Рішення № 37030889, 04.02.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2014 р. Справа № 923/1790/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Просоєдовій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Ясинівський коксохімічний завод", м.Макіївка

до Приватного підприємства "ІНСАЙТ-ПЛЮС", м.Херсон

про стягнення 17 213грн. 11коп.

за участі представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ "ЯКХЗ" безпідставно отримані грошові кошти в сумі 16000грн., та 121Згрн.11коп. за користування чужими грошовими коштами.

Позивач листом №502/14 від 20.01.14р. заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення йому ухвали про порушення провадження у справі 02.01.14р., та ухвалою про відкладення розгляду справи від 21.01.14р., що направлена на адресу відповідача, свого представника у судове засідання не направив. Причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням того, що відповідач вдруге ухиляється від участі у судовому засіданні, справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

02.02.2012р. між позивачем та відповідачем укладений договір №2426/225/03, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати проектні роботи – розробити робочий проект "Капітальний ремонт будівлі вагоноопрокидувача №2 вуглепідготовчого цеху ПАТ "ЯКХЗ".

Згідно до п.2.2 договору передплата здійснюється замовником у розмірі 50% на підставі рахунку, виставленого виконавцем.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача платіжним дорученням №4327 від 19.04.2012р. 16000 грн., що становить 50 % від загальної суми договору.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач, в порушення умов п.п. 3.1 договору, своїх обов'язків щодо розробки робочого проекту "Капітальний ремонт споруди вагоноопрокидувача №2 вуглепідготовчого цеху ПАТ "ЯКХЗ" не виконав, причини невиконання робіт не повідомив.

Листами № 3421/03 від 21.05.12р., №4702/03 від 11.07.2012р., №7212/03 від 21.10.2013р., надісланими на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, позивач вимагає у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань за договором №2426/225/03 від 02.02.2012р. повернути здійснену ним попередню оплату в сумі 16000грн.

Також повідомляє відповідача про те, що після повернення ним попередньої оплати договір слід вважати розірваним.

Таким чином, позивач відмовився від прийняття виконання відповідачем зобов'язань за договором ще в період дії договору №2426/225/03 від 02.02.12р.

Оскільки договір, що укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором підряду на виконання проектних та пошукових робіт, то на взаємовідносини сторін розповсюджуються норми ст.887-891 ЦК України.

Відповідно до ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, на взаємовідносини сторін вказана стаття розповсюдила і загальні норми статей ЦК України, які регулюють всі різновидності договорів підряду.

Відповідно до ч.2, 3, 4 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до норм ч.2 вказаної статті листом №3421/03 від 21.06.12р. повідомив відповідача про те, що у зв'язку з неналежним (невчасним) виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань він відмовляється від прийняття у подальшому виконання ним робіт та просить повернути йому суму попередньої оплати, яка для нього, у даному випадку, є збитками, тобто позивач діяв в межах умов договору та норм ЦК України, що регулюють взаємовідносини сторін за договором підряду, тобто у даному випадку відсутнє безпідставне набуття відповідачем грошових коштів.

Зважаючи на те, що позивачем виконані всі необхідні дії, які дають йому право вимагати у відповідача повернення авансового платежу у тій частині, у якій відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, то позов в частині стягнення 16000грн. підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1213грн.11коп. – процентів за користування чужими грошовими коштами з посиланням на ст.1212 та 1048 ЦК України.

Як вже встановлено господарським судом, позивач безпідставно послався на ст.1212 ЦК України, оскільки він діяв в межах умов договору №2426/225/03 від 02.02.12р. та норм ст.ст.887, 849 ЦК України.

До того ж, позивач нарахував проценти, виходячи з норм ст.536, та ч.1 ст.1048 ЦК України, яка передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ч.1 ст.1048 передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У той же час, між сторонами укладений договір підряду на виконання проектних робіт і ст.1048 ЦК України на взаємовідносини сторін не розповсюджується. Окрім того, відповідно до п.6.2 постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року м.Київ № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань" підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв’язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов’язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) – за наявності порушення боржником грошового зобов’язання. Якщо договором або чинним законодавством не передбачено розміру процентів за користування чужими коштами, то припис частини другої статті 625 ЦК України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов’язання.

З урахуванням викладеного у позивача відсутні підстави для застосування норм ст.536 та 1048 ЦК України та нарахування за цими підставами процентів. Відсотки за користування чужими коштами на підставі ст.625 ЦК України позивачем не заявлялись, а тому позов в частині стягнення суми 1213грн.11коп. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства "Інсайт – Плюс", м.Херсон, вул.Кременчуцька, буд.19, п/рахунок 2600005824001 в ПАТ "Національний кредит", МФО 320702, код ОКПО 33015134, на користь публічного акціонерного товариства "Ясинівський коксохімічний завод", м.Макіївка Донецької області, вул.50 років утворення СРСР, 5 п/рахунок 26000010034078 у Макіївському відділені №2 АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627, код ЄДРПОУ 00191035 – 16000грн. боргу та 1599 грн.20 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволені позову щодо стягнення 1213грн.11коп. відмовити.

Повне рішення складено 07.02.2014р.

Суддя З.В. Клепай