР Крим прийняти декларацію ТОВ "Торговий дім "Чорномор" по податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 року скаргу ДПІ залишено без задоволення, а судові рішення у справі №2-71/11/17/0170 - без змін.

Вказана сума узгодженого податкового зобов’язання за вересень 2010 року не буда сплачена відповідачем у строк, встановлений діючим на час спірних правовідносин законодавством .

Порядок стягнення податкового боргу до 01.01.2011 року визначався Законом №2181, а з 01.01.2011 року – Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Отже, відповідно до Закону №2181 інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що податковим органом сформовано та надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу №1/164 від 02.07.2010 року про сплату податкового боргу на суму 190577 грн., яку відповідач отримав 12.07.2010 року; 13.09.2010 року позивач отримав другу податкову вимогу №2/222 від 12.08.2010 року про сплату податкового боргу на суму 203073,76 грн. (а.с. 12).

У підпункті 59.5 ст.59 ПК України визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд зазначає, що моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.

При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Кодексу.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Водночас підпунктом 60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

Аналогічна позиція викладена в листі ВАС України від 12.04.2012 року №1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу".

Судом встановлено, що згідно з даними особового рахунку, що досліджувалися в судовому засіданні, відповідачем сума податкового боргу, що заявлений в позові, не погашена.

Крім того, з моменту виставлення позивачу першої та другої податкової вимоги податковий борг відповідачем в повному обсязі не сплачувався, що також підтверджується витягами з особового рахунку, що досліджувалися в судовому засіданні, тобто підстави для направлення відповідачу нової податкової вимоги відсутні.

Відповідач у порядку статті 71 КАС України не надав суду доказів сплати заборгованості, її наявність і розмір підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги, що податковий борг зі сплати податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 1845260 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, а позивачем повністю дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений Податковим кодексом України, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст.95 ПК України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1845260 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 06.02.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі складено 07.02.2014 року.

Керуючись ст. ст. 94,160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ""Торговий дім "Чорномор" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, буд. 10, ідентифікаційний код 34192871) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 1845260,00 грн. (Один мільйон вісімсот сорок п'ять тисяч двісті шістдесят гривень).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.